Про це пише портал Акценти. Публікуємо матеріал без коментарів та ремарок. Редакція не несе відповідальності та не перевіряє дані, надані та опубліковані сторонніми інформаційними ресурсами.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяМахінації з майном та приватизацією КП «Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій», афери з кредитами та маніпуляції з землею (26,4534 га, що лише за нормативними оцінками складає 244! млн грн), на котрій знаходиться завод, призвели до того, що ділки, у змові з корумпованими чиновниками, протягом останніх 10 років грабували Україну, цинічно і не приховано вкравши завод у держави: його незаконно вивели зі столичної комунальної власності. Це стало можливим всього лиш внаслідок того, що було підроблено підпис директора комунального підприємства. На сьогодні цей факт є встановлений слідством, і, поза сумнівами, буде доведений у суді.
Підприємство було і є затребуваним. Сьогодні це Броварський алюмінієвий завод «БРАЗ». Працює з повною завантаженістю, поставляє вироби з алюмінію на український ринок та експортує їх. Однак, держава, крім втрат та розслідування злочинів шахраїв, що незаконно заволоділи заводом, нічого з цього не має. Чи є можливість повернути підприємство державі та стягнути вкрадені в неї кошти? Так, є. Ще втрачено не все. Що для цього потрібно? Неупередженість суду. І держава поверне зухвало викрадене у неї високодохідне бюджетоутворююче підприємство.
Ця детективна історія почалася у 2005 році. На той момент у заводу була кредитна лінія на 10 мільйонів гривень. Забезпечувався кредит майном заводу. Підприємство користувалося цим кредитом не у повному обсязі, а періодично брало та повертало по мільйону-півтора – звичайна господарська діяльність.
У 2006 році, скориставшись госпіталізацією директора комунального підприємства, шахраї, в змові з заступником директора, підробили договір іпотеки на все нерухоме майно заводу та підпис директора на ньому. І почалося: підприємство переходило від однієї фірми до іншої з метою заховати кінці в воду. Роблять також кредитний договір між заводом та банком «Хрещатик». Далі – двічі передають кредит: від «Хрещатика» до «Клірингового дому», потім – до Фінансової компанії «Інфін-менеджмент». Роблять договори переуступки. Свій підпис ставив, як встановило слідство, саме заступник директора - Б.
Забігаючи наперед, скажемо, що ділки, котрі викрали завод у держави, були спокійні стосовно відповідальності, адже вони знищили всі оригінали документів кредитних договорів та іпотеки – а саме за оригіналами можливо встановити істину. Принаймні, аферисти думали, що знищено всі оригінали, але випустили з виду, що один примірник зберігається у нотаріуса. Саме цей документ і виявили правоохоронці і саме він ляже в основу вироку для злодіїв.
Почеркознавчі експертизи встановили, що підпис колишнього директора у договорі іпотеки – підроблено. В експертизах чітко сказано, що досліджувані документи від 2006 року підписані заступником директора Б., а не директором комунального підприємства.
Несите око поклали на завод у 2006 році люди Черновецького, що на той час очолював столицю, у віданні якої і знаходився алюмінієвий завод. За наявною інформацію, він викликав директора комунального підприємства «для розмови», а фактично пропонував директору розтворитися у просторі і часі, звільнивши місце для його людини. Директор відмовився і почалася гра на виживання: справжній булінг з підставами. Результат - інсульт. До роботи директор, за станом здоров’я, повернутися вже не зміг. А тим часом, на заводі, Черновецьким були вже звільнені заступники директора та поставлені «свої» люди. А згодом і потрібного директора туди призначили – пана Д. З цього часу підприємство повністю знаходиться «під Черновецьким» і працює поза державними інтересами.
Тут і була реалізована злочинна схема виведення прибуткового підприємства з муніципальної власності.
А саме:
2007 рік. Фінансова компанія «Інфін-менеджмент» звертається до господарського суду з клопотанням про стягнення з підприємства заборгованості за кредитними договорами. Суддя виносить «потрібне» рішення. Все майно заводу – рухоме і нерухоме - продається аж за…56 млн гривень. Звісно, директор заводу міг би подати і апеляцію, і касацію, але … пропустив терміни. І саме з цих смішних підстав завод пішов за безцінь. А оскільки – всі учасники були у схемі, то всіх результат влаштував. Завод, за такою надпривабливою ціною, придбало таке собі ТОВ «Акіра». 5 мільйонів отримує позивач (ФК «Інфін–менеджмент»). 51 мільйон отримує завод, очолюваний людиною Черновецького. І гроші, отримані підприємством, зникають. А ми ж пам’ятаємо, що все відбувається по схемі і з певними алгоритмами, котрих дотримується група махінаторів у зв’язці: адміністрація заводу – мерія – недобросовісні бізнесмени - чиновники – судді. Тому ніхто навіть і спроби не робив знайти 51 мільйон, що просто загубився.
Як наслідок – грошей на заводі немає. Підприємство штучно вводиться у стагнацію і потопає у боргах.
Тоді комунальне підприємство бере позику ще у 10 мільйонів гривень (нагадаємо, що на той час долар був по 8 грн). Офіційна версія – вивести завод з боргів і запустити всі його потужності. Насправді - ніхто й не збирався цього робити. Натомість, гроші знову зникли і підприємство вправно привели до боргової ями.
Новим власником багатостраждального заводу стає ТОВ «Індастріал пропертіз», очолюване помічником депутата Київради.
Таким чином, реалізувавши ряд злочинних схем впродовж короткого часу, все майно підприємства повністю і безповоротно було виведене, а фактично викрадене - з муніципальної власності. Схема спрацювала і ділки стригли купони по повній. Напевно, так би воно і продовжувалося б, якби не жадібність, що їх же і згубила.
Так, у 2018 році до правоохоронних органів звертається ПАТ «Київоблгаз» з заявою про злочини: про незаконну приватизацію Броварського заводу та про крадіжку заводом газу на 47 млн гривень!
Власне, з цієї заяви і почалося «розкручування» справи, в ході якої випливли інші злочини групи махінаторів з кількох банків та фірм, звичайно ж у тісній «співпраці» з чиновниками та суддями, котрі пов’язані з Броварським заводом.
Зазначимо, що за оцінкою від 2009 року вартість майна Броварського заводу складала близько 20 мільйонів доларів! На цей час завод, за оцінками експертів, коштує щонайменше удвічі дорожче.
Нині потерпілою по справі визнана Київрада. Це саме у неї вкрали завод.
Окрім того, наприкінці 2020 року Броварська міська рада звернулася до поліції з заявою про вчинення злочину. Як вважають у Броварах, ТОВ «Індастріал пропертіз інвестмент» вкрало у містян 17 мільйонів гривень. Саме стільки вказана юридична особа не доплатила у бюджет податку на землю з 2016 по 2019 роки. У грудні 2020 року у цій справі директору ТОВ «Індастріал пропертіз інвестмент» повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України. Однак, через 9 місяців, Київським апеляційним судом підозру… скасовано.
Отже, тепер слово за судом. Чи стане судді честі винести рішення іменем України на основі об’єктивної оцінки доказів, зібраних слідством? Чи понесусь покарання ґендлярі та аферисти, що обікрали державу і збагатилися за рахунок недоплачених пенсій? Чи отримає громада Броварів вкрадені у неї мільйони? Чи будуть відповідати по закону ділки, котрі, не моргнувши оком, фальсифікують документи та підробляють підписи, приносячи прямі збитки державі на мільйони доларів?
Слово за судом.
