Проблеми батьківського кіднепінгу в Україні де-юре не існує. Разом з тим соцмережі переповнені історіями матерів, у яких чоловіки відібрали дітей і не дають навіть бачитися з ними.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяРедакції ЗМІ майже щодня отримують листи з благаннями про допомогу. Співробітники Міністерства юстиції говорять про тисячі виконавчих проваджень у справах, де один з батьків забрав і не віддає дитину іншому. А це тільки офіційні звернення.
З однією такою героїнею, Ліною Акопян, Знай.uа поспілкувався після чергової її спроби побачитися з 5-річним сином Марком, якого майже пів року тому забрав у неї колишній чоловік, відомий київський стоматолог Артур Акопян.
Ліно, ви не перша жінка, хто зіткнувся з подібною проблемою в Україні. І всі мами, які не мають доступ до своїх же дітей, кажуть одне - поліція безсила. Чому? Якщо є постанова суду.
Ще пів року тому я навіть не здогадувалася про те, що подібна проблема існує. Якийсь час я навіть відмовлялася вірити, що проблеми, з якими я зіткнулася можуть мати місце в 21 столітті в цивілізованій країні. Я познайомилася з мамами, які опинилися в схожих з моїми обставинами, деякі з цих жінок не бачать своїх дітей роками, і ніхто не може їм допомогти.
Мій колишній чоловік одноосібно вирішив відсторонити мене від виховання моїх же синів (Емілю – 14 років, Марку – 5, – ред.), і це не піддається ніякій логіці, дуже складно пояснити кому-небудь, що ж відбувається насправді, бо відбуваються абсурдні речі. Мене просто не підпускають до моїх дітей, незважаючи на рішення суду, яке вступило в силу.
Поліція дійсно безсила, для них це сімейні розбірки, не більше. Вони не вникають в суть того, що відбувається і всіх відправляють до суду. Але коли суд таки відбувся, і у тебе є рішення на твою користь, поліція теж нічого не може зробити. Виходить, що рішення суду можна не виконувати і нічого за це не буде, максимум штраф, який не складно оплатити, якщо є гроші. Все це відповідає тому, що відбувається зі мною.
У мене на руках є постанова суду про забезпечення позову, яке вистояло в Апеляційному суді. Згідно з ним, я маю право перебувати з моїм молодшим сином рівно 50% часу до винесення судом остаточного рішення за моїм позовом про визначення місця проживання дитини. Але за чотири місяці ця постанова жодного разу не була виконана. За останні пів року мені вдалося зустрітися з молодшим сином всього три рази на кілька хвилин.
Розкажіть, хто ваш колишній чоловік і як ви жили до початку шлюборозлучного процесу?
Мій колишній чоловік - відомий київський стоматолог Артур Акопян. Ми познайомилися, коли я була студенткою, а він - молодим лікарем, який приїхав в Україну в пошуку роботи. Прожили в шлюбі п'ятнадцять років, пройшовши разом довгий шлях від безгрошів'я до матеріальної забезпеченості. На жаль, матеріальні блага здатні змінити людину до невпізнання. Я подала на розлучення, коли дізналася, що чоловік більше року живе на дві сім'ї. Мій вчинок викликав бурю емоцій і агресію. Мені довелося бігти з двома дітьми до моїх батьків у пошуку захисту. Я і мої близькі пережили погрози і переслідування.
Як думаєте, чому Акопян не дає вам бачитися з дітьми? Так карає, мстить?
Акопян впивається безкарністю. Кілька днів тому мені повідомили інформацію про те, що Акопян під захистом людей з "вищого ешелону влади" і кримінальне провадження за статтею 382 про невиконання рішення суду, так і не отримає ніякого розвитку.
За три місяці мені так і не вдалося дізнатися ані ім'я слідчого, ані на якій стадії справа. У прокуратурі запевняють, що відправлені всі необхідні вказівки в слідчий відділ, але співробітники поліції клянуться, що так нічого і не отримали! Весь цей час мої діти повністю ізольовані від спілкування з власною матір'ю, але цей факт нікого не хвилює. Звичайно ж, це помста мені за те, що посміла піти від чоловіка.
