Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяНайгучніші приклади — компанії «Альфа Секʼюріті», «ТС Трейд Україна» та «Фармінко Норд», що подали позови проти державних замовників після провалів у постачанні. Про це йдеться у статті голови експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Бориса Кушнірука.
«Альфа Секʼюріті». Компанія стрімко увірвалась на ринок держзакупівель у розпал війни та виграла тендер на 63 мільйони гривень за термобілизну. Проте, за висновками незалежної експертизи, тканина була непридатною для фронту: мала низьку розтяжність, натирала шкіру, а частина продукції була непридатною для використання. ДОТ ініціював розірвання договору і вимагає повернення авансу. У відповідь компанія подала зустрічний позов, вимагаючи змусити державу прийняти брак. Зараз позов розглядається.
«ТС Трейд Україна». Компанія без виробничих потужностей, яка уклала контракт з Державною прикордонною службою на постачання захисних окулярів, не виконала зобов’язання. Проте замість компенсації, подала до суду — вимагала оплатити неякісні окуляри та ще й нарахувати інфляційні втрати. Господарський суд Києва відхилив позов, визнав дії компанії безпідставними і стягнув 2,63 млн грн штрафів на користь держави.
«Фармінко Норд». Ця фірма виграла тендер на 215 млн грн, але поставила лише чверть маскувальних костюмів, і ті — вироблені у Вʼєтнамі і неналежної якості. Куртки за іншим контрактом не поставили взагалі. Попри це, компанія звернулась до суду з вимогою стягнути з держави понад 98 млн грн. ДОТ, у свою чергу, подав зустрічний позов на 105 млн грн. Справу наразі розглядає суд.
Експерти називають це новою формою тиску на державу, коли замість покарання за провал контрактів, компанії намагаються ще й отримати вигоду через суд. Фахівці наголошують: допуск до оборонних тендерів мають отримувати лише компанії з перевіреними виробничими потужностями, історією виконання держзамовлень і підтвердженою репутацією.
