Про це йшла мова у аналітичному звіті щодо спроможності України виконувати умови членства в ЄС. Тобто усе законодавство Євросоюзу, яке міститься у так званому acquis сommunautaire – Договорах ЄС, вторинному законодавстві, міжнародних угодах, судовій практиці та політиці. А сама оцінка здійснювалася за п’ятибальною шкалою, де 5 – це "дуже добрий рівень підготовки", а 1 – "початковий рівень підготовки".
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяЗамість того, аби виконувати рекомендації ЄС, без яких вхід до європейської родини нам буде закрито, Міндовкілля на чолі з одіозним міністром Русланом Стрільцем вважає за краще наносити ударів екологічному контролю. Приміром, справжнє обурення у суспільстві викликала нещодавня ініціатива відомства розформувати Державну екологічну інспекцію України. Це у час, коли триває повномасштабне вторгнення і спеціалісти інспекції щодня ведуть підрахунок збитків, яких завдають рашисти нашій землі.
Однією з перших на це звернула увагу президентка Асоціації професіоналів довкілля PAEW Людмила Циганок.
"Скільки можна імітувати реформу державного екологічного контролю зміною вивісок? Днями стало відомо, що готується «новація» від Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. Розпорядження, яке в умовах сьогодення ліквідовує Державна екологічна інспекція України та перейменовує її в нову службу… Фсьоооо… Глобально реформа на цьому закінчується… Чому? Бо реальна реформа потребуватиме не чергового паперового рішення, а реальних коштів, реальних кваліфікованих кадрів, реальних нових правил…", – висловлює здивування екологиня.
Також Людмила Циганок зазначає, що ця псевдореформа потребуватиме ще й чималих витрат з держбюджету. Тобто, Мінекології буде просити гроші на зміни вивісок, замість того, щоб спрямувати кошти на допомогу нашим бійцям та наближення перемоги. Можна тільки уявити, скільки захоче витратити відомство Русланя Стрільця на ці безглузді ініціативи та скільки дронів можна було б придбати за ці кошти.
"Вже на етапі ліквідації ДЕІ потрібні значні додаткові витрати з державногобюджету на проведення заходів з ліквідації (здійснення законодавчо встановлених виплат працівникам при звільненні, здійснення процедур повʼязаних з ліквідацією Держекоінспекції, тощо). Міндовкілля не надає жодних вагомих обгрунтувань необхідності внесення запропонованих змін, оскільки крім зміни назви Інспекції жодних змін по суті його діяльності у проекті змін до Концепції не передбачено. І як запропоноване реформування відповідає Закону України «Про правотворчу діяльність»? Цікава думка щодо запропонованих заходів від Міністерство фінансів України, Рахункова палата, Державна регуляторна служба України і бачення самого Міндовкілля", – зауважила Людмила Циганок.
Також на проблему звернув увагу політик та громадський діяч Микола Томенко, який виступав автором численних Законів, постанов та програм у сфері захисту довкілля.
"Але апогеєм безглуздя і маразму став проект Концепції реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища від цього Міністерства. Змінивши лише роки у старій Концепції, Міністерство пропонує головним інструментом еко-рехформи зробити…перейменування нинішньої Державної екологічної інспекції на Державну природоохоронну інспекцію?! При цьому посадовці на мільярд наших гривень брехливо пишуть, що така «геніальна рехформа» зміни вивіски не потребуватиме бюджетних коштів? Натомість, Міністерство фінансів у своєму висновку на цей проект Концепції слушно зауважує, що перейменування «потребуватиме ЗНАЧНИХ додаткових ВИТРАТ із державного бюджету на проведення заходів з ліквідації (здійснення законодавчо встановлених виплат працівникам при звільненні, здійснені процедур, повʼязаних з ліквідацією тощо). Лише можна уявити який професійний рівень посадовців, точніше його відсутність, міг спонукати до такої абсурдної ідеї - звести потрібну реформу щодо системи державного нагляду у сфері охорони довкілля до заміни одного слова у назві Державної інспекції? І тут доречно запитати у керівників Уряду: а Ви можете нарешті найти фахових, патріотичних і некорупційних очільників такого важливої владної екологічної інституції України, яку нині перетворили у Міністерство безглуздих і непотрібних справ та корупції", – обурюється Микола Томенко.
