Найімовірніше, на нас чекає суміш держави-фортеці та буфера, – Михайло Мінаков

Про це він розповів у програмі «Діалоги».

Як розповідає гість програми, розпад соціалістичного табору призвів до виникнення суспільств, які хотіли бути мостами між Сходом та Заходом і на цьому заробляти. Країни Балтії, стверджує він, багато в чому розвивалися так, тобто у них порти, банківські системи, але геополітичні процеси призвели до того, що це майже неможливо, хіба Білорусі ще якось вдається, незважаючи на санкції.

«Що тоді виникає? Інші моделі були буферами та державами-фортецями. Буферні зони – це фактично держави, які дозволяли зовнішнім гравцям бути присутніми і шукали рівновагу у них за розумної політики. Ось Казахстан. За наявності різних гравців можна врівноважувати. Так, це не демократична держава, але там президент балансує внутрішні кланові інтереси та інтереси зовнішніх гравців. Казахстан, на мою думку, – це якраз середня держава, яка геніально працює поки що на балансуванні Китаю, росії, Британії, США та внутрішніх кланів, які теж дуже структуровані, сильні, і водночас збільшується ВВП, у війни не впадають тощо», – розповідає Михайло Мінаков.

Державою-фортецею, зазначає він, часто називають Ізраїль, але це теж не ідеальна форма, вона має свої обмеження, зокрема, потрібне завжди зовнішнє підживлення. Україна, констатує експерт, має поки що це підживлення, але воно зменшується, адже ми самі бачили, як з 2024 року складніше дається кожен долар і кожне євро.

«І ось, здавалось би, ці три моделі. Але, найімовірніше, на нас чекає суміш держави-фортеці та буфера. Але це у найкращому разі як модель середньострокового розвитку», – стверджує Михайло Мінаков.

Як повідомляв Знай.ua, Старіков пояснив, як виглядає фронт у 2026 році: «Штурми зайшли, а закрепи – ні».

Також Знай.ua писав про те, що Шейтельман розповів про спільне виробництво зброї з партнерами: «Наші технології, ваші гроші, заробіток, бакшиш навпіл».