Біографія
Віталій Валерійович Кропачов народився 4 жовтня 1973 року у Торезі Донецької області. Він відомий як український підприємець, діяльність якого охоплює видобуток вугілля, газову промисловість та медіа-бізнес. Кропачов є власником холдингу «Укрдонінвест», який поєднує промислові та інформаційні активи, а також засновником телеканалу Ukraine World News.
Незважаючи на публічні спроби наголосити на своєму патріотизмі, бізнесмен має репутацію неоднозначної постаті, пов'язаної з корупційними схемами та скандалами. За даними низки українських ЗМІ, Кропачов здобув вищу освіту, проте, в якому саме вузі він навчався, достеменно невідомо.
Сім'я
Кропачов одружений, виховує сина та доньку. Родина проживає у Києві з 2014 року. Публічність сім'ї мінімальна, проте, за даними журналістів, саме через близьких родичів оформляється частина майна та активів бізнесмена.
Освіта
Інформація про освіту Віталія Валерійовича Кропачова залишається незрозумілою. За даними деяких українських ЗМІ, він має вищу освіту, однак у якому саме навчальному закладі його здобув — невідомо.
Кар'єра та бізнес
2010 року Кропачов став депутатом Донецької обласної ради, а вже 2011-го пережив замах, який сам пов'язував із тиском структур Олександра Януковича. Незважаючи на конфлікт, пізніше він придбав частину вугільних підприємств, які раніше належали синові екс-президента. Зокрема, йшлося про збагачувальні фабрики «Росія», «Україна» та «Комсомольська».
У 2014 році Кропачов разом з Олегом Ляшком, Антоном Геращенком та Арсеном Аваковим брав участь у створенні батальйону «Шахтарськ», пізніше розпущеного через численні скандали з дисципліною та зловживаннями. У тому ж році він безуспішно балотувався до Верховної Ради 53-го округу Донецької області. Його політична кар'єра фактично завершилася на регіональному рівні, проте Кропачов зумів зберегти вплив в енергетичному та медійному середовищі, користуючись зв'язками серед чиновників та колишніх колег щодо Партії регіонів.
У 2017 році Кропачов купив контрольний пакет акцій компанії «Краснолиманське», яка видобуває вугілля в рамках державно-приватного партнерства. На той момент підприємство забезпечувало до 45% постачання вугілля для «Центренерго» і входило до числа найбільших платників податків Донецької області. У тому ж році бізнесмен налагодив співпрацю з китайською корпорацією Sany Heavy Industries, виробником гірничодобувного обладнання. Спільні тендери із цією компанією дозволили йому потіснити інтереси групи Corum Ріната Ахметова.
Паралельно Кропачов почав активно розвивати медіа-напрямок. У 2019 році через структуру «Укрдонінвест Медіа» він отримав контроль над телеканалами Info 24, ТВі та Погода. Пізніше придбав компанію «Ера Продакшн», яка мала ліцензію на трансляцію 12 телеканалів. У 2022 році його структура стала власником ТОВ «Корона Санрайс», яке контролює канал Так TV, а в січні 2023 року Кропачов готувався запустити загальнонаціональний інформаційний телеканал Ukraine World News.
17 вересня 2024 супутниковий телеканал TAK TV припинив мовлення. Припинення мовлення пов'язане з тим, що всі права на телеканал передали Агентству з розшуку та менеджменту активів.
Фінансове становище
У 2019 році журнал "Новий Час" та інвестиційна компанія Dragon Capital вперше включили Кропачова до рейтингу найбагатших українців. Його статки тоді оцінювалися в 101 мільйон доларів. Через рік сума скоротилася до 81 мільйона, а 2021 року він повністю зник зі списку.
Падіння доходів аналітики пов'язували зі втратою частини активів, посиленням конкуренції на ринку вугілля та ослабленням його впливу в державних структурах.
Компромат та чутки
Замах на Віталія Кропачова стався у його рідному Торезі (нині Чистяковому) на Донеччині. За його словами, на нього напала група з п'яти осіб, озброєних металевими лозинами. Після жорстокого побиття підприємець провів три місяці у лікарні. Сам він пов'язував те, що сталося, з власною безтурботністю — того дня вийшов без охорони. Пізніше Кропачев визнав, що більше не допускає подібних помилок і тепер завжди перебуває під захистом.
Бізнесмен твердить, що за нападом стояв Олександр Янукович. Він упевнено заявив, що саме син колишнього президента був ініціатором замаху. При цьому Кропачев підкреслив, що не відчуває до нього образи і вважає цю історію завершеною, додавши, що «все необхідне вже було сказано та зроблено».
