Дворянські роди не з'являються з нізвідки, у кожного з них є своя історія. І далеко не завжди ця історія особливо прємна. Адже у кожного роду є момент початку історії, коли перший його представник «вибився в люди».
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяРід Романових правив Росією цілих три століття, але мало хто знає його історію, як саме Романови прийшли до влади, і звідки пішла їх династія. Про це сьогодні і поговоримо.
Кобила і Жеребець
Витоки роду Романових до кінця не ясні. За одними даними вони прийшли на Русь з Пруссії, тобто були, швидше за все, німцями. За іншими - це була стара новгородська сім'я.
Про імена перших представників роду, тоді ще, звичайно, не царського, вважають за краще не згадувати. Адже звали їх вкрай кумедно: Андрій Кобила, Семен Жеребець, Олександр Ялинка, Федір Кішка і так далі. Визнавати, що монарша династія веде свій родовід від людини на ім'я Андрій Кобила, звичайно, не дуже приємно.
Як саме сім'я Кобили вибилася в знатні, точно невідомо. Можна тільки сказати, що сам Андрій був боярином при московському князі Симеоні Гордом. Важливу роль у підвищенні роду зіграв Федір Романов, він же патріарх Філарет. Поступово клан Романових почав відігравати важливу роль у державній політиці.
Пощастило, що з часом прізвище змінювалось. Коли сім'я поріднилася з царями, шляхом шлюбу Івана Грозного з Анастасією Романівною, прізвище вже звучало як Захар'їни-Юр'єви. А коли настав Смутний час Лжедмитрія та Бориса Годунова, почали претендувати на трон. Шлюби з Іваном Грозним і князем Шуйським давали Романовим право частково визнаватися Рюриковичами.
В результаті боротьби за владу в 1613 році Земський собор обрав на царювання Михайла Федоровича Романова, який і став першим монархом в роду.
Династичні складності
Насправді, говорити, що рід Романових правив Росією 300 років, не зовсім вірно. Безпосередньо з їх династії було всього 4 царя і 3 імператора. Дочка Петра I Єлизавета була бездітна, тому з її смертю успадкування по чоловічій лінії припинилось. І в сім'ю Романових влився зовсім інший рід, що до Росії до того майже не мав ніякого відношення.
Сестра Єлизавети Анна вийшла заміж за герцога Карла Гольштейн-Готторпского, так що всі інші імператори Росії аж до Миколи II були не Романовими, а Гольштейн-Готторп-Романівськими, а по факту - спадкоємцями німецького герцога. Згадувати про це російський патріоти, звичайно ж, теж не дуже люблять. Адже виходить, що півтора століття країною правили іноземці.
До речі, спадкоємців у Карла виявилось дуже багато. До 1880 року в Росії було близько шістдесяти великих князів, тобто людей, що мають відношення до імператорського роду. На утримання кожного з казни виділялися чималі гроші - близько 200 тисяч рублів на рік. Істотно урізав утримання дармоїдів імператор Олександр III, коли виявилося, що великі князі живуть невідповідно до своїх достатків, а користі ніякої країні не приносять.
Викрадення століття
Олександр II
Іноді пустощі Великих князів заходили дуже далеко. Так за часів царювання Олександра II з резиденції князя Костянтина Миколайовича Романова (брата імператора) було викрадено три великих діаманта. Причому викрадені були не просто зі скрині або скриньки, а прямо з ікони, до якої кріпилися.
Коли жандармерія почала розбиратися в пригоді, то виявилося, що за викраденням стоїть... син князя, Михайло Костянтинович Романов. Здавалося б, навіщо синові красти з власного будинку? А дуже просто - через любов. Князь Михайло був закоханий в американську авантюристку Фанні Лір, яку насправді звали Генрієтта Блекфорд.
Батьки князя знали про його зв'язки з американкою. Любовні витівки на стороні не були чимось дивним для Романових. Князь Костянтин Миколайович жив з балериною Анною Кузнєцовою, яка навіть народжувала йому дітей. Та й сам імператор Олександр жив з княгинею Довгорукою, що і говорити про інших. Але американка була небезпечна, тому її ще раніше вислали з країни, а молодого князя відправили на війну в Середню Азію, сподіваючись, що там він загине і проблема вирішиться сама собою.
Але князь вижив, виїхав до Європи, знайшов свою Генрієтту, і все почалося заново. Вони спланували викрадення діамантів і здійснили його. Коли це розкрилося, імператор Олександр повелів позбавити князя Михайла всіх звань і нагород і заслати його служити в Оренбурзький гарнізон під ім'ям полковника Волинського.
Князь Михайло з дружиною Надією
Тільки після вбивства Олександра частина титулів князю повернули, і навіть визнали його шлюб з новою дружиною - якоїсь Надією. Проте, кажуть, що під час революції 1917 року Михайло навіть вивісив над своїм будинком червоний прапор, так сильно він не любив всю династію Романових. Помер князь у 1918 році.
Скелети у шафі
Безумовно, кожен дворянський рід має свої скелети у шафі. Царський рід - тим більше. Тому робити з Романових святих, як люблять у сучасній Росії - це злочин і проти істини, і проти історії. Вони були звичайними людьми, поганими і хорошими, зі своїми слабкостями. Про це потрібно пам'ятати.
