Початок ХХ століття в США - це дивовижна і страшна епоха. За океан з Європи бігли багато людей, залишаючи позаду хмари Першої світової війни, що поступово згущалися. Але і нова земля не поспішала радо приймати емігрантів. Відсутність роботи і пристойного житла штовхали багатьох на криву доріжку. Так зароджувалася американська етнічна злочинність: італійська, ірландська, єврейська. Мало хто знає, але серед перших організованих злочинних угруповань того часу була й українська. І шереху наші співвітчизники навели там чимало.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяДіаспора
Про українську діаспору Канади знають практично всі. Втім далеко не всі їхали в Канаду, багато осідали в США. Але умови життя там були зовсім інші. Все-таки серед перших українських емігрантів переважали селяни, котрі освоювали по приїзду орні землі Альберти, Саскачевану і Манітоби. Це були цілком пристойні і законослухняні люди, котрі застосовували свої навички на новій землі.
А ось українці, які приїхали в американський Іллінойс, виявилися в зовсім інших умовах. У великих містах, на кшталт Чикаго, Спрінгфілда або Рокфорда, роботи було мало, особливо для мігрантів. А українців приїжджало чимало, в Чикаго вони були другою за чисельністю слов'янської етнічною групою, після поляків. І якщо поляки поступово інтегрувалися в нове суспільство, то наші співвітчизники воліли жити замкнутої групою.
Замкнутість і безробіття в кінцевому підсумку призводять до злочинності. Слідом за італійцями та ірландцями, українці Іллінойсу починають промишляти нелегальним бізнесом.
Масла у вогонь підлила і Перша світова війна. Справа в тому, що більшість українських емігрантів в минулому були підданими Австро-Угорської імперії. А Канада була частиною Британії. Само собою, після того, як дві імперії вступили у війну, всіх колишніх підданих Австро-Угорщини інтернували в табори. Багато українців тоді перебралися в незалежні Сполучений Штати, до співвітчизників в Іллінойс.
Самі по собі
У 1920-х Штати почали стрясати перші гангстерські війни. Етнічні злочинні угруповання розширювалися і поступово починали заважати одна одній. Головна лінія фронту проходила між італійцями та ірландцями. Не стало винятком і місто Чикаго, де українська мафія на той час встигла щільно зайняти свою нішу у вигляді декількох банків, системи махінацій із землею і просто різноманітних мафіозних справ.
У 1924 році італо-ірландська гангстерсткая війна досягає свого піку. Легендарний Аль Капоне влаштовує Бійню в День святого Валентина, завдавши критичний шкоди ірландському угрупованню Багса Морана. Італійці стають господарями Чикаго.
Українці в цій війні майже не брали участь. Наші співвітчизники від самого початку зайняли позицію гри від оборони. Вони не претендували на чужий бізнес і сфери впливу, але й на свою землю нікого не пускали. Аль Капоне теж вирішив не конфліктувати із суворими слов'янами, які, тим більше, від самого Дона нічого не вимагали.
Канадський віскі
Була і ще одна причина, по якій Капоне вирішив не сваритись з українцями. У США настала епоха Сухого закону, торгівля алкоголем пішла в тінь. І в цій тіні найрізноманітніші угруповання робили на випивці величезні гроші.
І тут в української мафії в руках опинився серйозний козир - зв'язки з діаспорою в Канаді. Там-то ніякого Сухого закону не було, і купувати алкоголь можна було скільки завгодно. Були організовані канали контрабанди з Канади в Іллінойс, по яким щодня ганяли сотні літрів канадського віскі та іншої випивки.
Українці стали головними бутлегерами центральній частині США. Якщо нью-йоркські мафіозні сім'ї ще могли самостійно возити нелегальний алкоголь по узбережжю океану, то гангстери Іллінойсу та інших центральних штатів майже повністю залежали від українських поставок.
Так що в стосунках між Аль Капоне і українською мафією панували дружба та взаєморозуміння. Бізнес був вигідним і приносив всім чималі гроші. З єврейською мафією спільну мову теж знайшли швидко, адже в ній було чимало одеситів, можна було говорити практично однією мовою.
Останній сплеск
Сталінські репресії в СРСР і Друга світова війна посилили приплив мігрантів в США, і українці виключенням не були. Свіжа кров допомогла нашій чиказькій мафії пережити певний занепад, викликаний скасуванням Сухого закону і падінням прибутків.
З'явилися і нові вороги. На бізнес українців почали претендувати латиноамериканці, афроамериканці та китайці. Але завдати серйозної шкоди українцям, які міцно стояла на ногах, у них так і не вийшло.
Причина поступового зникнення української мафії була зовсім інша. Гангстерська справа небезпечна, загрожує втратами особового складу. Більшість етнічних злочинних угруповань в США переживали арешти і вбивства своїх членів за рахунок постійного контакту з історичною батьківщиною. Італійська мафія регулярно поповнювала свої ряди молодими сицилійцамі, які виїжджали до США за багатим життям.
В українців цього козиря не було. Історична батьківщина не була незалежна, вибратися з-за «залізної завіси» співвітчизники не могли. Тому доводилося брати «в сім'ю» представників інших народів. Поступово етнічними українцями в організації залишилися тільки немолоді вже лідери. З їх смертю припинилася і історія української мафії.
Зараз так прийнято називати сучасні слов'янські ОЗУ. Але різниця між «російською мафією» і «українською мафією» в США сьогодні вкрай номінальна, адже і перші, і другі є представниками радянських тюремних кіл. Початкова українська мафія, в свою чергу, ніколи не втрачала зв'язку з українськими традиціями, як і, наприклад, італійці.