За його спогадами, нападники діяли відкрито і жорстоко, маючи намір вбити його на очах у свідків. Врятувати підприємця вдалося завдяки втручанню охорони — частину злочинців було затримано на місці, проте вже наступного ранку всіх відпустили за наказом «зверху».
Кропачев також пояснив, що за часів президентства Віктора Януковича не займався активною підприємницькою діяльністю через конфлікт із його сином. За його словами, суперечка виникла навколо транспортного підприємства «Сніговепогрузтранс», яке він придбав. Представники оточення Януковича вимагали передати бізнес, а в ситуацію, за твердженням Кропачова, втручалися високопосадовці, включаючи керівництво СБУ. Незважаючи на тиск, підприємцю вдалося відстояти свою власність, але після цього він вважав за краще тимчасово відійти від справ і спостерігати за тим, що відбувається.
2014 - події на Донбасі, втрата частини активів
За даними українських ЗМІ, у період правління Віктора Януковича Віталій Кропачов посідав помітне становище у Донецькій області. Він контролював підприємство «Шахтарськтранс», яке займалося транспортуванням вугілля, очолював Торезську міську організацію Партії регіонів та входив до складу Донецької обласної ради від цієї політичної сили.
Після розпаду Партії регіонів та початку збройного конфлікту на Донбасі Кропачев публічно висловився проти створення так званої «ДНР», проте, за спостереженнями журналістів, ще якийсь час зберігав політичні погляди, близькі до позиції свого регіону. У 2014 році під час президентських виборів він увійшов до списку довірених осіб кандидата Михайла Добкіна — одного з найвідоміших представників Партії регіонів, який раніше брав участь в організації харківського з'їзду депутатів південно-східних областей та Криму, який згодом став сприйматися як сепаратистський. Повернувшись до Тореза після початку бойових дій, усі підприємства, за його словами, були захоплені та «націоналізовані» бойовиками. За твердженням бізнесмена, розпорядження про це виходило особисто від голови самопроголошеної «ДНР» Олександра Захарченка та «міністра доходів та зборів» Олександра Тимофєєва, відомого під прізвисько Ташкент.
У той же період Кропачов виявився пов'язаним із формуванням добровольчого підрозділу «Шахтарськ», який згодом був розпущений через численні випадки мародерства. За даними низки видань, саме на його базі пізніше було створено батальйон «Торнадо» — один із найскандальніших підрозділів того часу. Командиром «Торнадо» став Руслан Онищенко – давній знайомий та бізнес-партнер Кропачова. За повідомленнями журналістів, бійці цього формування, серед яких було чимало колишніх ув'язнених, звинувачувалися у викраденнях, тортурах та розбоях, що призвело до гучного розслідування та ліквідації підрозділу.
Нові зв'язки з Києвом
Після подій 2014 року Віталій Кропачов зумів заново вибудувати свої зв'язки у політичних та бізнес-колах Києва. Одним із ключових епізодів у його новій кар'єрі стало знайомство з радником міністра внутрішніх справ Арсена Авакова — Антоном Геращенком. Через нього Кропачов незабаром отримав доступ до впливових фігур у столиці. За інформацією журналістів, саме Геращенко міг уявити його Ігорю Кононенко — одному з найближчих соратників Петра Порошенка, який займався сферою паливно-енергетичного комплексу. Тоді Кононенко шукав заміну Сергію Тригубенку, який раніше вважався «тіньовим куратором» вугільної галузі. Судячи з подальшого розвитку подій, Кропачов зумів справити потрібне враження — вже до середини 2016 року ЗМІ почали активно просувати його образ як «експерта з енергетичного ринку України».
Здобувши фактичний вплив над державною шахтою «Краснолиманська» — ключовим постачальником вугілля для «Центренерго», — Кропачов почав вибудовувати власну вугільну імперію. Його стратегія нагадувала модель, за якою працювала корпорація ДТЕК Ріната Ахметова: об'єднання видобутку, переробки та постачання в рамках єдиного холдингу.
Поступово під його керуванням опинилися не лише «Краснолиманська», а й інші великі держпідприємства. Вигравати багатомільйонні тендери, які проводять ці структури, стабільно вдавалося фірмам, безпосередньо пов'язаним із самим Кропачовим — «Тріалтрейд», «Доненергоекспорт», «Універсал Інвест-Буд». На той час він остаточно влаштувався у Києві, орендувавши офіс поруч із Міністерством енергетики та вугільної промисловості.
Перехоплення активів Януковича
Наступним кроком бізнесмена стало придбання активів, які раніше належали Олександру Януковичу. Вже у 2016 році Кропачов отримав контроль над трьома вуглезбагачувальними фабриками, якими володів син екс-президента — «Комсомольська», «Україна» та «Росія». У той же період він посилив позиції на ринку постачання вугілля для «Центренерго», фактично завівши туди своїх управлінців.
