Ватикан фюрера та власний Грааль: зомбі-релігія Третього рейху

Надсекретні проекти, сотні вкрадених, вивезених, захованих у підземеллях експонатів завжди були частиною загадкової і подекуди занадто неймовірної історії існування Третього рейху. Але з-поміж найбільш божевільних і страшних ідей виділялася одна – власна релігія фашистів, якою день і ніч марив Рейхсфюрер СС, земляк Гітлера і реалізатор його планів, Генріх Гімлер.

Мова йшла про дещо більш впливове, ніж теорія "арійської раси", фюреру потрібні були докази абсурдних ідей. Чим могла допомогти на перший погляд непримітна людина?

Народився в сім'ї звичайного баварського вчителя, обидва рідні брати були технократами до мозку кісток і менш за все хотіли чути бодай щось про політику.

Та всі комплекси, страхи та психологічні вади людства зазвичай беруть початок саме з дитячих років. Так сталося і з Гімлером-молодшим.

Наслухавшись легенд про кельтів, про магічні властивості артефактів він твердо вірив – колись ці сторінки книжок із міфами оживуть, і докладе до цього руку він сам. Все б нічого, але хто міг знати, куди заведе маленька ідея хлопчика, більш того – що згодом від неї буде в захваті навіть Гітлер, даючи "відмашку" на втілення моторошного замислу.

Чаша Святого Грааля та Спис Долі

Якщо дослівно перекласти зі старофранцузької - це так звана чаша Благодаті, або священна чаша, з якої нібито куштував Христос на Таємній вечері. Після цього Спаситель потрапив в руки ворогів, був засуджений і розп'ятий на Голгофі. Саме з цієї посудини веліли колись зібрати кров з його ран, яка згодом за легендою набула магічних властивостей.

Принесена на землю ангелами, згідно переказів, вона могла воскресити із мертвих, даючи своєму новому власнику всі джерела влади. Згодом міфи про Грааль злилися з красивими героїчними легендами про лицарів Круглого столу короля Артура. Дивно одне: з моменту появи писань цей артефакт так ніхто і не бачив, на відміну від Списа Долі, про який згадано в Євангелії.

Із пошуком підтверджень ідеології "вищої раси", нацисти настільки заглибляться у вигадки, що пригребуть до рук і його. Возитимуть на спеціальному візку містами, ніби демонструючи всьому світу так звану обраність своїх людей.

Адольфу такий містицизм імпонував, адже добру істину про неймовірний вплив релігії в сукупності із чимось неземним і таємничим він запам'ятав краще від усіх. А Гіммлер як ніхто інший підходив для втілення – хлопчик із занадто розвиненою фантазією годинами сидів за купою документів про школу СС, так і не встигнувши подорослішати.

Тому на нього зробили ставку і Генріх взявся за розробку ідеології. Дуже вчасно, до речі, для самого Гітлера: той поки не був наділений такою владою, як хотілося – з 1933 року саме почав складати план анексії Австрії,а вже за п'ять років зазіхнув і на Спис Долі та захоплення святинь.

Хвора уява Гітлера та діти замість зброї

Жорстокі теорії Третього рейху набирали обертів. Приміром, найбільше привертав увагу дослідників проект "Джерело життя" – створення ідеального індивідуума (саме так, не людина, а швидше її подоба), розселення блакитнооких та світловолосих дітей по всьому світу, які повинні були захопити спочатку державні установи, а згодом і всі території.

Їх виховували практично в умовах інкубатора, годували за окремим режимом і постійно опромінювали ультрафіолетом. Так нащадки ставали блондинами, було байдуже до небезпеки для здоров'я та життя, тести на живих людях йшли повним ходом. Якщо "не виходило нічого конкретного", про що не писали у звітах, так званих бракованих дітей передавали на усиновлення в родини високопоставлених чиновників СС.

Гітлерівська мрія пішла далі – закортіло загарбати ще й простори нейтральної на той час Швейцарії і в разі невдачі Третього рейху, готуватися до Четвертого. Та навіть для цього світловолосих дітей йому було замало.

Релігія і її спотворення

Папа Римський Пій XII був категорично проти такої грабіжницько-насильницької діяльності нацистів, але Адольфа це не бентежило. Він збирався навіть викрасти його з Ватикану за потреби, таким чином похитнувши віру мільйонів людей у бога та створити власну "релігію". Релігію, якій могли не довіряти, але боятися були зобов'язані.

Напоготові завжди тримали дві групи штурмовиків, ті могли у будь-яку секунду за командою викрасти понтифіка. Божевілля сягнуло такої межі, що в колах наближених до СС розповсюджували нову "притчу": Атлантида, Грааль та золото кельтів – нібито належать арійцям, та і сам Ісус, мовляв, їх раси. Неправда, звісно, жодне слово. Але так можна було виграти війну, запустивши машину маніпуляції.

Тому на початку 40-х років нацисти йдуть на пошуки артефактів. Восени 1945-го, одразу по закінченню Великої Вітчизняної війни, несподівано біля узбережжя Аргентини спливли дві німецькі підводні човни і їх команди були інтерновані. Матроси, як виявилося, й досі прочісували територію,не повіривши у поразку.

