Реформатори і експерти розповіли, як робити «гроші з повітря»

Скільки може коштувати дірява чайна ложка? Нею ви не покладете цукор в каву і навіть не зачерпнете варення. Дірява ложка - не функціональна і, здавалося б, не представляє особливої ​​фінансової цінності, тільки якщо вона не була спроектована відомим датським ювеліром і дизайнером Георгом Йенсеном. У Данії ложку Йенсена можна придбати навіть в аеропорту, правда заплатити за цей сувенір доведеться чимало - цілих 200 доларів! Купуючи ложку від Йенсена, ви купуєте ім'я, статус, ідею і унікальність - речі, які складно виміряти, проте саме за них люди готові платити шалені гроші.

Для того, щоб підтримати інтерес бізнесу та громадськості до творчого кластеру, в Одесі відбувся міжнародний форум Developing a Framework for Creative Economy in Odessa Region на якому експерти з різних країн поділилися досвідом формування та розвитку креативної економіки на рівні міста, області та регіону. Більше сотні учасників зібралися у творчому просторі коворкінгу "Термінал 42", щоб сформувати стратегію розвитку креативної економіки.

У рамках форуму під керівництвом іменитих міжнародних модераторів: естонського експерта з творчих індустрій Рагнара Сііла, одного з провідних фахівців з бізнес-стратегії на пострадянському просторі Сергія Хромова-Борисова, ініціатора платформи креативної економіки CHERNOZEM Костянтина Кожум'яки і керівника культурного проекту "НЛО": Нові Обличчя Одеси Ярослава Трофимова, чотири групи працювали над створенням бізнес-моделі креативної економіки в Одеському регіоні, формуванням стратегії розвитку та створенням стартапів для міста та області, а також над визначенням критеріїв споживчої якості творчого продукту.

І хоча кожна група працювала відокремлено, проблематика креативного сегмента Одеси та області виявилася єдиною. Серед основних проблем українського креативного бізнесу експерти відзначили низький рівень захисту інтелектуальної власності, ускладнену процедуру доступу до грошей, недостатню якість продукції, нерозвинену бізнескультуру регіону і недостатню інформованість споживачів про культурні заходи регіону.

Читайте також: В Одесі пройде міжнародний форум з культурного розвитку регіону

Шляхи вирішення презентували поетапно. Першу групу очолив Рагнар Сііл. Він сфокусував увагу учасників форуму на розвиток вже існуючих проектів, просуванні креативних компаній на міжнародні ринки і проблеми, з якими стикається творчий бізнес у процесі розвитку.

Відсутність стійкої екосистеми, де між собою тісно взаємодіють культурний кластер, освітні установи, хаби, інкубатори, акселератори, центри розвитку, асоціації, агентства, державні організації, центри для побічних бізнес проектів, підштовхнуло експертів до необхідності створення центру розвитку творчості "Креативна Одеса".

Крім того, Рагнар Сііл відзначив важливість впровадження системи тотального управління якістю, об'єднання саб-секторів, створення мережі "бізнес-ангелів" і формування креативного партнерства між компаніями та освітніми установами.

Команда ініціатора платформи креативної економіки CHERNOZEM Костянтина Кожем'яки, працювала по стартапам в напрямку креативних індустрій - учасники групи заявили про необхідність створення консолідуючого ресурсу, який би дозволив оперативно дізнаватися про всі культурні події регіону. Було прийнято рішення про створення культурного арт-порталу Одеси та області на базі інформаційної платформи "Культурометр".

В кінці сесії, група керівника культурного проекту "НЛО": Нові Обличчя Одеси Ярослава Трофімова, яка займалася аналізом структури якості культурних продуктів регіону, сформулювала і презентувала структуру споживчої якості культурних подій регіону. Крім того, Ярослав Трофимов оголосив про створення навчально-робочої групи на базі бізнес-школи School of effective marketing, яка буде "заточена" під роботу над креативними проектами Одеси.