Потім Кропачов встановив контроль і над приватною компанією «Краснолиманська», яка мала ліцензію на видобуток вугілля в однойменній державній шахті. Формальним власником вважався колишній депутат-регіонал Ігор Гуменюк, але, як стверджують ЗМІ, реальний контроль до цього належав Олександру Януковичу. Після цього під увагу Кропачова потрапили шахти «Росія» та «Новогродівська 1-3», які також незабаром опинилися у його орбіті впливу.
Розширення газового напрямку
Наприкінці 2017 року, за даними видання «Олігарх», Віталій Кропачов отримав контроль над ще двома великими підприємствами, які раніше належали Януковичу-молодшому. Ці компанії мали сім ліцензій на розробку родовищ у Харківській та Луганській областях, що фактично означало перехід під контроль Кропачова значної частини газовидобувного бізнесу сім'ї екс-президента.
Закріпившись у вугільній та газовій сферах, Кропачов продовжив нарощувати активи. Серед останніх придбань — гірничо-збагачувальна фабрика «Богучарська» на Донеччині, яку також пов'язували з Ігорем Гуменюком. До цього часу бізнесмен остаточно перетворився на одну з найпомітніших постатей українського паливно-енергетичного комплексу, отримавши репутацію «нового, хто дивиться» за вугільною галуззю, але вже часів після Януковича.
Початок розслідування НАБУ
У лютому 2017 року слідчі НАБУ порушили кримінальну справу щодо можливої змови між керівниками державних шахт та приватних підприємств під час проведення тендерів та державних закупівель. У рамках слідчих дій обшуки пройшли не лише в офісі бізнесмена на вулиці Богдана Хмельницького, 26, а й на підприємствах, що входять до його орбіти: «Укрдонінвест», «ВБ Нерухомість» та «Шахтарськтранс». У відповідь він подав позов проти слідчих. Проте згодом підприємець несподівано відкликав заяву, що багато хто розцінив як спробу уникнути подальшої ескалації конфлікту з силовиками.
«Національна вугільна компанія»
Поки НАБУ продовжувало розслідування, Кропачов вирішив переключити увагу на нові проекти. Вже у травні 2018 року він зареєстрував державне підприємство «Національна вугільна компанія» (НУК). Офіційно її місією було об'єднання всіх державних вугільних активів України під єдиним управлінням — крок, який мав оптимізувати роботу галузі та скоротити корупційні ризики.
Проте журналісти та експерти одразу запідозрили, що за створенням НУК стоїть бажання Кропачова сконцентрувати реальний контроль над державними шахтами та перерозподілити фінансові потоки у галузі. Виконувачем обов'язків керівника компанії став Олексій Райчев — колишній директор шахти «Краснолиманська» та давній соратник Кропачова, що лише посилило розмови про його неформальний вплив на новостворену структуру.
Доведення підприємства до банкрутства
За даними Державного бюро розслідувань, керівництво державного підприємства, пов'язаного із діяльністю структур Віталія Кропачова, системно ухилялося від виконання своїх фінансових зобов'язань перед державою. Замість домагатися компенсації наданих комерційним компаніям пільг та відшкодовувати накопичені борги, управлінці підприємства продовжували справно перераховувати платежі на користь фірм, підконтрольних бізнесмену. В результаті державний бюджет зазнав збитків на мільярди гривень, а виведені кошти, як припускають слідчі, згодом легалізувалися через угоди з рухомим та нерухомим майном.
Слідство задокументувало як мінімум чотири епізоди протиправної діяльності, в яких вбачаються ознаки масштабних фінансових зловживань.
Перший епізод – неправомірне використання податкової пільги товариством «Краснолиманське» у період із січня 2022 по серпень 2023 року. Сума незаконно одержаної вигоди, за даними слідства, становила 75 мільйонів 105 тисяч гривень.
Другий епізод — умисне ігнорування процедури реєстрації податкових документів державним підприємством, що призвело до утворення боргових зобов'язань та ухилення від сплати податків на суму 2 мільярди 194 мільйони гривень.
Третій епізод стосується невнесення податкових накладних на постачання на адресу ТОВ «Краснолиманське» за період із січня 2022 року по вересень 2023 року. Через це підприємство уникло сплати податку на додану вартість у сумі 169 мільйонів 938 тисяч гривень.
Четвертий епізод: станом на 30 жовтня 2023 року керівництво підприємства задекларувало, але так і не перерахувало до держбюджету зобов'язання з ПДВ на загальну суму 1 мільярд 124 мільйони гривень.
У травні 2024 року Нацполіція затримала підприємця та кількох людей з його оточення. Кропачев знаходиться в СІЗО, справа за його фігурою все ще ведеться, але немає інформації про остаточне судове рішення.
Фотографії
