В Україні вже досить розвинене власне законодавство щодо домашнього насильства і країна активно працює над зменшенням проявів дискримінації та забезпеченням рівних прав чоловіків і жінок, вважає адвокат Анна Даніель.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяАнна Даніель: навіть якщо Стамбульська конвенція в черговий раз накладе на країну обов'язок забезпечити жертвам юридичні та психологічні консультації, фінансову допомогу, житло, освіту та інше, ніщо це не з'явиться само собою.
На думку адвоката Анни Даніель, українських законів досить для запобігання домашньому насильству та забезпечення захисту жінок, а підписання ще однієї міжнародної угоди про боротьбу з проблемою насильства в сім'ї не викорінить її, пише експерт у своїй колонці на сайті агенції "Інтерфакс-Україна".
"Маючи національну законодавчу базу, спеціально уповноважений орган, який формує і реалізує державну політику в цій сфері, ми повинні зосередитися і працювати над всебічною реалізацією профільного закону України" Про запобігання та протидію домашньому насильству ". І замість поспішного прийняття норм міжнародного права в своє законодавство навчитися спочатку дотримуватися Конституції і законів України ", - вважає юридичний експерт.
В Україні вже досить розвинене і власне законодавство щодо домашнього насильства, переконана вона, крім того, країна активно працює над зменшенням проявів дискримінації та забезпеченням рівних прав чоловіків і жінок. Юрист нагадала, що рівні права і можливості для жінок і чоловіків були закладені в статті 24 Конституції України, а в 2001 році вступив в силу Кримінальний кодекс України, в якому статтею 126-1 позначено, що домашнє насильство є злочином, тому переслідується і карається.
"І навіть якщо Стамбульська конвенція в черговий раз накладе на країну обов'язок забезпечити жертвам юридичні та психологічні консультації, фінансову допомогу, житло, освіту та інше, ніщо це не з'явиться само собою", - пише Даніель.
Конвенція Ради Європи про запобігання та боротьбу з насильством щодо жінок та домашнім насильством була відкрита для підписання 11 травня 2011 року в Стамбулі. На сьогодні документ ратифікували 34 країни.
У Польщі конвенція була ратифікована в 2015 році. Але в липні 2020 року міністр юстиції Збігнєв Зьобро закликав почати процес виходу Польщі з цієї угоди.
Серед тих, хто конвенцію не ратифікував, - Великобританія, Чехія, Угорщина, Болгарія, Латвія, Литва, Ліхтенштейн, Словаччина і Україна. Президенту України довелося повернутися до питання про ратифікацію конвенції після того, як електронна петиція з таким закликом набрала більше 26 тис. голосів. Попередня спроба внести проект такого закону в Раду була в 2016 році, але тоді його направили на доопрацювання, а в 2019-м зняли з розгляду.
