Медична реформа: відповіді на болючі питання лікарів та пацієнтів

"Нові стосунки" із пацієнтами українським медикам нещодавно пообіцяла виконуюча обов'язки керівника МОЗ Уляна Супрун. Мова йшла переважно про фахівців, до яких ми звертаємося чи не найчастіше – терапевта, педіатра та сімейного лікаря.

В рамках запровадженої нещодавно реформи, з початку наступного року кожному з нас буде недостатньо тільки картки у реєстратурі – доведеться ще й укладати спеціальний договір із окремим спеціалістом, на базі якого й оплачуватимуться всі послуги.

Єдиний плюс: скасовується прив'язка до місця прописки і ви маєте повне право змінити лікаря у будь-який момент. Безкоштовними стануть хіба що базові аналізи, на первинну допомогу одному пацієнтові виділятимуть 370 гривень, а з 2019 року – 450 гривень.

Зміни для медиків: зарплати та система лікування

Фіксована сітка прибутків відтепер, на жаль, не залежить від якості роботи, якщо детальніше розібратися в основних положеннях реформи. Коливатиметься вона настільки, скільки прийме відвідувачів за день той чи інший фахівець. Тобто, чим більше пацієнтів, тим вища зарплата.

В середньому експерти прогнозують стабільно по 15 тисяч гривень на місяць кожному – як в приватних, так і в державних клініках. Постає питання: чи не страждатимемо від цього ми з вами, адже стане популярною тенденція "відпустити швидше". Черги у коридорах ще не означатимуть, що кожен отримає належну кількість уваги та кваліфіковану допомогу, поспіху в цьому бути не повинно, коли мова йде про здоров'я та життя людей.

Дивіться: як вплине медична реформа на українське село

В свою чергу лікарі повинні оформити окремий рахунок (за зразком ФОП), або на себе, або на заклад, де працює. Ті, хто конкуренції не витримає, просто буде змушений самостійно написати заяву на звільнення.

Загроза закриття лікарень: чи вистачить на всіх?

У МОЗ постійно наголошують, що скорочувати персонал чи припиняти роботу медичних закладів потреби немає. Але малозавантажені лікарні все таки опиняються у зоні ризику, хочуть того міністри чи ні.

По-перше, у них немає достатньої технічної бази, слід змінювати профіль територіально. Як наслідок, втрата пацієнтів, менший заробіток. Їх просто можуть затиснути в лещата, ніби бізнесменів-початківців, які не витримують більш конкурентного сусідства.

Тим паче, що кошти вони повинні розподіляти самі, і хоча теоретично робитимуть це під наглядом громадськості, корупцію виключити остаточно навряд чи вдасться.

Рахунки державі виставлятимуть за все: лікування, операцію, первинну допомогу. При цьому остаточну вартість, як обіцяла Супрун, іще ніяк не вирахують. Планують до 2019 року, але за цей період виходить, що кожен медик на керівній посаді зможе створити свою тарифну сітку. Поки справа дійде до перевірки, пацієнти переплатять космічні суми.

Бюджетний резерв: очікування і реальність

Гроші нібито у державній казні є, але проблема не в цьому. Їх досі розподіляють та використовують не за призначенням, тому що більшість послуг, які за законом не коштують нам ні копійки, насправді виливаються у чималі витрати.

Приблизно 112 мільярдів хочуть виділити на потреби медицини уже наступного року, тобто 3,4% ВВП, а за три роки збільшити фінансування на 25 мільярдів гривень. У ВР ухвалили рішення, що протягом найближчого періоду показник у 5% ВВП перевищуватися не повинен, а закуповувати обладнання та препарати будуть за рахунок Національної служби здоров'я.

Але вона, як не дивно, досі не створена – мовляв, до 2018-го встигнуть. Хоча не до кінця зрозуміло, як за кілька місяців можна розробити цілу стратегію структури, що займатиметься пацієнтами зі всієї України.

Не пояснили у МОЗ і основних питань щодо запланованого відомства, цим ще займатиметься Кабмін, якому до канікул залишилося не дуже довго. Загалом урядовці налаштовані дещо скептично, і чи вдасться побачити нам перші результати вже за рік-два, гарантій вони не дають.

Дивіться: коли запрацює медична реформа