Боргова розписка — найпоширеніший спосіб, яким приватні особи позичають одне одному гроші без нотаріуса. Проте щойно настає час повертати борг, частина позичальників у суді несподівано «згадує», що грошей насправді не отримувала, а підпис у документі їм не належить. Схоже, ця схема більше не допоможе.
У матеріалі видання «Політарена», який аналізує практику Верховного Суду за 2026 рік, перша позиція присвячена саме борговим розпискам. Суд звернув увагу, що коли позичальник заперечує отримання коштів, доводити це має винятково він, а не кредитор.
У конкретній справі проводили експертне дослідження підпису, але висновок експерта виявився не категоричним — він лише вказав на ймовірну невідповідність. Оскільки в кредитора на руках був оригінал власноручної розписки, суд вирішив: одного ймовірного висновку експерта за таких умов недостатньо, щоб спростувати факт передачі грошей.
Окремо Верховний Суд нагадав про грошові наслідки прострочення. Якщо борг не повертають вчасно, це вважається триваючим порушенням, тож кредитор має право стягнути інфляційні втрати та 3% річних — зокрема за останні три роки перед зверненням до суду. До розрахунку строків зараховують і періоди, коли позовна давність продовжувалася чи зупинялася через карантин та воєнний стан.
Є ще один важливий нюанс, про який зазвичай забувають. Звільнення від відповідальності за прострочення, передбачене на час воєнного стану, стосується лише боргів за кредитами та позиками. На будь-який інший грошовий борг ця пільга автоматично не поширюється.
Чи можуть забрати куплене на торгах майно
Ще одна позиція Верховного Суду захищає людей, які купують арештоване майно на офіційних електронних торгах у межах виконавчого провадження. Йшлося про автомобіль, який раніше суд визнав проданим «напередодні банкрутства», щоб вивести майно з-під кредиторів.
Згодом машину виставили на торги через борги тодішнього власника, і її придбав новий покупець. Попередній власник спробував через суд повернути авто, але Верховний Суд став на бік добросовісного покупця. Частина друга статті 388 Цивільного кодексу дає спеціальний захист майну, проданому в порядку виконання судового рішення: вимагати річ назад можна лише якщо доведено недобросовісність покупця.
Що робити, якщо вам заборгували за розпискою
Передусім зберігайте оригінал власноручної розписки — саме він, а не копія, стає ключовим доказом передачі грошей. У разі прострочення кредитор може вимагати не лише суму боргу, а й 3% річних та інфляційні втрати за останні три роки. А ось позичальнику, який у суді заявлятиме про те, що грошей не отримував, доведеться самому доводити свою позицію — одного ймовірного висновку експерта для цього недостатньо.
Раніше портал Знай повідомляв, продаж квартири заблокують через борги: з 23 жовтня запрацює автоматична перевірка.
Також наш портал інформував, українським водіям готують нові штрафи з 1 жовтня: кому доведеться розщедритися.
