Як міста України готуються до зими з відключеннями
Минулорічна зима для багатьох українців стала справжнім випробуванням: температура в квартирах опускалася до +5 °C, світло зникало разом із мобільним зв'язком, а підйом на верхні поверхи багатоповерхівок перетворювався на години спортивних тренажерів. Цього разу влада обіцяє — такі сценарії не повторяться.
Ще 25 березня заступник голови КМДА Петро Пантелєєв повідомив, що столиця розпочала підготовку до наступного опалювального сезону одразу після завершення попереднього. Захищають інженерно-технічну критичну інфраструктуру, встановлюють резервне живлення для систем водо- та теплопостачання, розвивають когенерацію, будують резервні системи теплопостачання.
Ціна питання — понад 10 мільярдів гривень. За словами Пантелєєва, на сьогодні готовність за всіма напрямками перевищує 60%: понад 60% — щодо відновлення інфраструктури, понад 65% — по будівництву когенераційних установок.
Загалом місто будує близько 1600 МВт розподіленої теплової генерації — це 30–35% максимального пікового споживання столиці взимку. Також облаштовують модульні котельні. Уже побудовано 65 МВт когенераційних потужностей (4–5% пікового споживання міста) та понад 16 МВт дизельних електростанцій.
В Укренерго повідомили, що продовжують будувати захист другого рівня на об'єктах системи передачі електроенергії, щоб уберегти обладнання від прямого влучання дронів та уламків ракет. «Інженерні рішення, які зараз застосовуються в нашій державі, не мають аналогів у жодній країні світу», — запевняють у компанії.
Сонячні панелі замість генераторів: що роблять самі мешканці
Після торішніх відключень українці масово інвестують у енергонезалежність. За інформацією КМДА, понад 200 житлових комплексів або будинків у столиці вже мають сонячні електростанції й виробляють електроенергію як для власних потреб, так і, в деяких випадках, продають її в зовнішню мережу.
Показовий приклад — один з будинків на Троєщині, де в рамках міської програми «Світлодім» мешканці отримали 300 тисяч гривень, зібрали з кожної квартири від 2,5 до 6 тисяч гривень і придбали два інвертори по 12 кВт, акумулятори на 60 кВт і 32 сонячні панелі. Уся система обійшлася в понад мільйон гривень і тепер живить насоси водопостачання, освітлення під'їздів та ліфти.
Чи варто виїжджати з міста: поради експертів
Частина українців розглядає переїзд у сільську місцевість як спосіб пережити зиму з мінімальними незручностями. Однак екоактивіст Максим Залевський попереджає: ті, хто лише наприкінці літа почав шукати старий будинок для переїзду, вже запізнилися.
Він радить міським жителям спершу проаналізувати свою готовність до життя в селі: чи вміють вони користуватися піччю, чи можуть заготувати дрова, чи готові жити без каналізації. Альтернатива — квартири в невеликих містах на умовно безпечній території, де комунальна інфраструктура менш уразлива.
Як підготувати квартиру до відключень світла
Експерти радять почати з базових речей: придбати інвертор з акумулятором (найпоширеніші моделі — на 3–6 кВт, вартість від 15 до 40 тисяч гривень), запастися павербанками для зарядки телефонів та роутерів, а також LED-лампами на акумуляторах. Для опалення в багатоквартирному будинку варто об'єднатися з сусідами та подати заявку на участь у міських програмах енергомодернізації — як це зробили мешканці Троєщини.
У столиці також діє програма часткового відшкодування вартості незалежних джерел енергії для ОСББ та ЖБК. Заявки приймають через районні адміністрації, а розмір компенсації може сягати до 80% вартості обладнання.
Раніше портал Знай повідомляв, зима без опалення: слабкі місця будинків, які потрібно перевірити до холодів.
Також наш портал інформував, енергетика готова до зими лише на 50–70%: що встигли відремонтувати за літо.
Більше деталей читай у матеріалі: 10 годин без світла в Одесі 28 серпня: ДТЕК попередив три райони про відключення.
