Експерти "Рідної країни" проаналізували Закон "Про місто Київ - столицю України" підготовлений депутатами  "Слуги народу" та ухвалений у першому читанні  ВР й пропонують 5 застережень та пропозицій до 2 читання.
1. Закон «Про місто Київ - столицю України» ухвалюється на виконання статей 118, 133 та 140 Конституції України і покликаний врегулювати спеціальний статус міста Києва, як столиці України та особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування в місті Києві. Насамперед це стосується розмежування повноважень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в місті Києві, а також виконання ними столичних функцій. Основним законом, який визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування є Закон України «Про місцеве самоврядування в України». Тому в місті Києві система органів місцевого самоврядування, їх повноваження повинні насамперед відповідати Закону України «Про місцеве самоврядування в України». Водночас проектом Закону «Про місто Київ - столицю України» передбачається утворення органів місцевого самоврядування, не передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування в України». Мова йде про виконавчі органи Київради та районних у місті Києві рад - Київський магістрат та районні в місті Києві адміністрації. Також тут треба звернути увагу на те, що ст. 34 проекту закону передбачено, що повноваження районних в місті Києві адміністрацій визначаються Законом України «Про місцеве самоврядування в України», але зазначений закон взагалі не передбачає їх існування!
2. Крім того автори законопроекту обґрунтовують необхідність його ухвалення відновленням місцевого самоврядування на рівні районів міста Києва шляхом утворення районних в місті Києві рад. Попри заявлену мету, законопроект не передбачає обов’язковості  їх утворення. Повноваження райрад також визначатиме Київрада. Так само законопроект не визначає повноваження виконавчого органу райрад. Отже, існування райрад та їх повноваження повністю залежать від «доброї волі» депутатів Київради! Для довідки: за весь час дії чинного закону про столиці (з 1999 року і до тепер) Київрада так і не спромоглася прийняти рішення про повноваження  районних рад.
3. Ще одна дивна новація це, те що депутат Київської міської ради бере участь у роботі Київської міської ради на постійній основі та є посадовою особою органу місцевого самоврядування – Київської міської ради і не зможе займатися іншою оплачуваною роботою (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю. Це призведе до появи ще 80 чиновників низькооплачуваних чиновників (скільки будуть отримувати депутати ще не відомо), а також до втрати мотивації йти в депутати самодостатніх людей, які мають власний бізнес або своєю діяльністю, наприклад адвокатів, заробляють набагато більше, ніж будуть отримувати працюючі депутатами на постійній основі. Все це вплине на якість депутатського корпусу і підвищить корупційні ризики при прийнятті Київрадою рішень. Також законопроект обмежую права депутатів Київради вносити проекти рішень на розгляд Київради стосовно міського бюджету та внесення до нього змін.
4. В місті Києві також встановлюється інша виборча система, яка відрізняється від загальноукраїнської. Крім того для виборів депутатів Київради це відкриті списки, а для райрад мажоритарка з можливістю самовисунення кандидатів без участі партій.
5.  Повноваження КМДА у порівнянні з попередньою версією Законопроекту суттєво зменшені, проте потребує більш чіткого регламентування процедура перевірки та опротестування актів органів місцевого самоврядування.
 
Висновки: 
запропонований законопроект значною мірою  протирічить Закону України «Про місцеве самоврядування в України», створюючи відмінну від загальнодержавної систему органів місцевого самоврядування; 
обов’язковість відновлення районних у місті Києві рад не передбачена, а їх повноваження визначатиме Київрада, що робить їх повністю залежними від депутатів Київради; 
статус депутатів Київради також не відповідає статусу депутатів інших місцевих рад; встановлюється інша виборча система, яка відрізняється від загальноукраїнської і занадто складна для застосування на практиці.
Загалом, Законопроект потребує суттєвого доопрацювання до 2 читання із залученням широкого кола експертів та фахівців у галузі місцевого самоврядування.
  Микола Томенко, 
 Олександр Федоренко,
 Віктор Марусиченко.