Чи вдалося психологам поговорити з дітьми? Чи чинить батько тиск на хлопчиків?
Мої діти піддаються психологічному насильству кожен день. Вони позбавлені материнської любові і турботи, проводять майже весь свій час з чужими людьми, оскільки батько весь час на роботі. Останнім часом мої хлопчики все більше під опікою нової коханої Артура.
Інформацію про життя моїх дітей я більшою мірою дізнаюся від сторонніх людей. Наприклад, кілька тижнів тому державний виконавець повідомив мені про те, що молодший син отримав закриту черепно-мозкову травму. Я кілька днів їздила по лікарнях, намагаючись дізнатися будь-яку інформацію, виявилося, дитина забилася, але батько вирішив погіршити навмисне, щоб вкотре не привезти сина до мене.
Артур замовив обом дітям психологічну експертизу у приватного психолога, за результатами якої виявилося, що дітям вкрай небажано проводити час з власною матір'ю. Звичайно, на цю експертизу я замовила рецензію на кафедрі психології Університету Шевченка. Рецензенти в пух і прах розбили дану експертизу,бо методи діагностики, що використані в ній, виявилися абсолютно неприпустимі.
Як старший син переживає цю ситуацію?
Дуже болісно. Кілька років тому батько змусив його вибирати між татом і мамою. Передбачалося, що якщо хоч один день він проведе з матір'ю, назад тато його не прийме. Це було жахливо!
Зараз мій старший син дуже боїться батька, боїться не послухатися його, бо знає, що будуть наслідки. Я сама знаю це почуття страху, адже ще будучи в шлюбі, боялася не послухатися чоловіка, знаючи, що це спричинить за собою неконтрольовану агресію. Я просто навчилася з цим жити, гасила в зачатку будь-який прояв агресії своєю м'якістю і поступливістю. На жаль, це тільки посилило почуття безкарності і вседозволеності. Мій старший син ще не в змозі протистояти цьому самостійно, і я дуже хочу йому допомогти.
Вам вдавалося кілька разів побачитися з дітьми. Як проходили ці зустрічі?
Мені вдалося побачитися з молодшим три рази, зі старшим на пару разів більше. Молодшого сина від мене ховають дуже ретельно, бо він все ще прив'язаний до мене. Під час наших зустрічей він обіймав мене, говорив що любить, кілька разів взувався, щоб піти зі мною. Але Артур всіляко перешкоджав цьому, говорив п'ятирічній дитині, що він повинен вибирати, з ким він хоче залишитися, що якщо він піде з мамою, то зрадить тата і т.д.
Ці зустрічі були дуже напруженими, Артур шипів мені в спину "пішла геть звідси". Знаючи, що йому нічого не варто влаштувати бійку, я дуже боялася налякати дітей. Але під час нашої останньої зустрічі рукоприкладство таки відбулося. Артур наніс тілесні ушкодження жінці, подрузі нашої сім'ї, яка знімала на телефон те, що відбувається під час виконавчих дій. Також він вдарив моїх вітчима і маму. Еміля дуже жорстко штовхнув у спину, наказавши забрати нашого молодшого хлопчика буквально з моїх обіймів. Після цього інциденту нами були подані відповідні заяви, але, як завжди, поліція на них не реагує.
Як, у вже сформованих обставинах, може вирішитися ця ситуація?
Такі ситуації можуть тривати роками. У нашій країні не існує на сьогоднішній день ефективного механізму у вирішенні суперечок щодо дітей. Суди тривають зазвичай кілька років, за цей час відчужена мати не має реальної можливості спілкуватися з власною дитиною. Часто за цей час дитина відвикає від неї.
У моєму випадку все ще складніше, оскільки мій колишній чоловік не обмежений у грошовому ресурсі і користується підтримкою впливових людей з українського уряду.
Мій колишній чоловік гаряча людина, від нього можна очікувати чого завгодно. Нещодавно він сказав моїй мамі: "Боїтеся мене? Бійтеся, скоро подихати будете".
Нагадаємо, раніше Знай.uа писав про драму, яка розгорнулася в родині репера Серьоги. Артист забрав синів у колишньої цивільної дружини і не дає їй бачитися з ними.
