Цієї осені шахраї маскують фішинг під соціальні виплати, комунальні платежі, онлайн-ігри та вигідні інвестиції. Людині обіцяють гроші, лякають боргом або створюють відчуття, що шансом треба скористатися просто зараз, — а далі ведуть до фішингового сайту і збирають дані картки чи інтернет-банкінгу.
За даними Національного банку, у 2025 році загальна сума збитків від шахрайства з платіжними картками зросла майже на чверть — на 24%, до 1,4 млрд гривень. Кількість таких операцій дещо зменшилася (на 5%, до 256 тисяч), але кожен окремий збиток став більшим, бо зловмисники дедалі частіше тиснуть не на системи, а на поведінку людей. Як пояснював заступник голови НБУ Олексій Шабан, 90% усіх втрат від шахрайства спричинила саме соціальна інженерія.
«Вам належить 8500 гривень»: фейкова допомога від ООН
На початку вересня проєкт BRAMA попередив про схему, в якій українцям пропонували одноразову допомогу в розмірі 8500 гривень нібито від благодійного фонду ADRA Ukraine за підтримки Всесвітньої продовольчої програми ООН. Схема стартує з повідомлень у телеграм-групах: там називають конкретну суму й обмежують час «подання заявки», щоб підштовхнути людину діяти швидше.
Посилання веде на сторонній сайт, оформлений у стилістиці «Дії». Користувачеві показують нібито вже розраховану «виплату», пропонують обрати український банк, а далі спрямовують на підроблену банківську сторінку, де просять ввести реквізити картки, дані для входу в онлайн-банкінг або код підтвердження. Координатор проєктів із медіаграмотності «Детектора медіа» Олександр Пирожков радить не користуватися посиланням із месенджера: спершу самостійно знайти офіційний сайт організації, яка нібито оголосила виплату, і там перевірити, чи існує така програма.
Доплата до пенсії від 3200 до 5300 грн — теж пастка
Наприкінці серпня Кіберполіція повідомила про схему, де в соцмережах і месенджерах поширювали повідомлення про нібито нові додаткові виплати пенсіонерам — від 3200 до 5300 гривень залежно від регіону проживання та трудового стажу. Щоб оголошення виглядали переконливо, зловмисники використовують логотипи й кольори, схожі на офіційну символіку держорганів.
Людині пропонують перейти за посиланням, підтвердити область проживання або «пройти ідентифікацію». Насправді посилання веде на фішинговий ресурс, де збирають персональні й банківські дані. Начальник відділу протидії онлайн-шахрайствам Департаменту кіберполіції Олександр Ульяненко пояснює, що злочинці навмисно обирають теми, які вже знайомі людям і не потребують додаткового пояснення. Мета фішингу — або захопити акаунт у соцмережі чи месенджері, або дістатися до платіжних реквізитів жертви.
Як не втратити гроші: чотири правила
Ознаки, які допомагають розгледіти шахрайство ще до того, як гроші опиняться в зловмисників, — це тиск часом і обіцянка «легких» грошей. Особливу підозру мають викликати прохання ввести пароль від банкінгу чи одноразовий код, а також фрази на кшталт «залишилося кілька годин» або «подайте заявку сьогодні».
- Не переходьте за посиланнями з месенджерів — самостійно знайдіть офіційний сайт організації, яка нібито оголосила виплату.
- Ніколи не вводьте дані картки, пароль від інтернет-банкінгу чи код підтвердження на сторонніх ресурсах.
- Перевіряйте інформацію про виплати тільки на офіційних ресурсах держорганів і міжнародних організацій.
- Якщо дані картки вже введені на підозрілому сайті — негайно заблокуйте картку через свій банк.
Окрім фейкових виплат, цієї осені шахраї також маскують фішинг під рахунки за електроенергію, онлайн-ігри з можливістю заробітку та інвестиційні проєкти «в борг». Спільне в усіх схемах одне: зловмисники імітують відомі сервіси, «позичають» довіру до реальних організацій і намагаються змусити людину діяти негайно.
Раніше портал Знай повідомляв, є лише 10 днів, щоб врятувати виплати: кого з пенсіонерів терміново чекають в ПФУ.
Також наш портал інформував, субсидії та допомога в бюджеті-2027: скільки грошей заклали на житлові пільги й виплати сім'ям.
Більше деталей читай у матеріалі: борг є, а ці гроші забрати не можуть: які виплати захищені від арешту.
