З кожним роком в Україні все більші площі землі охоплюють агресивні і недружні до українців рослини. І якщо раніше рослини-агресори були здатні викликати максимум алергію, то зараз можуть довести до реанімації, винищити худобу і навіть отруїти грунт. У розпал літа екологи та чиновники вже у всеозброєнні.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяВсе більш комфортно в українських умовах починає себе почувати борщівник Сосновського. Сік цієї гігантської рослини багатий на фітоактивні сполуки, які під дією ультрафіолетового випромінювання стають токсичними. Навіть один дотик до борщівника може викликати важкі опіки 1-3-го ступеня, а в окремих випадках і смерть.
Читайте також: Медведчук відхрестився від Савченко
Житель Самбора Львівської області Назарій два роки тому зробив з невідомої рослини сопілку (у борщівника порожнє стебло). "З рота витягнув дудочку разом зі шкірою губ", - згадує хлопець, який досі соромиться своїх шрамів. Отрута особливо активна на слизових оболонках: їй потрібна волога.
Поширений борщівник у Центральній і Західній Україні. Багато старожилів пам'ятають, як з нього в давнину варили борщ. А всього цієї рослини відомо близько 60 видів. В борщ наші дідусі і бабусі кидали борщівник сибірський - абсолютно неотруйну і навіть смачну рослину, якою замінювали капусту. Борщівник Сосновського родом з Кавказу. І бажаної кислоти борщу не дасть.
У деяких областях з борщівником борються навіть рятувальники з МНС.
Пару років тому у Львівській області борщівник "зайняв" територію в... 900 га і уклав в лікарню 40 осіб. А в Івано-Франківській області в минулому році отруйну рослину винищували рятувальники.
Цвіте отруйник майже все літо і може досягати 5 м у висоту. Вся проблема в тому, що винищити рослину важко: в грунті залишається коріння, насіння, і рослина знову проростає, захоплюючи все більші площі. Кількість постраждалих росте з кожним роком.
Трохи менше, ніж борщівник, в Україні поширена ще одна отруйна рослина - пастернак луговий. Він викликає у людини такі ж опіки, як і борщівник.
Войовничо до людини налаштоване і сімейство лютикових - а саме живокіст, простріл і жовтець. Ці рослини теж можуть викликати як мінімум алергію, а як максимум з пухирями і наривами укласти людину в реанімацію.
Ще одна проблема - амброзія. Раніше бур'ян-алерген ріс на дачах і в полях, зараз його зарості зустрічаються і в містах.
Багато українців, навіть ті, хто ніколи не страждав на алергію, відчувають алергічну реакцію на пилок амброзії - свербіж слизових оболонок, кашель, сльозоточивість, нежить і ще багато всіляких неприємних погіршень, іменованих сінною лихоманкою, або полінозом. Якщо просто терпіти, можна "надихатися" пилком до астми або гаймориту.
Полинолиста амброзія цвіте в основному в липні-серпні і відмінно себе почуває у всіх областях України.
За словами еколога Ірини Петриненко, в Україні цим бур'яном заражено 7% землі - це близько 4 млн гектарів. А на поліноз страждає кожен 7-й українець - збільшого це мешканці великих міст і мегаполісів, оскільки у них знижений імунітет.
Втім, полюють бур'яни не тільки за людьми.
Повільно, але впевнено на міські зелені насадження починає наступати омела. Переносять насіння омели по деревах птахи, поїдаючи ягоди чагарника і переносячи насіння. Особливість чагарнику в тому, що він росте без ґрунту. Відростки, які він пускає, проникають через кору в саме дерево, розростаються всередині, відбираючи в дерева-донора вологу і частину поживних речовин. З роками "коріння" розростається і вбиває саме дерево.
Читайте також: Поліція викрила "кругову поруку" корупціонерів Харкова
У лісосмугах та на трасах пошкоджені омелою дерева не заважають. За загальноприйнятими мірками в містах дерева рятують спилюванням уражених гілок і дерев, якщо ураження досягли понад 60%. А ось в заповідниках і парках рослина вже стала справжньою бідою. Садівники і екологи називають чагарник-паразит раком дерев.
Гірчак повзучий більше поширений в південних областях України. Досвідчені аграрії зазначають, що рослина виділяє в грунт токсичні речовини, які знищують кореневу систему інших рослин, а сам паразит тим часом розповзається. Деякі поля вважаються "випаленими" після того, як там погосподарював гірчак.
Сьогодні в Україні понад 500 тис. гектарів землі уражено цією рослиною.
Завдяки своїй токсичності в старовину знахарі лікували гірчаком такі важкі недуги, як епілепсію, псоріаз і навіть опіки.
"У невеликих дозах, якщо гірчак попадається в кормах для худоби, він безпечний. Але багато гірчака може отруїти тварину. Особливо ласі на гірчак коні. Під гірчаком грунт "вигорає", і потрібно кілька років, щоб вивести бур'ян з ділянки, а потім "підлікувати" грунт", - говорить еколог Ірина Петриненко.
Одна з бід скотарів в центральній і південно-східній Україні - скромний бур'ян під назвою ценхрус. На вигляд він нагадує невеликий кактус на стеблі. Найнебезпечнішими у ценхруса є колючки. Якщо бур'ян трапляється на пасовищах, ранить слизові оболонки і шлунки худобі, та ще й виводиться з величезними труднощами.
Раніше від ценхруса страждали дрібні тварини - кози та вівці, зараз він загрожує навіть великій рогатій худобі і коням.
