Від гробаря до ловця п'явок: топ наймерзенніших професій Середньовіччя

Ловець п'явок

Кровопускання вважалося одним із передових методів лікування хвороб. Про його універсальність ходили легенди, пише Телеграф.

Заболіла голова? – Кровопускання.
Хронічна втома? – Кровопускання.
Хворобливий колір обличчя? – Кровопускання.
Депресія? – Кровопускання і клізму на доріжку (середньовіччя було дуже суворим).

Випускання крові вважалося найкращою цілющою процедурою в той час. А хто краще п'явок зможе позбавити людину від крові?

Добувати п'явок було неймовірно просто. Бродиш собі болотом, поки ноги не обліплять черв'яки, а потім відчіпляй їх та в мішок складай. Єдиний мінус - постійна непритомність від крововтрати.

Кранівник

Кранівникові необхідно було залізти в кран і, як білка в колесі, годинами перебирати ногами, піднімаючи брили до 2 тонн. До речі, людині такої професії краще бути сліпою, щоб не довелося втрачати свідомість від регулярного запаморочення.

Чумний доктор

Мало того, що спеціальність гранично небезпечна, так ще навколо люди вважають тебе рознощиком зарази. Крім всього цього, ні від кого не дочекаєшся подяки, адже що б ти не зробив - пацієнт завжди помирає.

Не допомагали навіть найвишуканіші методи лікування: обсипати хворого порошком із сушених жаб, обскубти живу курку і прикласти її задом до ран або змастити виразки гноєм.

Гробар

Якщо чумні лікарі мали справу з живими пацієнтами (спочатку), то на гробара вже ніхто не поскаржиться у товариство захисту прав споживачів.

Їхня робота була гранично простою.

1. Ходи в гості

2. Шукай мертві тіла.

3. Вантаж їх на воза.

4. Спробуй не забруднитися гноєм з чумних бубонів, які лопнули.

5. Кидай їх в яму за містом і повертайся на пункт 1.

Як повідомляв раніше портал "Знай.uа", запроданкою Лорак знайшла собі професію до душі.