Успешная карьера любой публичной личности не может состояться без поклонников. И абсолютно не важно, кто это будет: попсовый певец, шальной рокер или юморист, ведь артист и зритель очень зависимы друг от друга.

По крайней мере, такой позиции придерживается украинский шоумен и волонтер Сергей Притула.

Он уверяет, что понравиться людям и найти публику – не такое уж и легкое занятие, а главный показатель первых лучей славы не в многочисленной рекламе или фан-клубах в сетях: достаточно посмотреть, возвращаются ли на ваши концерты хотя бы еще раз.

Однако даже известная много лет подряд звезда сцены может случайно, иногда нечаянно разочаровать свою аудиторию:

"Зритель, при условии, что Артист выкладывается на все 100%, отвечает взаимностью, чтобы у Артиста было желание еще раз вернуться к Зрителю в том или ином городе. Иногда Артист разочаровывает Зрителя. В большинстве случаев это не касается, собственно, работы Артиста на сцене. Обычно, разочарование вызывает обратная сторона медали: личная жизнь, публичные высказывания, несовпадение или отсутствие позиции по общественно важных темах".

Популярные статьи сейчас

Виктор Павлик с сыном на руках растрогал всех молодых мамочек: повезло жене

Виктория Булитко из "Дизель шоу" в одном лифчике сверкнула своими булочками: "Отчаянная домохозяйка"

Дзидзьо "запаниковал" после развода со Slavia: "Где деньги?"

Анна Богдан заговорила об изменах после финала "Холостяка": "Никогда не прощу"

Показать еще

Отношения между артистом и зрителем, как считает Притула, не могут быть односторонними, как не бывает футбола с игрой в одни ворота.

