Людський мозок здатний на речі, які досі ставлять у глухий кут навіть досвідчених лікарів. В останні хвилини життя він іноді ніби стирає межу між реальністю та спогадами, дозволяючи людині заново переживати зустрічі, які давно залишились у минулому.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяОдне з найзагадковіших явищ, з яким регулярно стикаються співробітники хоспісів, називають передсмертним підйомом. Йдеться про раптове приплив сил у людей, які до цього перебували у вкрай тяжкому стані.
Людина, яка тижнями не вставала з ліжка або навіть не приходила до тями, раптом розплющує очі, сідає, починає говорити — і виглядає так, ніби їй стало краще. Але цей сплеск триває недовго.
Особливо дивує те, що в такі моменти пацієнти часто стверджують: поряд із ними хтось є.
Співробітниця одного з хоспісів згадувала історію своєї бабусі. Жінка два тижні не піднімалася з ліжка, але незадовго до смерті раптово сіла і подивилась у бік дверей. Вона сказала, що до неї прийшов батько, привітала його і кілька хвилин вела розмову з гостем, якого ніхто більше не бачив. Після цього спокійно лягла й невдовзі померла.
Не менш разючі деталі описують люди, які пережили клінічну смерть. Їхні розповіді напрочуд схожі: відчуття руху через довгий тунель, м'яке світло попереду та абсолютний спокій.
Дехто каже, що по той бік їх зустрічали знайомі особи — родичі чи доброзичливі постаті, що ніби чекали їхньої появи.
Свідки останніх хвилин життя також відзначають дивні реакції пацієнтів на світло та темряву. Хтось просить відчинити вікно, бо «стало надто темно», інші, навпаки, жмуряться, ніби від яскравого світла, якого ніхто довкола не бачить.
Що це галюцинації чи щось більше? Однозначної відповіді наука поки що не має. Скептики вважають, що справа в особливостях роботи вмираючого мозку: у цей момент організм виділяє речовини, здатні викликати яскраві образи та спогади.
Але є нюанс, який не дає спокою навіть фахівцям. Люди часто бачать тих, про кого не згадували роками. Вони називають конкретні імена, описують зовнішність — і після таких «зустріч» стають напрочуд спокійними.
Тому багато фахівців сходяться в одному: у ці моменти найважливіше не сперечатися з людиною. Якщо він каже, що бачить близького, то для нього це реальність. І ця реальність може приносити полегшення.
Чому такі явища не фіксують прилади? Все просто: медична техніка здатна відстежувати лише фізичні процеси – роботу серця чи електричну активність мозку. А внутрішні переживання залишаються поза будь-яких датчиків.
Самі фахівці порівнюють це із радіоприймачем. Поки людина здорова, вона «налаштована» на звичну реальність. Але на порозі смерті, можливо, відбувається переключення на зовсім іншу «частоту».
І є ще одне спостереження, яке повторюється знову і знову: люди вкрай рідко йдуть у повній самоті. У більшості випадків вони дивляться у бік когось невидимого, тягнуться вперед або тихо розмовляють.
І несподіване — на їхніх обличчях майже не буває страху. Набагато частіше — спокій, легке здивування та відчуття зустрічі, на яку вони, здається, чекали.
Нагадаємо, що забудьте про бур'яни назавжди: 5 кольорів, які самі впораються з бур'яном.
Раніше ми повідомляли, що жодних квашених помідорів та домашньої ковбаси: що тепер заборонено продавати на ринках.
