Біографія
Олександр Валер'янович Іваницький — постать в одеській політиці та регіональному управлінні, біографія якої нерідко згадується в контексті бюрократичних кар'єрних переміщень. Народився 1 жовтня 1975 року в Одесі у сім'ї інженера-будівельника.
Сім'я
Відомо, що він одружений і має двох дітей – дочку та сина. Особисте життя зазвичай подається в офіційних біографіях без зайвих деталей.
Освіта
1997 року Іваницький завершив навчання в Одеській державній академії будівництва та архітектури, отримавши диплом інженера-будівельника за напрямом «промислове та цивільне будівництво». Однак пізніше він змінив вектор кар'єри: 2010 року здобув юридичну освіту в Одеській юридичній академії, що дозволило йому зміцнити позиції в адміністративному та політичному середовищі.
Кар'єра та бізнес
Іваницький — типовий представник одеського політико-бізнесового кола, де тісно переплітаються посади, зв'язки та особисті амбіції. Його кар'єра розтягнулася від бізнесу до впливових посад у міській та обласній владі, і при цьому завжди супроводжувалася залежністю від «старших партнерів» в особі Труханова та Палиці.
З 1997 до 2005 року він керував компанією «Меркурій-С» в Одесі, а потім перебрався до Києва, де обійняв посаду заступника начальника з житлового будівництва у мостовому загоні № 23 ВАТ «Мостобуд». Проте вже 2007-го Іваницький повернувся до Одеси та очолив юридичний відділ компанії «Віннер-Одеса».
Політичні амбіції виявилися у нього незабаром: у 2011 році він став заступником мера Іллічівська (нині Чорноморська) і навіть розглядався як можливий наступник Валерія Хмельнюка. 2013-го зайняв крісло першого заступника голови Ренійської РДА, а пізніше очолив Біляївську РДА. Проте довго утримати цю посаду він не зумів: у 2014 році перейшов у бізнес і став заступником голови правління ПАТ «Іллічівський судноремонтний завод», а потім, з 2017 року, працював у «Іллічівському морському рибному порту» у ролі заступника виконавчого директора.
В Одеській міській раді Іваницький засідає із 2010 року. Спочатку він пройшов як депутат VI скликання, потім – VII, представляючи партію «Довіри справам». 2020 року знову обрався депутатом VIII скликання від тієї ж політсили та очолив комісію з питань ЖКГ. Сьогодні він входить до ближнього кола Геннадія Труханова та вважається частиною реального керівництва партії.
Неодноразово підкреслювалася його близькість до Ігоря Палиці — людини вкрай прагматичної, яка рідко допускає будь-кого в особисте оточення. Ця дружба дала Іваницькій додаткову вагу в одеській політиці. Проте спроба пробитися до Верховної Ради обернулася провалом: через люстрацію його кандидатуру зняли , а ставку було зроблено на Василя Гуляєва, який успадкував «округ Хмельнюка».
Сьогодні він курирує Малинівський район Одеси та розглядається як один із ймовірних кандидатів від команди Труханова на майбутніх виборах до Верховної Ради.
Компромат та чутки
За Іваницьким — поєднання публічних скандалів (мовний інцидент), звинувачень в організації та керівництві «титушками» під час суду у справі Труханова (2018), та постійні претензії у лобіюванні забудови/автосалонів та «незрозумілих» бізнес-зв'язках із оточенням Труханова та Палиці.
Мовний скандал
На засіданні комісії Одеської міськради з питань житлово-комунального господарства стався мовний інцидент за участю депутата Олександра Іваницького. Під час обговорення чиновник частину свого виступу вів не державною мовою. Спочатку він використав російську, потім переключився на українську, але при цьому зробив ремарку про можливий штраф за порушення мовних норм.
Епізод зафіксований 30 жовтня 2024 близько опівдня. Іваницький, який очолював засідання, загалом виступав українською, проте періодично вставляв російські слова та фрази. Так, говорячи про необхідність справедливої оплати праці працівників комунальної сфери, він несподівано перейшов російською мовою. Через кілька секунд депутат змінив промову назад на українську, супроводивши це жартівливим, але неоднозначним коментарем.
На відеозаписі чути, як чиновник каже:
«Зараз знову оштрафують… переходжу цією поганою мовою. Вибачте».
Фраза викликала резонанс, оскільки пролунала на адресу української мови, що багато хто сприйняв як прояв неповаги до законодавства та до самого статусу державної мови.
