Вчора, 10 лютого, в Одесі стався черговий вибух - на останньому, третьому поверсі житлового будинку по вул. Коблевській, 42. В міліції кажуть, вибухнуло в хостелі, де в той момент перебували п'ятеро людей.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяПостраждалих немає, пошкоджені двері, вікна та стіни під'їзду. Кримінальне провадження відкрили по статті "Теракт".
Власником квартири, в якій стався вибух, є одеський режисер Михайло Херсонський. За його словами, невідомі планували замах саме на нього, а не на мешканців хостелу на цьому ж поверсі.
"А тепер я хочу звернутися до тих, хто це зробив. Ви не вчинили акт терору, нехай, не приховую, нам страшно. Це простий і очевидний замах на вбивство. Ви спробували вбити мене, мою сім'ю, моїх дітей, мою матір. Ви спробували забрати життя людей, які дозволяють собі відкрите політичне висловлювання, допомогу біженцям, неприязнь до агресора. Я не вірю ні в які збіги ", - написав Херсонський.
Його батько, поет Борис Херсонський, який теж прописаний в цій квартирі, вважає, що замах був на нього.
В Одесі за минулі два місяці сталося з десяток вибухів. Більшість з них була в центральних районах міста та в не дуже людний час – глибокої ночі. Бомби спрацьовували в каналізаційних люках, відділеннях банків, автомобілях, штабах та авто волонтерів. Цей випадок перший, коли бомба вибухнула в житловому будинку.
Ми подивилися по карті, що майже всі останні вибухи були в межах кількох кварталів в центрі Одеси. Олексій Мельник, військовий експерт з центру Разумкова каже, що всі ці вибухи мають ознаки терактів.
"Класикою будь-кого теракту є залякування населення, громадян чи активістів, - пояснює Мельник. – Є різні тактики, і вибір об'єкта не випадковий. Можливо, злочинці прагнуть досягнути максимального ефекту, тому вибухи відбуваються саме в центрі міста. Поки ми бачимо, що на щастя, чи за збігом обставин, вдається уникнути людських жертв. Очевидно, ті хто це роблять, не зацікавлені в жертвах. Хоча згодом можуть вдатися і до більш кривавих терактів, як наприклад, в Парижі".
За словами експерта, вибухи можуть мати зворотній ефект.
"Хотіли залякати, але вийшло навпаки. Франція продемонструвала, що не боїться. А їх спецслужби змогли перейти до більш рішучих дій. Якщо раніше вони за недостатністю доказів не могли притягнути тих, хто був у розробці, а після цього дуже добре спрацювали та провели операції з виявлення причетних. Я володію тільки відкритими джерелами, як і усі, але переконаний, що наші спецслужби також мають інформацію про тих, хто за цим стоїть. Вони відпрацьовують свої джерела, але як правило такі речі робляться таємно", - уточнює Мельник.
6 лютого вибух в банку стався на Дніпропетровській дорозі, 23 січня – в каналізаційному люку, 16 січня в штабі волонтерів, що в пер. Нечипоренка, 4 січня – на Гімназичній вулиці, 3-го – на залізничній станції "Одеса-Пересип". 27 грудня на Сегедській в сумці перехожого вибухнув саморобний пристрій, чоловік помер на місці. 24 грудня стався вибух під локомотивом на залізничній станції "Застава-1". 23 грудня двоє чоловіків підклали вибухівку під авто, яке стояло поруч із штабом волонтерів на вул.. Жуковського, 10 грудня на першому поверсі бізнес-центру "Адмиральский", де орендувала приміщення громадська організація, пролунав вибух. А за тиждень до цього невідомі намагалися підірвати магазин "Патріот". Він торгує сувенірами з українською символікою.
За словами міністра МВС Арсена Авакова, вибухи напередодні переговорів створюють "імітацію напруги".
"Імітаційні вибухи або спроби агресії всередині країни для дестабілізації носять фоновий характер. На тлі нічного обстрілу Краматорська - це не більше, ніж імітація підтримки напруженості в інших регіонах України перед початком переговорів у Мінську з боку проросійських терористів" - заявив він сьогодні журналістам.