Артист і Глядач – це дві стихії, які взаємозалежні одна від одної. В економічному лексиконі є таке поняття, як «комплементарні товари», себто речі, які доповнюють одна одну і, існування яких одне без іншого, нелогічне. Зубна щітка і зубна паста, скрипка і смичок, тощо. Артист і Глядач – «комплементарні товари». Ні, я не обзиваю людей «речами»! Просто кажу, що Артист без Глядача – ніщо. Так і Глядач без Артиста – ніби можна жити, але ж не так весело. Артист робить все, щоб сподобатись Глядачу. Глядач, за умови, що Артист викладається на всі 100%, відповідає взаємністю, щоб у Артиста було бажання ще раз повернутись до Глядача у те чи інше місто. Іноді Артист розчаровує Глядача. У більшості випадків це не стосується, власне, роботи Артиста на сцені. Зазвичай, розчарування викликає зворотній бік медалі: особисте життя, публічні висловлювання, неспівпадіння чи відсутність позиції по суспільно важливих темах тощо. Глядач теж, іноді, розчаровує Артиста. Я можу особисто пригадати випадки, коли на концертах «Вар’яти-шоу» глядачі голосно розмовляли по телефону, сидячи з викинутими ногами на передній ряд, коли під час якогось номеру людина в залі (віком років 18) голосно казала: «дівки, йдем посцим», і група у 6-8 чоловік дружно виходила (питання тільки куди, адже, у тому БК діючих WC не було, і навіть ми, артисти, никались між службовим бусом і стінкою БК). Коли у залі обласного центру при 1400 глядачів 2 жінки в стані «істоти» просили можливості привітати одна одну зі сцени. Але, як казав Мирон Маркевич: «то таке…». Дошкуляє не так «бзік» Глядача на твоєму виступі (тим більше, що вище згадані епізоди або стираються, або стають епізодами моїх стендапів). Прикро, коли Глядач ображає Артиста на рівному місці. НІ ЗА ЩО. За те, що на думку Глядача, конкретно взятий Артист опинився не в тому місці і не в той час. При цьому частина Глядачів у цей момент чхати хотіла на бажання іншої частини Глядачів. Для того, щоб текст не виглядав занадто заплутаним, конкретизую. Вряди-годи веду якісь масові заходи. Маю на увазі, щось кількісно більше, аніж 150 чоловік на весіллі чи 500 на корпоративі. Стадіон! Тисячі, десятки тисяч Глядачів. І, відповідно, «солянка» Артистів. Років 4-5 тому вів такий захід на стадіоні у Тернополі. Тисяч 10-12 Глядачів + пара-трійка заявлених Артистів. Розпал свята. На сцені працюють «Med Heads XL» на чолі з Вадимом Краснооким. Гурт знаний, іменитий, з доброю «пачкою» хітів, трударі сцени і просто хороші хлопці, які люблять Глядача. Дійсно люблять, линуть до нього, вміють з ним бавитись і хочуть віддати частинку себе. Десь коли до завершення виступу «МН» залишалось 3-4 пісні (15хв), на біговій доріжці стадіону з’являється гурт «Дзідьо». Міша Хома, Лесик і Юлік, в супроводі охорони (а як інакше, якщо Глядач так любить, що, в принципі, не зважає на твої потреби, а може просто заблокувати), прямують на бек-стейдж сцени, що абсолютно логічно, бо як тільки «МН» закінчать виступ, потрібно оперативно зробити перекомутацію апаратури. Що робить в цей момент Глядач? Справедливості заради, скажу, що не кожен, але таких було напрочуд багато. Глядач починає скандувати: «Дзідзьо! Дзідзьо! Дзідзьо!». Дзідзьо не винний. Він просто йде на сцену робити свою роботу. А любов Глядача нестримна і безжалісна! На сцені хлопці-рокабіллі лупашать пісню про те, що «не шукай мене, бо я на морі», а кілька тисяч Глядачів, плюючи на їх роботу на сцені, вітають Свого Артиста і вимагають його швидшої появи на сцені. Було прикро. Було соромно. Було шкода старань «МН» і Глядачів, які хотіли їх послухати, але не могли вплинути на інших Глядачів. Я вже не пам*ятаю, чи дограли «Med Heads» тоді весь трек-лист, трохи часу спливло. А от зі свіжого… Запоріжжя. День металурга і гірника. Стадіон. «На око» під 20 000 Глядачів. «Солянка» в складі Ottavan, La Bush і Monatik. La Bush працюють зі всіх сил. Їх можна зрозуміти, ветерани сцени, в Європі їм давно вже перейшли дорогу молоді, їх музика не в тренді. А тут український Глядач, який завжди живе ностальгією і, за умови хорошого виступу, є надія на отримання нових корпоративних замовлень. Заявлений сет – 40 хвилин. Десь на 27-ій, нетерплячий Глядач в кількості десь біля 1000-1500 дівчат починає скандувати: «Монатік! Монатік!». Солісти La Bush не знають, хто такий Монатік. І не знають української. Може подумали, що це їм так українською «дякую» кричать (а було за що). Візьми й собі крикни: «Бо-да-нік! Мо-та-нід!». Глядач завівся ще більше і, з потроєною силою, почав вимагати Монатіка. Монатік не винний. Він сидів в гримерці і розспівувався. А ми з Педаном погнали на бек-стейдж, щоб побачити, як солісти хорошого гурту «роздупляються» в ситуації, поступово все усвідомлюють, потім видають «на гора» легендарну «Be my lover», кричать «we love you Ukraine» і йдуть зі сцени, коротнувши виступ мінімум на 2-3 треки. Бо любов Глядача нестримна і безжалісна! То до чого я все це веду… Повага – це не тільки зустріти оплесками Артиста, коли він вийшов на сцену. Повага – це дати можливість Артисту зробити свою роботу, навіть якщо тобі цей Артист не до вподоби, бо на тобі особисто світ клином не зійшовся. Коли ти йдеш на концерт де є кілька Артистів, то май стримання, людино! У Артиста є Глядач. Можливо, це не ти. Але є хтось, хто прийшов саме на нього! І якщо б ви запитали в улюбленого Артиста, чи радий він скандуванню його імені під час виступу іншого Артиста, то почули б у відповідь, що це найжахливіше, що може трапитись! Ваш Артист обов’язково вийде до Вас. Але вже далеко не з тим настроєм, коли усвідомлює, що для того, щоб він вийшов, Ти, любий Глядач, виганяєш зі сцени іншого Артиста! Це десь так само, як би ви у когось на дні Народження стали говорити тост, а кілька сп’янілих гостей почали кричати: «фууууу! Заминай! Харош! Давай краще Володька скаже! Ми любим його тости!» Відчуваєте, як приємно? Ото ж бо й воно! P.S. Одразу прошу розмежовувати «мухи» і «котлети». Пост не про міста Тернопіль і Запоріжжя, не про всіх глядачів на вищезгаданих заходах і не про середньостатистичного глядача у тих містах, в принципі! Адресати претензії чітко вказані. Пишу це для того, щоб коли ідіоти, які сидять у жовтих інтернет-виданнях і заробляють відвідуваність на своїх сайтах заголовками, від яких стигне кров, почали креативити заголовки на кшталт «Притула розказав, як йому було соромно за Тернопіль», «Сергей Притула пристыдил запорожцев», «Сергей Притула рассказал, как Монатик сорвал концерт группы «La Bush»» або «Сергій Притула смертельно образив Дзідзьо після виступу в Тернополі», у читачів вже була чітка уява, що я мав на увазі. Дякую. P.P.S. Відео взяте з виступу ТНМК у фан-зоні під Олімпійським, коли ми вибили з ФФУ право підтримати Збірну під час матчу з дискваліфікованим стадіоном, щоб наші хлопці, граючи, чули підтримку. Під сценою – 1500 чоловік. Зайшли у фан-зону 5000. Так, більшість жувала хот-доги і пила пиво. Але, принаймні, та більшість не заважала іншим. Зрештою, думаю, #вірнізбірній це перемелють!

Posted by Сергій Притула - офіційна сторінка on Tuesday, 8 August 2017
Публика тоже может оставить по себе неприятное впечатление, в основном – уровнем своего воспитания:

"Зритель тоже, иногда, разочаровывает Артиста. Я могу лично вспомнить случаи, когда на концертах "Варьяты-шоу" зрители громко разговаривали по телефону, сидя с выброшенными ногами на передний ряд, когда во время какого номера человек в зале (старше 18 лет) громко говорила: "девки, идем посцым", и группа в 6-8 человек дружно выходила (вопрос только куда, ведь, в том БК действующих WC не было, и даже мы, артисты, никались между служебным бусом и стенкой БК)".

Решить вечную дилемму взаимопонимания между публикой и звездами юморист предлагает самым простым способом: попытаться относиться друг к другу с уважением:

"Уважение – это не только встретить аплодисментами Артиста, когда он вышел на сцену. Уважение – это дать возможность Артисту сделать свою работу, даже если тебе этот Артист не нравится, потому что на тебе лично свет клином не сошелся. Когда ты идешь на концерт где есть несколько Артистов, то имей сдерживания, человек!".

Как сообщал портал "Знай.uа", Притула поделился секретами воспитания детей.