Діяння київського бізнесмена донецького походження, власника однієї з найбільших мереж МАФів у Києві Миколи Щура, а за сумісництвом рейдера, організатора тітушок на Антимайдан, спонсора бойовиків ДНР/ЛНР і любителя різноманітних розкошей, призвели до логічного завершення, пише . Днями завдяки ефективній роботі Нацполіції Щур був затриманий за стрілянину в центрі Києва, внаслідок якої постраждала одна людина. Тюрма – саме те місце, де швидше за все проведе найближчі роки свого життя герой цього матеріалу.
Подпишись на наш Viber: новости, юмор и развлечения!
ПодписатьсяМинуле Миколи Щура – вихованця донецької кримінальної тусовки кінця 90-х – початку 2000 рр. – повне чорних плям: шахрайство, незаконна торгівля, рейдерство і навіть замовні вбивства. Кримінальним авторитетом його назвати не можна, рівень явно не той, але зв’язки із кримінальними колами Донеччини і Криму допомогли стати на ноги і «заробити» перший капітал. «Колеги по цеху» знали Щура як «Коля Крисак» і характеризували його як дуже цинічну, але прагматичну людину.
В кінці 2000-х завдяки знайомству і любовному роману з колишньою дружиною Нестора Шуфрича Наталією Вороною Микола Щур потрапляє в Київ. Столиця спочатку не прийняла, особливих успіхів тоді добитися не вдалося. Однак пізніше стаються дві важливі події, які дозволили нашому герою заполучити значну долю роздрібної торгівлі у Києві (більше 30% ларьків у підземних переходах міста) і закріпитися на столичному рівні.
Перше – це прихід до влади режиму Януковича, під час якого Микола Щур під патронатом групи Курченка-Іванющенка займався тіньовими схемами відмивання коштів, рейдерськими захопленнями і поборами з підприємців, а також був одним із «смотрящих» за київським бізнесом впливових регіоналів.
За часів Януковича Щур повигравав інвестиційні конкурси КМДА на торгівлю у підземних переходах і об’єднав в одних руках найбільшу мережу МАФів у Києві. В цей же період він домовляється про покровительство правоохоронних органів і починає отримувати дохід шестизначними сумами.
Друга подія – одруження з відомою моделлю Сніжаною Онопко і знайомство із впливовим на той час бізнесменом Олександром Онищенко-Кадировим. З їхньою допомогою Микола Щур не тільки вдало розвиває свій бізнес, але й входить у публічну тусовку і світське життя, сповнене дорогих покупок і розкошей.
На фото – по центру Микола Щур (кримінальна кличка «Коля Крисак»), зліва Константин Бедовой (кримінальна кличка «Костя-Калоша»)
Але далі відбулася Революція Гідності і Миколу Щура призначили відповідальним за доставку тітушок із Криму і східних областей України на Антимайдан у Києві. Щур настільки захопився захистом банди Януковича, що окрім провокацій і залякування протестуючих на Майдані, став організатором і профінансував викрадення активістів Автомайдану Олексія Гриценка (син екс-міністра оборони України, нині кандидата у президенти Анатолія Гриценка) і Дмитра Булатова (який в подальшому став міністром молоді і спорту України).
Після перемоги Майдану та зміни влади Щур довгий час переховувався від правоохоронців і вирішив втекти до Криму. Вже в період анексії півострова активно підтримував сепаратистські акції, фінансував бандитські угруповання невизнаних республік Донецької і Луганської областей, регулярно їздив у Москву до своїх політичних та бізнесових кураторів.
За такі антимайданні заслуги Миколу Щура особливо не долюблюють в націоналістичних колах, а серед ветеранів АТО він прямо вважається ворогом держави за контакти із ватажками ОРДЛО та підтримку сепаратизму. Мабуть тому нещодавно одна із «правих» громадських організацій і колишні добровольці пікетували засідання Апеляційного суду м. Києва, де розглядалося кримінальне провадження проти Щура за побиття поліцейського. АТОвці разом із націоналістами вимагали справедливого суду і покарання для донецького бандюка.
Нагадаємо, у січні 2017 року Микола Щур по-мажорськи спробував врятувати від затримання двох своїх подруг, яких було затримано за підозрою у керуванні авто в нетверезому стані, в результаті чого ним було нанесено тілесні ушкодження одному з поліцейських прямо у приміщенні Оболонського райуправління Нацполіції.
За фактом побиття порушили кримінальну справу, однак суд першої інстанції виніс виправдувальний вирок. Кажуть, таке рішення суду стало можливим не без допомоги когось із керівництва Конституційного суду за 30 тис. доларів. Столична прокуратура подала апеляційну скаргу і справа наразі знаходиться на розгляді в Апеляційному суді м. Києва.
Як бачимо, «послужний список» кримінальних, антидержавних діянь Миколи Щура є досить великим, проте досі різними способами йому вдавалося втриматися на плаву. І ось на днях Щур потрапив у халепу, вибратися з якої вже не допоможуть ні гроші, ні зв’язки, і навіть господарі з Москви. Ввечері 26 жовтня 2018 року в Києві на вул. Великій Васильківській, 44 біля ресторану Signal водій автомобіля Mersedes Bens Maybach зчинив бійку, яка закінчилася стріляниною. Ним виявився Микола Щур, який очевидно планував відпочити у даному закладі разом із своєю супутницею.
На фото – новенький Maybach Миколи Щура
Очевидці розповідають, що звичайний прохожий зробив Щуру зауваження за неправильне паркування на тротуарі. Наш герой не звик терпіти повчальних бесід і, довго не думаючи, спочатку побив хлопця, а потім дістав із автомобіля пістолет та прострелив прохожому ногу. Звичайно після інциденту Микола Щур швиденько втік, а на місце події були викликані два екіпажі патрульної поліції. Медики госпіталізували хлопця із сильною кровотечею.
Варто віддати належне злагодженій роботі Нацполіції м. Києва, яка вже на наступний день затримала винуватця, вилучила зброю і зібрала необхідні речові докази в рамках кримінального правопорушення. Справу порушено за ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу України (карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років).
Ось так казкове життя Миколи Щура набуло похмурих відтінків. А якщо врахувати, що в Єдиному реєстрі досудових розслідувань перебуває ще ряд кримінальних проваджень, ведеться слідство і тривають судові процеси, а СБУ опрацьовує його контакти з Д/ЛНР та фінансування тероризму, то казочці не просто кінець… В ній навіть не передбачається хепі-енду…