Не може похвалитися Міндовкілля на чолі з Русланом Стрільцем і іншими досягненнями, окрім явної шкоди державі – ще й фінансової. Днями екологи зауважили, що «завдяки» бездіяльності чиновників, держава ризикує недоотримати 600 мільйонів гривень. Ці гроші вкрай необхідні для бюджету і перемоги нашої держави, але підлеглі Руслана Стрільця, мабудь, вважають, що ця проблема сьогодні не на часі.
Відомство прозвітувало про Закон "Про управління відходами", який за словами чиновників запустив реформу та оновив термінологію, принципи та підходи до управління відходами, привівши їх у відповідність до рамкової Директиви ЄС.
Отже, бездіяльність Міндовкілля і затягування з Рішеннями Уряду вже загрожує втратою українському бюджету в розмірі 600 млн грн цьогоріч. Проте, екологи вже давно звернули увагу на дану проблему і б'ють на сполох.
Президентка Асоціації професіоналів довкілля PAEW Людмила Циганок запевняє, що наслідком прийняття зазначеного Проєкту, який повністю зруйнує систему податкового обліку обʼєкта оподаткування стане втрата надходжень податкових зобовʼязань з екологічного податку за розміщення відходів у розмірі понад 600 млн. гривень.
"Під час війни вже зараз бюджет ризикує недоотримати таку суму! За порушення податкового законодавства відповідальність субʼєктів господарювання передбачена. Яка відповідальність посадових осіб державних органів, яких утримують ці ж суб’єкти господарювання, за саботаж реформ? І процес, звісно, штука важлива, а що робити суб’єктам господарювання, як нараховувати екоподаток?", – задається питанням Людмила Циганок.
Та й що українці та європейські союзники могли очікувати від міністра, за яким тягнеться довжелезний кримінальний шлейф. Адже сам Руслан Стрілець з великою ймовірністю міг опинитися не у кріслі міністра, а за гратами.
З 2015 по 2019 рік Руслан Стрілець очолював департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської ОДА. За цей час область, за даними екологів, втратила третину ПЗФ. Більшість вкраденої землі вже передано в оренду аграріям та розорано.
Стрілець не оформив на землі природно-заповідного фонду документи, що встановлюють право, і більше 95% об'єктів ПЗФ Дніпропетровської області не мають затверджених кордонів згідно з проектами землеустрою. Чим і користуються шахраї. У схемі обласне управління екології, працівники Держгеокадастру, місцеві чиновники.
За Стрільця-міністра ПЗФ вже в національному масштабі перетворився на постачальника нелегальних дров. Стрілець до останнього затягував затвердження лімітів на використання природних ресурсів, блокуючи передачу дров ЗСУ та периферійним громадам, які не мають газу. Проте половина перекупників з OLX продавала дрова ПЗФ. Київський регіон було заставлено вантажівками із нелегальними дровами з Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника.
ПЗФ для міністра ще й – торгівля посадами. Затриманий колись на хабарі директор Карпатського біосферного заповідника Микола Рибак при Стрільці відновився та активно узгоджував з Русланом передачу рибників приватній компанії.
Сам же міністр з кримінальним шлейфом Руслан Стрілець перед призначенням переписав своє майно на дружину.
На праві користування він задекларував квартиру у Дніпрі площею 51,1 кв.м, яка записана на Марину Стрілець, також на праві користування – квартира у Дніпрі площею 84,1 кв.м, яка записана на його дружину Ксенію Стрілець. Їй належить половина квартири в Дніпрі площею 80,9 кв.м. У Києві Ксенія орендує квартиру площею 72 кв.м у Сергія Бондаренка.
На праві користування з травня 2020 року Руслан Стрілець володіє автомобілем Nissan Maxima (2017), який належить Ірині Тищенко.
Руслан Стрілець у 2020 році заробив у Міністерстві енергетики 225,3 тис. гривень, у Міністерстві захисту навколишнього середовища та природних ресурсів – 317 тис. гривень, отримав подарунок у негрошової формі від дружини вартістю 304 тис. гривень та 152,2 тис. гривень доходу від продажу авто.
Ксенія Стрілець у свою чергу заробила 954 тис. гривень, займаючись підприємництвом.
Подружжю належать 565 тис. гривень, 7 тис. доларів та 1206 євро заощаджень.