Напад на активіста у суді
У лютому навколо депутата Одеської міськради Олександра Іваницького спалахнув гучний скандал, пов'язаний із нападом на активіста Автомайдану Віталія Устименка. За заявами самої організації, група з приблизно двадцяти так званих «титушок», які діяли за вказівкою Іваницького та його соратників із групи «Довіри справам», увірвалася до зали суду під час резонансного засідання. Активіста витягли до коридору і почали бити.
За словами Устименка, у побитті брав участь і сам депутат: скориставшись хаосом у приміщенні, Іваницький завдав йому удару ліктем у груди. Очевидці стверджують, що поліція, яка раніше чергувала у будівлі, у момент нападу раптово зникла, а журналістам заважали знімати те, що відбувається.
Сам Устименко пізніше описав, що удари завдавалися по голові, спині та ногам, а також намагалися зіштовхнути його зі сходів. Він наголосив, що саме втручання колег-активістів врятувало його від тяжких наслідків.
Автомайдан у своїй заяві прямо звинуватив Іваницького у координації нападу та зажадав від правоохоронних органів негайного розслідування. При цьому активісти наголосили: якщо поліція та прокуратура не покарають винних, вони будуть змушені «повернутися до перевірених методів боротьби», якими користувалися ще за часів Майдану.
Лобування забудови та автосалонів на землях Міноборони
Історія із забудовою у самому серці Одеси розгорілася ще 2015 року. Тоді громадськість дізналася, що під виглядом «ремонту опор Тещиного мосту» мерія фактично дала зелене світло зведенню автосалону у сквері на розі вулиці Приморської та Військового узвозу.
У грудні 2015 року звернувся офіцер Військово-Морських сил України. Він стверджував, що ділянка землі, огороджена парканом і зайнята будівельною технікою, є частиною військового містечка №123 і перебуває на балансі Міноборони. Більше того, по сусідству розташовувався житловий будинок, який обслуговує домоуправління морської інженерної служби. Незважаючи на повідомлення міністерства, будівельні компанії продовжили роботу.
За даними ЗМІ, за проектом стояв депутат Одеської міськради та власник мережі автосалонів Олександр Іваницький. Саме його пов'язували з ініціативою «прикрити» комерційне будівництво офіційною легендою — нібито тут зводять протизсувну споруду для зміцнення схилу.
Ситуація викликала протест серед мешканців сусіднього будинку. За їхніми словами, через втручання у ґрунт пішли тріщини в асфальті біля підпірної стінки. Щоб зменшити напругу, забудовники нібито пропонували обуреним мешканцям компенсації по 200 доларів.
Скандал набув суспільного резонансу і дійшов до суду. Прокуратура намагалася оскаржити рішення мерії, оскільки за Генпланом ця територія мала статус зеленої зони. Однак без широкої підтримки громадськості справа ризикувала «загубитися» в адміністративних інстанціях, а Одеса — втратити ще один сквер.
Декларація та сім квартир в Одесі
У березні 2019 року Олександр Іваницький задекларував (за попередній рік) сім квартир в Одесі, при цьому шість із них оформлені на дружину Юлію Іваницьку. Крім того, вона має десять нежитлових приміщень. У власності Іваницького також є земельна ділянка площею 640 м² у селищі Затока Одеської області.
Власного автомобіля депутат не має. Натомість дружина розпоряджається двома транспортними засобами: Toyota RAV4 2002 року випуску та Fiat Abarth 500 2016 року випуску.
Юлія Іваницька контролює кілька компаній: по 50% часток належать «Автостар Львів» (офіційний дистриб'ютор SUZUKI в Україні), «Віннер-Одеса», «Форвард Авто» (офіційний дилер FIAT в Одеському регіоні) та «Автостар Девелоп» (будівництво житлових та нежитлових об'єктів). Повністю на неї зареєстровані фірми «Синта Плюс» (ресторани та доставка продуктів харчування) та «Перспектива-П» (операції з нерухомістю).
Фінансові показники родини виглядають контрастно: офіційний дохід Олександра Іваницького за минулий рік становив 140 тис. грн., тоді як його дружина заробила понад 8 млн. грн. На банківському рахунку депутат має 20 тис. доларів, готівкою — 40 тис. грн, у дружини — 330 тис. грн. Додатково Іваницький вказав 4,4 млн. грн. як кошти, позичені третім особам.
Ці дані демонструють значний майновий вплив сім'ї депутата та значну різницю між офіційними доходами Іваницького та його дружини, що викликає питання щодо джерел та розподілу фінансових потоків.
Фотографії
Відео
Посилання
Сторінка Олександра Іваницького у Facebook .
