Про це пише портал Акценти. Публікуємо матеріал без коментарів та ремарок. Редакція не несе відповідальності та не перевіряє дані, надані та опубліковані сторонніми інформаційними ресурсами.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяОсобливо це стосується підприємств, які виробляють мийні та дезінфікуючі засоби, адже будь-яка помилка або недотримання санітарних стандартів може призвести до катастрофічних наслідків для здоров'я споживачів. Однією з таких фігур, яка викликає серйозне занепокоєння є Ольга Миколюк — шахрайка, що краде формули та розробки інших виробників, а також будує свій “бізнес” на дітях, які працюють в гаражах, де створюються засоби.
Миколюк Ольга розпочала свій шлях, працюючи звичайним продавцем на Оболонському ринку. Потім у 2004 році вона почала працювати в компанії “ХІМПРОЕКТ”, шахрайським шляхом обікрала підприємство та власників і заволоділа базовими рецептурами мийних і дезінфікуючих засобів. Фото з виставки, де Миколюк Ольга представляє «ХІМПРОЕКТ», використовуються як підтвердження її роботи на цьому підприємстві, хоча вона всюди заявляє, що створила свій бізнес чесно та самостійно, як кажуть — “з нуля”. І зараз божевільна Ольга продовжує відмивати свої кошти на нелегальному веденні бізнесу, поливати брудом конкурентів і красти новітні розробки у власників інших компаній.
Не маючи фахової освіти, горе-підприємець зі своєю родиною почала власну справу. Але її шахрайські знання допомагали тільки обманювати своїх постачальників та покупців, а не розвивати справу. Вона створила безліч компаній ТОВ “ХІМТЕК 20”, ТОВ “ХІМТЕК ПЛЮС”, ТОВ “ВП ХІМПОСТАЧ”, які обкрадали своїх постачальників і покупців. Більшість цих підприємств є фігурантами судових справ або фактично припинили свою діяльність.
Її манера листування на особистій сторінці у Facebook з ошуканими покупцями ще раз показує Миколюк як людину.
На скриншотах чітко зчитується неадекватна манера слати людей, вона навіть не намагається почути ті коментарі, а просто відбивається від них нецензурною лексикою та абсолютно нелогічними фразами.
Найбільше занепокоєння викликає факт того, що за численними свідченнями її робітників, Миколюк Ольга організувала своє виробництво у гаражних умовах, без належної перевірки та сертифікації. Порушення санітарних норм, використання простроченої сировини та відсутність відповідних технологій ставлять під загрозу безпеку процесів виготовлення мийних і дезінфікуючих засобів. Вона залучала на роботу неповнолітніх дітей, про що свідчать фото, які Миколюк публікувала у своїх соціальних мережах. Також, за свідченнями її робітників, вона регулярно використовує прострочені матеріали через їх дешевизну.
Її компанії постійно фігурують у судових справах через несплату боргів перед постачальниками та орендодавцями, що свідчить про систематичний підхід до обману та ухилення від зобов'язань.
Як бачимо, порушувати закон, обкрадати та підробляти документи — це сенс її життя.
На цей час вона вже має кримінальну відповідальність та вирок за підробку документів. Але навіть це не зупиняє її у своїх діях і вона далі займається шахрайством та обманом постачальників, а також своїх покупців.
Судові справи проти неї підтверджують неспроможність вести бізнес чесно, а кримінальне впровадження, у ході якого вилучалася продукція з її підприємства, стало ще одним підтвердженням незаконної діяльності. Попри це, вилучені товари пізніше були їй «тихенько» повернуті.
Ольга Миколюк проявляє надмірну мстивість і нахабство у своїй поведінці. У всіх своїх невдачах вона звинувачує інших людей, які заважають їй працювати. Постійні конфлікти з партнерами та співробітниками часто перетворюються на особисті війни, де вона не зупиняється ні перед чим, щоб помститися тим, хто виступив проти неї або поставив під сумнів її методи.
Існує вагома підстава вважати, що постачання продукції на великі підприємства харчової промисловості здійснювалося за схемою корупційних змов. Відсутність необхідної дозвільної документації та сумнівна якість товару, що не відповідала встановленим стандартам, свідчать про те, що для проходження через численні етапи контролю якості мусили бути застосовані неправомірні впливи. Швидше за все, постачальники використовували так звані "відкати", тобто неформальні платежі службовим особам, які відповідали за перевірку та допуск продукції до виробництва. Така практика не лише підриває довіру до системи контролю якості, але й створює значні ризики для споживачів, здоров’я яких може бути під загрозою через використання небезпечних продуктів.
Справа Ольги Миколюк має стати сигналом для відповідних органів про необхідність жорсткішого контролю для захисту споживачів від небезпечної продукції. Інакше ця божевільна жінка не зупиниться ні перед чим і продовжить нелегально вести бізнес і залучати дітей для роботи. Ця історія потребує розголосу, інакше в подальшому створення несертифікованих мийних засобів може призвести до смертей споживачів та інших негативних наслідків.
