5 травня 1920 року в результаті спільної польсько-української операції Київ був звільнений від більшовиків. Місто взяли майже без бою, «червоні» були явно не готові до такого стрімкого наступу, виявилися деморалізовані і розбіглися хто куди. Правда, утримати Київ Симону Петлюрі та Юзефу Пілсудському не вдалося. Вже 5 червня 1-ша Кінна армія прорвала фронт і змусила союзників відступити, а 12 червня більшовики повернули собі місто.

Проте, події травня 1920 року залишаються вкрай знаковими для української історії. І мають власні передумови, про які ми сьогодні і поговоримо.

Петлюра і поляки


Петлюра та польський генерал

Відносини Голови Директорії УНР Симона Петлюри та Начальника держави Польської Юзефа Пілсудського були не те щоб дружніми, а скоріше носили характер вимушеної співпраці. При цьому заради польської допомоги Петлюра пожертвував іншим, куди важливішим союзом.

22 січня 1919 року Директорія УНР підписала «Акт злуки» з Західно-Українською Народною Республікою, і об'єднана армія тепер уже однієї країни пішла в похід на Київ. З півдня на столицю наступали війська Добровольчої армії «білого» генерала Антона Денікіна. Само собою, більшовики не могли стримати натиск відразу двох армій, і Київ був узятий.

Але відразу після цього виникло резонне питання: а хто саме взяв місто? Ситуація склалася патова. Більшовиків прогнали, але інтереси «білих» і Петлюри були прямо протилежні. Російські офіцери мріяли зробити Київ плацдармом для відновлення «єдиної і неподільної Росії», що в плани українців ніяк не входило.

Розкол


Акт злуки

Але найсумніше почалося потім. Виявилося, що інтереси відрізняються не тільки у армії УНР і «білих», але і в самій армії УНР. Західна Україна ніколи не була частиною Російської імперії, тому представники ЗУНР у військовій співпраці з Добровольчою армією не бачили нічого поганого. Але Директорія, яка воювала проти «білих» генералів вже третій рік ні про який союз з ними навіть і не думала.

Зате Петлюра почав переговори з Польщею, яка претендувала на Галичину, чого вже не могли допустити в ЗУНР. У якийсь момент між двома українськими арміями стався розкол, який в історіографії залишиться під назвою «Київська катастрофа».

В результаті 6 листопада 1919 року було підписано договор про перемир'я і військовий союз між Галицькою і Добровольчою арміями. Потім, до речі, керівництво ЗУНР засудить такий крок і представить всіх, хто договір підписував, суду, але буде вже пізно.

Петлюрі ж це розв'язало руки для переговорів з поляками, і вже 21 квітня 1920 року був підписаний договір про спільну війну з «совітами» і почався похід на Київ.

Наслідки походу

Популярні новини зараз
Аномальне літо 2025: на Україну чекають грози, спека та кліматичні сюрпризи, прогноз погоди Боржникам за комуналку готують механізми примусу: як мотивуватимуть платити Верховна Рада пропонує звільнити українців від оплати комунальних та житлових послуг Пекельне літо: на Україну чекає нова хвиля аномальної спеки, прогноз погоди лякає
Показати ще


Танки поляків під Даугавпілсом

Як вже було сказано вище, довго утримувати Київ не представилося можливим. Незважаючи на вимушений відступ на захід, польсько-українським військам вдалося закріпитися і не дати більшовикам взяти Львів.

Продовжувалася війна. Але в історію вона увійде вже як радянсько-польська, адже українські війська грали в ній все меншу і меншу роль. Галицька армія ще трохи повоювала з поляками, але безуспішно. Згідно з угодою, підписаною Петлюрою, Галичина переходила Польщі, так що навіть Ліга Націй в результаті визнала правомірність польських претензій.

Директорія УНР припинила своє існування, так як для неї не залишилося навіть території. Велика частина України вже була під владою більшовиків, а частину, що залишилася окупували Польща, Румунія і Чехословаччина.

18 березня 1921 року було підписано Ризький мирний договір між Польщею і більшовиками. Поставивши підпис під цим договором Пілсудський де-факто визнав існування Української Радянської Соціалістичної Республіки.

Петлюра намагався чинити опір. Восени 1921 він запланував глибокий рейд углиб українських земель зі Львова з метою знову взяти Київ. Польща і Франція в разі успіху обіцяли свою підтримку. Але останні загони Української Народної Республіки були розбиті в Житомирській області, так і не дійшовши до Києва.

Київ в Громадянську війну


Польські віська в Києві

За наявними свідченнями багато городян досить нейтрально сприйняли як взяття Києва поляками і українцями 5 травня 1920 року, так і повернення більшовиків. Позначилася втома. Адже за весь час хаосу і війни з 1917 року столиця переходила з рук в руки шістнадцять разів.

Кияни до того моменту давно звикли до того, що в смутні часи будь-яка влада - тимчасова, а скоріше навіть короткочасна.