З 8 кандидатів до Вищої ради юстиції, яка має обирати нових суддів, семеро пов'язані зі скандалами, судами у справах Євромайдану, мають мільйонні статки та навіть можуть бути причетні до вбивства. Конкурсна комісія має розглянути кандидатів вже 30 червня.

"Знай" зібрав інформацію щодо всіх кандидатів у ВРЮ.

Людмила Гайдук з Харківщини починала свою кар'єру помічником прокурора Дзержинського району в Харкові. З 2000 року її 15 разів намагалися притягнути до дисциплінарної відповідальності. Це не завадило Гайдук довічно обратися суддею у 2011 році.

За 2014-й рік вона заробила понад 210 тисяч гривень, а члени її родини - 416 677 грн. Торік Гайдук поміняла авто, проте в декларації про це не згадала. Родина також володіє 30 сотками землі, квартирою площею 119 кв. м.

В 2007 році суддя передала забудову харківського ринку "Сумський" комерційній компанії "АВЄК", забравши його з комунальній власності. Ринок, попри обіцянку, добудували і відкрили лише в березні цього року.

Популярні новини зараз
Пенсіонери ВПО можуть отримати солідну надбавку: що для цього потрібно Пенсіонерам "навісять" новий фінансовий тягар: ніяких пільг не чекайте Пенсіонерам приготували доплати: хто отримає надбавку до пенсії понад 2 тисячі гривень Не наплутайте з показниками лічильників цього місяця: Нафтогаз звернувся до українців
Показати ще

Попри те, що Людмила Гайдук підпадає під люстрацію, Міністерство юстиції досі її перевіряє.

Павло Гвоздик зі Львівщини в грудні 2013 року на посаді заступника голови Вищого спеціалізованого суду підтримав закон, який давав змогу притягувати до кримінальної відповідальності учасників Євромайдану. За це громадські активісти у Литві включили його до списку осіб, на яких треба накласти санкції ЄС.

В самий розпал Євромайдану саме Гвоздик закликав Верховну Раду ухвалити закон про посилення захисту суддів. Після цього 16 січня 2014 року парламент прийняв так звані "диктаторські закони".

З 2010 року в період президентства Януковича він очолював Раду суддів загальних судів. Саме через неї Адміністрація президента призначала лояльних до неї голів судів по всієї країні.

В січні 2013 року Павло Гвоздик став головним героєм громадської акції "Рейдерів і "колядників" - за грати!". Його звинуватили у сприянні конкурентам підприємця з Івано-Франківська Андрія Яковини, які забрали в бізнесмена кафе "Молоко" і намагалися через суд відібрати ще й квартиру. Мітингувальники тримали в руках плакати "Скільки коштує правосуддя Гвоздика?", "Суддя Гвоздик кришує шахрая Бородайко", "Судовий супровід рейдерства. Дорого. П. Гвоздик".

Читайте також: Геращенко оприлюднив смс-листування скандального судді Чернушенка

Катерина Леонтович в 2003 року заступилася за Юлію Тимошенко, визнавши незаконним порушення Генпрокуратурою кримінальних справ проти неї та ЄЕСУ. Проте вже в 2011-му саме Леонтович доводила в суді необхідність визнання незаконним та скасування указу президента Віктора Ющенка "Про присвоєння Степану Бандері звання Героя України". То був перший скандальний судовий вирок після приходу до влади Віктора Януковича.

В листопаді 2011 року Лентович в складі комісії Вищого адміністративного суду відмовилася скасувати результати сфальсифікованих виборів на окрузі №184 в Херсоні. Тоді Іван Винник з партії "УДАР" намагався оскаржити перемогу "регіонала" Миколи Дмитрука.

За 2014 рік суддя заробила понад 350 тисяч гривень, користується двома квартирами (66 і 120 кв. м) та земельною ділянкою у 5 соток.

Світлана Орлова разом із родиною володіє землею площею понад три гектари, елітним позашляховиком 2013 року випуску і двома катерами. За 2013-й рік суддя заробила понад 600 тисяч гривень, за 2014-й – понад 470 тисяч, з яких лише 350 тисяч – заробітна плата. Джерела інших доходів не вказані.

У розпал Євромайдану в січні 2013 року Орлова подала у відставку з посади судді Вищого спеціалізованого суду.

Про гучні справи чи скандали, пов'язані з Орловою нічого не відомо.

Олег Ткачук замикає п'ятірку найбагатших суддів Вищого спеціалізованого суду. Виходець з Чернігівщини не спромігся вказати джерела статків крім зарплати, позначивши їх як "інші доходи". Лише за 2014 рік заробіток Ткачука зріс на 2 млн. гривень, тоді як щорічні доходи усієї сім'ї не перевищували 700 -800 тис. грн. На банківському рахунку він зберігає майже 3 мільйони гривень.

Попри високі статки, у родини немає авто.

В 2005-му році Ткачук оскандалився тим, що відсудив у Винницької лікарні 120 тисяч гривень "на відшкодування моральної шкоди". Після цього були заблоковані усі рахунки міської лікарні № 1. Лікарям довелося-таки сплатити "шкоду" тодішньому судді військового суду Вінницького гарнізону 80 тисяч, після чого рахунки розблокували.

В 2013 році Ткачук скаржився журналістам на обмеження повноважень Вищого спеціалізованого суду.

"Начебто все чітко виписано, але в законі завжди залишається таємничість", - коментував ситуацію суддя.

Читайте по темі: 900 суддів хочуть піти у відставку

Микола Хандурін зробив блискучу кар'єру. У 1994 році побував заступником міністра юстиції, з 2002 до 2014 працював головою Вищого господарського суду. Хоч і був суддею, як самовисуванець балотувався до Верховної Ради, що заборонено законом.

У 2005-у Хандуріна звинуватили у причетності до "викрадення" справи про скасування результатів приватизації Нікопольського заводу феросплавів. У 2007 ЗМІ неодноразово писали про втручання Хандуріна в діяльність судів.

Видання "Обозреватель" пише, що Хандуріна називали "покровителем нотаріусів Києва". Тоді за отримання ліцензії у столиці нотаріуси сплачували хабарі до 75 тисяч доларів.

При доходах в 372 тисяч гривень, з яких 161 тисяч – пенсія, родина Хандуріних володіє чотирма квартирами у Києві, понад 8 гектарами землі та житловим будинком площею 170 кв. метрів.

Сергій Штогун конфліктував у 2008 році з Віктором Ющенком, а в 2010-му після прийняття ініційованого президентом Януковичем закону "Про судоустрій і статус суддів" пішов у відставку.

Має у власності три земельних ділянки, квартиру і гараж. Користується двома автомобілями і заощадив на банківському рахунку 30 тисяч гривень.

Штогун викладає у Національному університеті "Острозька академія" у Рівному кримінально-правові дисципліни.

Політолог Володимир Фесенко вважає, що одіозним постатям навряд чи вдасться пройти до Ради юстиції.

"Президенту зазвичай дають формальну довідку по суддях, він не може знати їх всіх особисто. Ті люди, які проштовхують таких кандидатів, пишуть красивий висновок і приховують проколи з біографії. Наразі відбір членів Ради юстиції ніхто не контролює, навіть президент. Водночас роль громадськості і ЗМІ зросла в кілька разів у порівнянні з часами Януковича", - сказав він "Знай".

Читайте також: Голові Конституційного суду оголосили підозру