Таку позицію озвучив відомий політик і громадський діяч Микола Томенко під час Всеукраїнського форуму «Код національної культури», що відбувся у Звягелі. На прикладі затягнутих судових справ щодо Лаври та дивних рішень столичної влади він пояснив, чому нинішня гуманітарна політика держави потребує негайного перезавантаження.
Час атакувати: чому ЮНЕСКО та пам'ятники в риштуваннях — це провал
На думку Томенка, Україна занадто довго грає другим номером на світовій арені, намагаючись лише вберегти те, що має, замість того, щоб активно диктувати свій порядок денний.
Політик окреслив це у своїй промові:
«Вже давно маємо перейти від тактики ЛИШЕ оборони та захисту нашої національної культури, історії, мови, віри… - до світоглядного наступу в Україні та просування у світі. Для прикладу просувати нові обʼєкти від України в репрезентативний список ЮНЕСКО, а не лише боротися за отримання ними статусу обʼєктів під посиленим захистом».
При цьому Томенко жорстко розкритикував те, як до культурної спадщини ставляться у самій столиці, натякаючи на бездіяльність місцевих чиновників:
«Про неадекватність влади Києва, яка протягом 4 років тримали у примітивних риштуваннях памʼятники наших духовних лідерів просто промовчу».
Затягнуті суди за Лавру та кінець кіномонополії
Друга велика проблема — це нерішучість судової та виконавчої системи під час воєнного стану. Поки триває жорстока війна, розбиратися з очевидними проявами ворожого впливу всередині країни роками просто неприпустимо.
Микола Томенко навів конкретний приклад пасивності державних інституцій:
«Необхідно привести у відповідність із станом правового режиму воєнного стану тактику та методи нашої світоглядної війни. Для прикладу чітко окреслити терміни судового розгляду позовів щодо інституцій, які пропагують ідеологію русского міра в Україні, бо скажімо справа щодо повернення у власність Держави нижньої Києво-Печерської лаври вже більше 2 років типу розглядається на рівні апеляційної інстанції».
Окрім релігійної сфери, змін потребує і кінематограф, який напряму формує свідомість мас. Томенко виступив проти того, що виробництво історичних фільмів фактично координується з одного центру.
«Створили Українську Державу - треба сформувати й Українську Націю. Визначальним завданням гуманітарної політики є українізація масової культури. Для цього необхідно ліквідувати монополію своєрідного Єрмак-фільму щодо державного замовлення на виробництво документальних та художніх фільмів на історичну та культурологічну тематику», — заявив громадський діяч.
Поранені амбіції та кримінальна відповідальність за українофобію
Для того, щоб перехід від оборони до наступу був успішним, Томенко пропонує запровадити чіткі законодавчі та кадрові фільтри. По-перше, на рівні закону карати тих, хто зневажає все українське:
«Узаконенння адміністративної та кримінальної відповідальності за прояви УКРАЇНОФОБІЇ».
По-друге, політик вимагає навести лад із призначеннями у сфері культури та освіти, де досі часто з'являються випадкові або відверто сумнівні люди. Він закликав повернути обов'язкову наукову експертизу та дати більше важелів впливу громадськості, а також забезпечити «приведення у відповідності з стандартами професіоналізму, патріотизму і доброчесності кадрової політики у гуманітарній сфері».
Наостанок Микола Томенко подякував команді Звягельської громади та міському голові Миколі Боровцю за чудову організацію форуму та теплий прийом, висловивши сподівання, що озвучені ним пріоритети нарешті почують у високих кабінетах столиці.
