В Україні людину не можуть позбавити квартири через борги за комунальні послуги. Проте, якщо на майно накладено арешт, його неможливо буде продати, подарувати чи розпоряджатися іншими способами.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяПро це розповіла адвокатка Олена Воронкова з адвокатського бюро "Івана Хомича" в інтерв'ю для РБК-Україна. Вона пояснила, коли і за яких обставин на житло накладається арешт.
За словами експертки, власник квартири має право користуватися, володіти та розпоряджатися своїм майном. У разі накладення арешту можливість розпорядження (тобто продажу, дарування чи відчуження) блокується. Однак це не означає заборону на користування чи володіння житлом.
На даний час виконавці при відкритті провадження накладають арешт на майно і рахунки автоматично. За словами адвоката, такий механізм є стандартним і діє по всій країні на однакових умовах.
Арешт житла може бути накладений у разі, якщо постачальник комунальних послуг звертається до суду з метою стягнення заборгованості. Це можливо за наявності договору про надання послуг або через подання позову в разі його відсутності.
"Після того, як надавач послуг отримує виконавчий лист або судовий наказ, що дорівнює виконавчому документу, то відразу подає його до виконавчої служби. Відкривається провадження й автоматично накладаються арешти на майно і на рахунки", - зазначила Олена Воронкова.
Особливу увагу вона приділила розміру заборгованості, яка може привести до арешту. Конкретного мінімального порогу суми боргу не встановлено. Іноді судовий наказ видається навіть за борг у 2-5 тисяч гривень. Юристка підкреслила, що у суспільстві існує хибне уявлення про необхідність значних боргів для накладення арешту. Насправді ж достатньо підтвердження існування договору чи обов'язку сплати послуг постачальника.
"Достатньо, щоб комунальне підприємство підтвердило наявність договору з отримувачем послуг або наявність у споживача обов'язку оплати та звернулося до суду", - підкреслила експертка.
Судовий процес може бути розпочатий незалежно від суми боргу, якщо постачальник комунальних послуг подає відповідну заяву й ця заява задовольняється судом. Водночас комунальні підприємства переважно намагаються діяти у межах трирічного строку позовної давності, оскільки після цього терміну боржник може уникнути сплати, посилаючись на законодавство.
Раніше портал Знай писав, що зарплати українців пустять під ніж: кого торкнуться нові обмеження.
Також портал повідомляв, що у ДТЕК зробили заяву щодо блекауту в Україні: до чого готуватися.
Крім того, ми інформували, як зупинити грип у перші години: лікар назвав головну помилку українців.
