Пашинський Сергій Володимирович: досьє, біографія, компромат та скандали

Біографія та освіта

Сергій Володимирович Пашинський народився 14 жовтня 1966 року в селі Зорне Березнівського району Рівненської області. Його батьки були педагогами: батько викладав англійську мову, а мати німецьку.

Після закінчення середньої школи у 1983 році Пашинський вступив до Київського педагогічного інституту імені М. Горького, який закінчив у 1991 році, отримавши диплом вчителя історії та суспільствознавства.

Сім'я

Сергій Пашинський одружений з Русланою Анатоліївною. У пари двоє синів. Старший з них, Антон Пашинський, є магістром міжнародної економіки, випускником Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана та добровольцем Національної гвардії України. З 2015 року він працює у державному концерні «Укроборонпром», очолюючи департамент зовнішніх контрактів підприємства «Спецтехноекспорт», яке займається експортом та імпортом озброєнь.

Кар'єра та бізнес

Після закінчення навчання Пашинський розпочав трудову діяльність як учитель. Однак невдовзі він перейшов на комерційну діяльність. 1998 року він очолив ЗАТ «Торговий дім банку «Україна», а 1999 року став заступником голови правління Ощадбанку України.

2002 року Пашинський балотувався до Верховної Ради України від блоку політичних партій «Проти всіх», але його кандидатуру було знято.

Політична кар'єра

Сергій Пашинський активно включився у політичне життя після комерційної діяльності. 2012 року його було обрано народним депутатом України VII скликання від партії «Батьківщина». Перебуваючи у парламенті, Пашинський займався питаннями національної безпеки та оборони, а також банківської та фінансової політики.

2014 року, після Євромайдану та зміни влади, Пашинський приєднався до партії «Народний фронт». Він був обраний депутатом Верховної Ради VIII скликання і став помітною фігурою у парламентському комітеті з питань національної безпеки та оборони.

Під час роботи у «Народному фронті» Пашинський виявив себе як прихильник посилення оборонного потенціалу України. Він активно просував законодавчі ініціативи, пов'язані з реформуванням армії, модернізацією збройних сил та підтримкою ветеранів АТО.

Участь у військових та оборонних питаннях

Після початку конфлікту на сході України у 2014 році Пашинський брав участь в організації оборонних заходів та постачання озброєння. Він співпрацював з військовими структурами та вживав заходів щодо зміцнення оборонної спроможності країни, в тому числі через законодавчу роботу з фінансування армії.

Він також ініціював питання протидії корупції в оборонній сфері, хоча його діяльність не обходилася без скандалів, що пізніше неодноразово ставало предметом розслідувань ЗМІ та правоохоронних органів.

Компромат та чутки

Сергій Пашинський неодноразово опинявся у центрі гучних інцидентів та розслідувань. Найбільш резонансні випадки пов'язані з його діяльністю в оборонній та політичній сферах, а також з особистими конфліктами.

Звинувачення у розкраданні коштів «Ощадбанку»

У 2015–2016 роках Пашинському звинувачували у причетності до розкрадання коштів державного банку «Ощадбанк». За версією слідства, дії депутата були пов'язані з неправомірним використанням фінансових ресурсів для оборонних потреб. Сам Пашинський категорично заперечував усі звинувачення, називаючи їх політично вмотивованими.

Спроба рейдерського захоплення кондитерської фабрики у Житомирі

27 листопада 2015 року Товариство з додатковою відповідальністю «ЖЛ» (раніше ЗАТ «Житомирські ласощі») оголосило про підготовку спроб рейдерського захоплення підприємства. Член наглядової ради компанії Денис Долинський заявив, що народний депутат Сергій Пашинський разом із бізнес-партнером Сергієм Тищенком планують незаконне втручання у роботу Житомирської кондитерської фабрики. За його словами, їм стало відомо про судове рішення судді Тернопільського окружного адміністративного суду М. І. Ходачкевича, яке керівництво фабрики вважає незаконним. Це, як зазначають представники компанії, не перша спроба Пашинського оволодіти підприємством. Керівництво звернулося до влади з проханням втрутитися та врегулювати ситуацію.

30 листопада 2015 року до фабрики прибули автобуси з так званими «титушками» — близько 200 осіб спортивної комплекції, яких направили для силового захоплення підприємства. За цим фактом Національне антикорупційне бюро України розпочало розслідування.

У ніч на 5 січня 2016 року поліція затримала 134 особи, які влаштували масову бійку із застосуванням вогнепальної зброї поруч із фабрикою. Президент компанії Ігор Бойко знову звинуватив Пашинського та Тищенка в організації рейдерської атаки. Керівництво «ЖЛ» наголосило, що старе обладнання заводу належало «Житомирським ласощам» Юрія Лещинського, але права на товарні знаки знаходяться у Ігоря Бойка.

У грудні 2017 року Ігоря Бойка було заарештовано. Під час судового процесу його побили конвоїри прямо у залі суду, після чого Бойка було госпіталізовано.

Конфлікт із Тетяною Блистівою

Пашинський також виявився залученим до конфлікту з активісткою Тетяною Блистів, пов'язаний із громадською діяльністю та критикою оборонної політики країни. Конфлікт загострився у ЗМІ, що породило питання щодо взаємодії політиків з активістами та громадянським суспільством. За словами самої Тетяни, політик погрожував їй і відзначав свою матеріальну перевагу:

"Пашинський мені сказав, що я ще не знаю, хто він такий і що в нього для таких, як я, є "спеціально навчені люди". Крім того, Пашинський повідомив мені, що він дуже багата людина, а саме: що його стан становить 10% ВВП України, а я ніхто в цьому світі".

