Історія події
22 червня 1941 року — одна із самих сумних дат в нашій історії — початок Другої світової війни. Цей день нагадує про усіх убитих і закатованих у нацистському полоні.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяВ цей день в 1941 році німецькі війська перетнули радянський кордон і атакували радянські збройні сили по всій їх довжині, німецькі літаки бомбили Київ, Мінськ, Ригу, Севастополь та інші міста.
Війна тривала 1418 днів. Загальна безповоротна втрата СРСР склала близько 27 млн осіб, з яких 18 млн були цивільними особами й близько 8,6 млн збройних сил. 4 мільйони радянських громадян були вбиті й піддані тортурам, і понад 2 млн з 4,5 млн радянських солдатів були вбиті в полоні.
Ми пам'ятаємо відважних сміливців, які захищали свою Батьківщину, ми пишаємося мужністю, героїзмом, стійкістю солдатів, офіцерів, відданістю тилових робітників — жінок, старців, дітей. Ми сумуємо і схиляємо голови перед усіма мертвими.
Як це було
Вранці 4 червня 1941 року, після масової артилерійської та повітряної підготовки, німецькі війська перейшли радянський кордон. О 5:30 ранку Адольф Гітлер оголосив війну Радянському Союзу. Радянські війська були захоплені зненацька. Так почалася Друга світова війна — трагедія, яка тривала 1418 днів і ночей. Жертва, принесена народами СРСР, має назавжди залишитися в пам'яті людства.
Згідно зі статистикою, сумарні безповоротні втрати радянської армії становили майже 12 млн осіб, у тому числі близько 7 млн зниклих безвісти. Всього Радянський Союз втратив 26,6 млн громадян. Серед жертв війни 18 мільйонів були цивільними особами, з яких 7,4 млн було навмисно вбито загарбниками та 4,1 млн померли від голоду під час окупації.
За роки війни в СРСР було зруйновано 1710 міст, пограбовано понад 70000 сіл, 32000 фабрик і фабрик, 98000 колгоспів. Бійці й командири Червоної Армії всюди демонстрували масовий героїзм, але без боєприпасів, прикриття й артилерії наші війська були змушені відійти від кордону, що призвело до мільйонів жертв.
У перші місяці війни вермахту майже вдалося прорвати кадрову армію СРСР. У Вашингтоні й Лондоні майже ніхто не сумнівався в тому, що Радянський Союз був приречений. Посол США в Москві сказав Вашингтону, що Радянський Союз розпадеться через тиждень. Міністр оборони прогнозував, що Москва впаде протягом одного-трьох місяців. Однак цим прогнозам не судилося збутися — через п'ять років Радянський Союз виграв війну.
Мета і як відзначається день — Україна
День скорботи та вшанування пам'яті жертв війни був затверджений в Україні 17 листопада 2000 року, коли був підписаний указ Президента України Леоніда Кучми No 1245/2000. Ювілейна дата супроводжувалася національною хвилиною мовчання, встановленою Верховною Радою.
План заходів організовується щороку 22 червня. Державний прапор України опускають з чорними стрічками (як скорбота за загиблими) на муніципальних будинках державних органів та установ — у будівлях Офісу Президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів і т.д. Керівництво країни та всі присутні кладуть похоронні вінки до Могили Невідомого солдата. Вивішується афіша з часом того чи іншого заходу, який проходить в місті.
У регіонах проводяться зустрічі з ветеранами та інші заходи, присвячені пам'яті загиблих під час Другої світової війни. Багато міст проводить хвилини у тиші.
Також заведено, щоб всі телеканали й радіостанції не включали розважальні програми. І в певний час дня трансляція була перервана хвилиною мовчання.
Пам'ятні дати в різних країнах
У Білорусі 22 червня рішенням Верховної Ради Республіки від 21 червня 1991 року був оголошений Національний день пам'яті жертв Другої світової війни.
Постановою Президії Верховної Ради Російської Федерації від 13 липня 1992 року цей день був оголошений Днем пам'яті захисників Вітчизни. Указом Президента РФ від 8 червня 1996 року 22 червня, день початку Великої Вітчизняної війни був оголошений Днем пам'яті та скорботи. В цей день в країні були опущені державні прапори Російської Федерації.
В цей день Білорусь і Росія спускають державні прапори. Проводяться такі пам'ятні заходи, як церемонії покладання квітів до пам'ятників з участю високопоставлених урядових чиновників, і оголошується хвилина мовчання.
Під час Другої світової війни 1941-45 рр. азербайджанський народ разом з іншими радянськими громадянами боровся за перемогу над нацистською Німеччиною і, таким чином, зробив величезний внесок у Перемогу.
У цій війні кожен п'ятий житель Азербайджану боровся зі зброєю в руках. Близько 700000 азербайджанців вийшли на фронт, з яких понад 10000 були жінки. Близько половини тих, хто пішов на фронт, загинули на полях битв і були поранені. Понад 400000 азербайджанців були нагороджені військовими призами та медалями, 14 воїнів — нагороджені Орденами Слави, 125 — герої Радянського Союзу. В Азербайджані створено 87 батальйонів, 1125 загонів самооборони, створювалися національні піхотні дивізії.
Під час війни Азербайджан був великим постачальником нафти та нафтопродуктів на фронт. Понад 70% усього видобутку нафти в СРСР у той час доводилося на Баку. У 1941 році бакинські нафтовики, враховуючи зростальний попит на нафту, досягли рекордного рівня видобутку нафти — понад 25 млн тонн. Тисячі нафтовиків вирушили на війну на фронт, жінки зайняли свої місця на полях. Враховуючи, що німці заблокували традиційні транспортні шляхи через Північний Кавказ, було вирішено експортувати нафту через Центральну Азію. За роки війни в Баку було вироблено понад 150 одиниць зброї та боєприпасів. Понад 400000 радянських солдатів, в тому числі з Північного Кавказу, пройшли лікування в азербайджанських лікарнях.
Фото
