Розслідування трагедії в одеському муніципальному спортивно-оздоровчому таборі "Вікторія" викликало чимало питань. Батьки загиблих дітей та активісти пішли штурмом на адміністративну будівлю, вимагаючи терміново звітувати про причини пожежі.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяВтім згодом спливли й інші суперечливі факти. Першою звернула увагу на власників компанії, які займалися реконструкцією приміщення (чи, принаймні, повинні були це зробити, отримавши із бюджету мільйонні перерахування) місцева патрульна Зоя Мельник.
Виявилося, що саме ці люди п'ять років тому здійснили на неї напад і імена співробітниці поліції добре знайомі. Дівчина запевняє: тендер на будівництво та ремонт сфальсифікували, та й взагалі компанія зажила нехорошої слави не тільки в Одесі, а й поза її межами:
"У мене в слінгу сиділа донька, якій не було і року тоді і я не могла захищатися. Відібрали телефон, коли я хотіла викликати міліцію. А коли це розтрубили ЗМІ, намагалися купити журналістів, замовити сюжет про те, що вони допомагають дитячим будинкам.
"У мене на очах домовлялися з міліціонерам, які потім написали відмовний матеріал, де було зазначено, що я була п'яна (і нікого не хвилювало, що я була за кермом, на руках був немовля, що я практично не вживаю алкоголь, тим більше за кермом і тим більше тоді)", - розповіла Зоя.
Мельник впевнена, що без корупції не обійшлося, адже такі особи, на її думку, просто звикли купувати все і по-іншому не вміють.
До слова, незадовго після того, як відкрили кримінальну справу і заговорили про двох причетних до трагедії осіб, журналіст Денис Корнишев оприлюднив повний перелік ймовірних винуватців із вказівкою на посади, які вони займають.
Коли користувачі в коментарях зауважили, що, мовляв, не вистачає одного з представників адміністрації – а конкретно: її очільника, Корнишев додав до списку і його.
Проте, як сам наголошує, справа вже за НАБУ, адже саме антикорупціонери повинні дати відповідь, чи насправді хабарництво призвело до таких фатальних наслідків. Адже необережність та халатність чиновників коштувала життя трьом вихованцям табору, а їх батькам – спокійного сну.