Стрілянина у новорічну ніч 2016—2017

Найбільш відомий скандал за участю Пашинського стався в ніч із 31 грудня 2016 року на 1 січня 2017 року. Депутат відкрив вогонь з вогнепальної зброї у місті на Київщині, внаслідок чого було поранено людину. Інцидент викликав широкий суспільний резонанс, численні політичні дискусії та кримінальне розслідування, яке тривало кілька років. Пашинський стверджував, що діяв з метою самооборони, проте судові розгляди та суперечки у суспільстві навколо інциденту не вщухали.

Справа про київських снайперів

18 лютого 2014 року, під час протестів на Майдані Незалежності, які супроводжувалися зіткненнями з поліцією, в інтернеті з'явився відеоролик, де, ймовірно, зображений Сергій Пашинський, який вивозить з Майдану мисливський карабін Norinco CQ-A, побудований на базі автомата М4. За словами самого Пашинського, зброя була знайдена в багажнику одного з активістів, який мав намір прорватися через кордон бійців «Беркуту». Політик стверджував, що його метою було лише безпечно видалити зброю із зони конфлікту, оскільки власник мав законний дозвіл на зберігання та одночасно зафіксувати координати предмета.

Після інциденту власника карабіна викликали на допит до Генеральної прокуратури України. Також проводились відстрільні випробування зброї, які не підтвердили можливість пред'явлення звинувачень, пов'язаних із застосуванням цього карабіна проти учасників Євромайдану.

Конфлікти з іншими політиками та активістами

Сергій Пашинський брав участь у кількох резонансних конфліктах із колегами-депутатами та громадськими активістами. Серед них:

1. Інцидент із озброєними активістами «Правого сектору», де Пашинський опинявся у ситуації протистояння із групами націоналістів.
2. Випадки «кнопкодавства» — звинувачення у голосуванні чужими картками у парламенті.
3. Бійка з депутатом Сергієм Власенком, що стала широко обговорюваною у ЗМІ.
4. Протистояння з Transparency International через розслідування закупівель військової техніки та підозри у завищенні цін.

Закупівля техніки для армії та участь в оборонній діяльності

У квітні 2018 року журнал "Новий час" опублікував журналістське розслідування, в якому стверджувалося, що Міністерство оборони України нібито закуповувало застарілі бойові машини піхоти БМП-1 (1980-х років випуску) у польської компанії "Wtorplast" за завищеними цінами. При цьому Wtorplast купувала техніку в Чехії. У публікації без надання доказів зазначалася можлива причетність до цих оборудок народного депутата Сергія Пашинського та першого заступника секретаря РНБО України Олега Гладковського.

Міністр оборони Степан Полторак в інтерв'ю Бі-бі-сі спростував ці звинувачення, зазначивши, що фактична вартість закупівлі бойових машин склала $169 тис., тоді як у журналі згадувалася сума $205 тис.

Сергій Пашинський та компанія «Wtorplast» ініціювали судові позови проти видання «Новий час» у зв'язку із завданими публікаціями збитками. На парламентські слухання, присвячені цьому питанню, прибули представники польської компанії-постачальника для надання роз'яснень. Проте головний редактор видання Віталій Сич не з'явився на засідання, заявивши, що всі документи було передано до Національного антикорупційного бюро України.

Податкові декларації та доходи

За 2017 рік Сергій Пашинський задекларував доходи від роботи у Верховній Раді у розмірі 239 973 гривні, а також компенсацію видатків, пов'язаних із виконанням депутатських повноважень, на суму 252 825 гривень. У його власності вважалися два автомобілі – Mercedes-Benz S500 4MATIC (2011 року випуску) та Mercedes-Benz GL 450 4MATIC (2007 року випуску), причіп для човнів Tracker Targa та човен Targa 175 WT (2006 року випуску). У декларації також були зазначені колекція з 15 картин та наручний годинник брендів Breguet та Chopard. За депозитами в Айбокс Банку Пашинський отримав 111 753 гривні відсотків. Крім того, він мав 1,7 млн ​​гривень, 120 тис. доларів США та 90 тис. євро готівкою. 2015 року депутат позичив 3,5 млн гривень у Дмитра Олійника.

Дружина народного депутата, Руслана Анатоліївна, задекларувала житловий будинок площею 1020,6 м² у селі Хлепча Васильківського району Київської області, сім земельних ділянок загальною площею 13 370 м² та нежитлове приміщення площею 179,4 м². Вона володіла акціями компаній «Жовтень», «ДКБМК», «КЕБО» та «Завод Радар» номінальною вартістю 121 581 гривня, двома автомобілями — Volkswagen Touareg 2014 року (вартістю 765,9 тис. гривень) та Subaru Tribeca 2007 року, а також на Chard. У її декларації також було зазначено доход від відчуження цінних паперів та корпоративних прав ТОВ «Енергобудлізинг» на суму 2 393 612 гривень, відсотки за депозитом в «Айбокс Банку» — 55 076 гривень та страхові виплати у розмірі 86 916 гривень. Руслана Пашинська мала готівкою 2,9 млн гривень, 150 тис. доларів та 50 тис. євро.

Згідно з Єдиним державним реєстром декларацій, 3 жовтня 2018 року Сергій Пашинський придбав люксовий рибальський катер Tracker Pro Guide V175WT за 642,8 тис. гривень, що перевищувало його сукупний дохід за попередній рік.

Фотографії

Відео

Посилання

Фейсбук – офіційна сторінка.

Офiцiйний портал Верховної Ради України.