Про це йдеться у повідомленні, опублікованому на порталі Української ради бізнесу.

Представники бізнес-асоціацій, що входять до складу Української Ради Бізнесу, проаналізували законопроєкт №5420 від 23.04.2021 Щодо криміналізації контрабанди та дійшли до висновку, що у запропонованій редакції даний проєкт не може бути прийнятий, оскільки його положення сформульовані таким чином, що містять значні корупційні ризики, а також становлять загрозу діяльності в першу чергу легального бізнесу та жодним чином не сприяють вирішенню проблеми тіньового імпорту.

Законопроектом пропонується: 1) криміналізація економічної контрабанди, предметом якої є широка група товарів 2) криміналізація недостовірного декларування товарів; 3) перенесення моменту, з якого кримінальне правопорушення, зокрема, контрабанда, є закінченим злочином на більш ранню стадію.

По-перше, фахівці вважають неприйнятним доповнення Кримінального кодексу України статтею 201-4 «Недостовірне декларування». Зокрема, передбачається притягнення до кримінальної відповідальності за ненадання при митному оформленні точних і достовірних відомостей про товари, якщо через це не сплачено митні платежі у розмірі 147 550 грн (станом на 2021 рік). На практиці, при декларуванні товарів, у митного органу та декларанта часто виникають спори щодо визначення митної вартості, коду товару, країни походження, ваги тощо. Якщо ж норма про недостовірне декларування стане злочином відповідно до ККУ, то митники зможуть відкривати кримінальні провадження при будь-якій помилці чи спірній ситуації. Така ситуація не сприятиме ефективній боротьбі з контрабандою, натомість призведе до завантаження судової системи, що є неефективним використанням ресурсів держави, а також до додаткових витрат бізнесу. Необхідно виключити з законопроєкту статтю 201-4 «Недостовірне декларування»

Крім того, норма, що передбачає притягнення митників до кримінальної відповідальності за «сприяння у недостовірному декларуванні» у вигляді позбавлення волі від 7 до 11 років, викривляє зміст митного контролю з боку митного органу. Очевидно, що з метою мінімізації ризиків стати обвинуваченим у кримінальному провадженні, митник намагатиметься в кожній митній декларації ставити під сумнів кожен пункт, який впливає на сплату митних платежів.

Популярні новини зараз

Павло Зібров накинувся на канал "Інтер" через Олега Винника: "Полюбіть нарешті Україну"

Пенсіонерка подала до суду за те, що її назвали "бабусею": яка була реакція колег

Танцюрист Наді Дорофєєвої в комі після побиття: "Був крововилив у мозок"

Чоловік "ожив" на своєму власному похованні: ледь не засипали землею

Показати ще

По-друге,вкрай ризиковою для доброчесного бізнесу є широка сфера застосування норми ст. 201-2 – кримінальна відповідальність настає не за закінчений злочин, а саме незаконне переміщення товарів, а за дії, спрямовані на таке переміщення. При цьому, не конкретизовано дії, які повинні кваліфікуватися як злочин, що дає необмежені повноваження правоохоронним органам для притягнення особи до кримінальної відповідальності.

По-третє, у нормах законопроєкту № 5420 не конкретизовано суб’єкта кримінальної відповідальності за недостовірне декларування та дії, спрямовані на незаконне переміщення товарів. З поточної редакції норм не зрозуміло хто повинен бути обвинуваченим у вчинені злочину – керівник підприємства, декларант, митний брокер, перевізник тощо.

В-четверте,поріг кримінальної відповідальності є необґрунтовано низьким – 113 500 грн вартість предметів контрабанди, що означає близько 35 тис грн несплачених митних платежів, розрахованих за найвищими ставками. Натомість згідно зі статтею 212 ККУ «Ухилення від сплати податків», поріг кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків (якими і є митні платежі) становить 3 млн 405 тис несплачених податків.

У-п’яте,законопроектом пропонуєтьсядосудове розслідування таких справ тимчасово покласти на податкову міліцію, фактично легалізуючи її «напівзаконний» статус на сьогодні. В майбутньому повноваження повинні бути надані Бюро економічної безпеки України, що наразі існує лише формально. Експерти наголошують, що підслідність справ про економічну контрабанду необхідно визначити виключно за новоствореним Бюро економічної безпеки України. Довіри до існуючих на цей час органів – давно немає. Також ідея щодо доручення слідства митній службі – не підтримується, оскільки правоохоронний статус лише перетворить митницю з “дрібного хижака” на “великого”.

Підсумовуючи викладене, слід зазначити, що члени Української Ради Бізнесу підтримують криміналізацію виключно підакцизних товарів з адекватним порогом притягнення до кримінальної відповідальності, водночас вважають, що законопроєкт № 5420 потребує суттєвого доопрацювання у частині:

а) актуалізації предметів контрабанди, звуження до окремих підакцизних товарів – алкоголь, тютюнові вироби, а також бурштин;

б) обґрунтування розміру порогу для притягнення до кримінальної відповідальності за «економічну» контрабанду;

в) визначення виключної підслідності за новоствореним БЕБ;

г) передбачення кваліфікуючих ознак та адекватних обґрунтованих санкцій за вчинення злочину.

В цілому до боротьби із сірим імпортом необхідно підходити ширше, запроваджувати ефективні заходи і по мінімізації схем “піджаки”, “посилки”, “перерваний транзит” тощо, а також забезпечувати інституційний розвиток відповідних органів та підвищувати ефективність їх роботи.

Також варто зазначити, що за результатами широкого обговорення на круглому столі в Комітеті з питань фінансів, експерти, науковці та представники бізнес-асоціацій були одностайні у тому, що даний законопроєкт потрібно повернути на повторне перше читання з метою його якісного доопрацювання з залученням експертів у сфері митної справи, фахівців у галузі кримінального права, науковців, громадськості та представників бізнес-асоціацій доброчесних підприємців.

Закликаємо народних депутатів врахувати пропозиції бізнесу та експертів та суттєво доопрацювати законопроєкт №5420, повернувши його на повторне перше читання.