Золото кельтів: нацистська підміна святинь

Династія Вюртембергів, одна із найбагатших у Європі, виставила свого часу експонати, які носили 2500 років тому, а також флакони з дорогоцінного рубінового скла, давньогрецьку кераміку і бойові колісниці. Коли армія Гітлера спустошувала південь Німеччини, династія поріднилася із будинком Романових, побудувавши дві літні резиденції, де згодом ховали предмети старовини.

Але найбільше непокоїла одна річ, за яку згодом і взялися поляки,члени пошукової експедиції броньованого потяга часів Другої світової війни.

На 65-й кілометр залізничної лінії між Вроцлавом і містом Валбжих в Нижній Сілезії були доставлені екскаватори для проведення розкопок. Робота велася на глибині шести метрів,скарби були за оцінками неймовірні, і головне – там мріяли відшукати "золото кельтів".

Те саме, котре замінило Гімлеру Святий Грааль після марних спроб його відновити. Але операція, що тривала з 1970 року, провалилася. Рештки золота лишалися на дні океану, а зовсім не в потягу.

Нацисти були хитріші, ніж про них думали: частково цінні речі скидували у підземелля, а решту топили, точно зазначивши на карті місцезнаходження. Все заради того,аби Четвертий рейх підняв їх на поверхню, коли настане потрібний час.

Таємниці замку Вевельсбург

"Золото кельтів" Гімлер зберігав саме в цьому приміщенні, в 20 кілометрах на південь від Падерборна, в 30 кілометрах від Бюрена, "святині СС". Його побудували на початку XVII століття - в якості другої резиденції архієпископа Падерборнського.

Про це свідчать не тільки європейського типу фортечні укріплення,а й форма трикутника. Кращого місця для нового Ватикану не вигадаєш, нацисти після захоплення Папи Римського воліли запрошувати сюди навіть на весілля.

І богослужіння таки справді проводилися, вважалися навіть у їх колах привілеєм. Щоправда традиційних молитов тут не чули.

Гімлеру ця фортеця потрібна була не просто так – вона мала таку ж форму, як легендарна фортеця Монсегюр у Франції, де ховалися останні катари, що забрали з собою в могилу таємницю "Святого Грааля", та ще користувалася недоброю славою.

Місцеві вірили: над нею висить прокляття після того, як в стінах заживо замурували маленьку дитину, дівчинку із села неподалік. За що саме і коли, ніхто не знав.

Залишалося тільки переробити Вевельсбург на свій лад, залучено двох архітекторів, але жоден не впорався. Тоді замок віддали у руки в'язнів.

Їх не годували, знущалися, били, а коли ті падали просто на будівництві, відкидали у ями. І привозили іншу "партію". Гімлер тішився, як дитина: нарешті батьківські легенди стануть реальністю, він зможе собою пишатися. Поки на дворі лунали крики, благання, на верхніх поверхах замку Генріх писав власну легенду, напівплан, котрому на щастя не судилося стати реальністю.

Дивіться: Загадковий замок Гіммлера

Будівельникам-в'язням почали співчувати селяни і навіть під загрозою розстрілу приносили бодай чашку із водою, втамувати спрагу. Але кого помітили за цим заняттям, чекала негайна смерть. До майданчика біля замку було суворо заборонено наближатися.

Новий Ватикан та питання без відповідей

"Я вважаю, що вступив в конфлікт зі своєю релігією", - пізніше на весь світ визнав Гімлер. Новостворений сектант особисто розробив символіку для "Чорного ордена", а кольори "форми СС" повністю копіюють чорно-білі кольори Тевтонського ордена (статут ордена затверджений в 1199 році), а в самій організації звеличували заслуги ордена і його ідеологію.

Коли в приміщенні одного разу зупинилася агітбригада фюрера, той схвалив результат і "благословив" всі подальші дії. Нестворена релігія булачи мось на зразок бомби сповільненої дії. Містила в собі елементи язичництва "не отруєного євреями", християнства та оккультизму XIX століття.

Згідно зі старовинною легендою,арійська раса повинна виникнути, якщо кров Христову налити в посудину Грааля, як в ніч розп'яття, і нею знову капнути на Священний спис. Це пророцтво знав Гіммлер. Тому не забував при нагоді нагадувати: Спис долі та частина форми "Грааля" відповідає обрисам срібного кільця "Мертва голова", яким нагороджували офіцерів СС, нібито натякаючи на їх причетність до божественного.

Згодом план-реконструкція замку для вкрадених святинь переросла масштаби Ватикану. Він повинен був вирости до розмірів невеликого і самодостатнього міста. Крім того, нацисти планували створити тут власну потужну інфраструктуру: водосховище, електростанцію, під'їзди до автостради і навіть аеродром. Проект вилився в скажені на той час для німецької скарбниці гроші – 15 мільйонів марок.

Але хвора ідея Генріха та його наставника зникла безслідно - у 1945 році замок Вевельсбург за наказом Гіммлера довелося евакуювати. Замітаючи сліди невдач, цитадель підірвали. Але до наших часів збереглися деякі реставрації "Валгалли" та "Залу лицарів круглого столу". На підлозі там ще видно "Чорне сонце", сплетене з 12 рун перемоги, - символ "нового порядку".

І хто зна, можливо, колись вченим пощастить підняти з таємних склепів нацистів всі до останнього неймовірні скарби рейху. А от про те, що викинули в океан зі стін Вевельбурга, знають хіба що архіви, та й ті досі не розшифрували до кінця тисячу й одну загадку фюрера.

Дивіться: останні таємниці Третього рейху, золото нацистів