Успішна кар'єра будь-якої публічної особи не може відбутися без прихильників. І абсолютно не важливо, хто це буде: попсовий співак, шалений рокер чи гуморист, адже артист і глядач дуже залежні один від одного.

Принаймні, такої позиції дотримується український шоумен та волонтер Сергій Притула.

Він запевняє, що сподобатися людям та знайти публіку – не таке вже й легке заняття, а головний показник перших променів слави не у численній рекламі чи фан-клубах у мережах: достатньо подивитися, чи повертаються на ваші концерти хоча б іще раз.

Проте навіть відома багато років поспіль зірка сцени може випадково, іноді ненавмисне розчарувати свою аудиторію:

"Глядач, за умови, що Артист викладається на всі 100%, відповідає взаємністю, щоб у Артиста було бажання ще раз повернутись до Глядача у те чи інше місто. Іноді Артист розчаровує Глядача. У більшості випадків це не стосується, власне, роботи Артиста на сцені. Зазвичай, розчарування викликає зворотній бік медалі: особисте життя, публічні висловлювання, неспівпадіння чи відсутність позиції по суспільно важливих темах".

Популярні новини зараз

Підраховано 93% голосів: удар Тимошенко поставив хрест на надіях Порошенка

Головне за ніч: таємне засідання Зеленського, результати виборів у Раду та провал людей Порошенка

Зеленський втілить мрію мільйонів українців: чекали на це 20 років

Зеленський публічно відмовився підписувати доленосний закон: озвучено причину

Показати ще

Стосунки між артистом та глядачем, як вважає Притула, не можуть бути односторонніми, як не буває футболу з грою в одні ворота.

Артист і Глядач – це дві стихії, які взаємозалежні одна від одної. В економічному лексиконі є таке поняття, як «комплементарні товари», себто речі, які доповнюють одна одну і, існування яких одне без іншого, нелогічне. Зубна щітка і зубна паста, скрипка і смичок, тощо. Артист і Глядач – «комплементарні товари». Ні, я не обзиваю людей «речами»! Просто кажу, що Артист без Глядача – ніщо. Так і Глядач без Артиста – ніби можна жити, але ж не так весело. Артист робить все, щоб сподобатись Глядачу. Глядач, за умови, що Артист викладається на всі 100%, відповідає взаємністю, щоб у Артиста було бажання ще раз повернутись до Глядача у те чи інше місто. Іноді Артист розчаровує Глядача. У більшості випадків це не стосується, власне, роботи Артиста на сцені. Зазвичай, розчарування викликає зворотній бік медалі: особисте життя, публічні висловлювання, неспівпадіння чи відсутність позиції по суспільно важливих темах тощо. Глядач теж, іноді, розчаровує Артиста. Я можу особисто пригадати випадки, коли на концертах «Вар’яти-шоу» глядачі голосно розмовляли по телефону, сидячи з викинутими ногами на передній ряд, коли під час якогось номеру людина в залі (віком років 18) голосно казала: «дівки, йдем посцим», і група у 6-8 чоловік дружно виходила (питання тільки куди, адже, у тому БК діючих WC не було, і навіть ми, артисти, никались між службовим бусом і стінкою БК). Коли у залі обласного центру при 1400 глядачів 2 жінки в стані «істоти» просили можливості привітати одна одну зі сцени. Але, як казав Мирон Маркевич: «то таке…». Дошкуляє не так «бзік» Глядача на твоєму виступі (тим більше, що вище згадані епізоди або стираються, або стають епізодами моїх стендапів). Прикро, коли Глядач ображає Артиста на рівному місці. НІ ЗА ЩО. За те, що на думку Глядача, конкретно взятий Артист опинився не в тому місці і не в той час. При цьому частина Глядачів у цей момент чхати хотіла на бажання іншої частини Глядачів. Для того, щоб текст не виглядав занадто заплутаним, конкретизую. Вряди-годи веду якісь масові заходи. Маю на увазі, щось кількісно більше, аніж 150 чоловік на весіллі чи 500 на корпоративі. Стадіон! Тисячі, десятки тисяч Глядачів. І, відповідно, «солянка» Артистів. Років 4-5 тому вів такий захід на стадіоні у Тернополі. Тисяч 10-12 Глядачів + пара-трійка заявлених Артистів. Розпал свята. На сцені працюють «Med Heads XL» на чолі з Вадимом Краснооким. Гурт знаний, іменитий, з доброю «пачкою» хітів, трударі сцени і просто хороші хлопці, які люблять Глядача. Дійсно люблять, линуть до нього, вміють з ним бавитись і хочуть віддати частинку себе. Десь коли до завершення виступу «МН» залишалось 3-4 пісні (15хв), на біговій доріжці стадіону з’являється гурт «Дзідьо». Міша Хома, Лесик і Юлік, в супроводі охорони (а як інакше, якщо Глядач так любить, що, в принципі, не зважає на твої потреби, а може просто заблокувати), прямують на бек-стейдж сцени, що абсолютно логічно, бо як тільки «МН» закінчать виступ, потрібно оперативно зробити перекомутацію апаратури. Що робить в цей момент Глядач? Справедливості заради, скажу, що не кожен, але таких було напрочуд багато. Глядач починає скандувати: «Дзідзьо! Дзідзьо! Дзідзьо!». Дзідзьо не винний. Він просто йде на сцену робити свою роботу. А любов Глядача нестримна і безжалісна! На сцені хлопці-рокабіллі лупашать пісню про те, що «не шукай мене, бо я на морі», а кілька тисяч Глядачів, плюючи на їх роботу на сцені, вітають Свого Артиста і вимагають його швидшої появи на сцені. Було прикро. Було соромно. Було шкода старань «МН» і Глядачів, які хотіли їх послухати, але не могли вплинути на інших Глядачів. Я вже не пам*ятаю, чи дограли «Med Heads» тоді весь трек-лист, трохи часу спливло. А от зі свіжого… Запоріжжя. День металурга і гірника. Стадіон. «На око» під 20 000 Глядачів. «Солянка» в складі Ottavan, La Bush і Monatik. La Bush працюють зі всіх сил. Їх можна зрозуміти, ветерани сцени, в Європі їм давно вже перейшли дорогу молоді, їх музика не в тренді. А тут український Глядач, який завжди живе ностальгією і, за умови хорошого виступу, є надія на отримання нових корпоративних замовлень. Заявлений сет – 40 хвилин. Десь на 27-ій, нетерплячий Глядач в кількості десь біля 1000-1500 дівчат починає скандувати: «Монатік! Монатік!». Солісти La Bush не знають, хто такий Монатік. І не знають української. Може подумали, що це їм так українською «дякую» кричать (а було за що). Візьми й собі крикни: «Бо-да-нік! Мо-та-нід!». Глядач завівся ще більше і, з потроєною силою, почав вимагати Монатіка. Монатік не винний. Він сидів в гримерці і розспівувався. А ми з Педаном погнали на бек-стейдж, щоб побачити, як солісти хорошого гурту «роздупляються» в ситуації, поступово все усвідомлюють, потім видають «на гора» легендарну «Be my lover», кричать «we love you Ukraine» і йдуть зі сцени, коротнувши виступ мінімум на 2-3 треки. Бо любов Глядача нестримна і безжалісна! То до чого я все це веду… Повага – це не тільки зустріти оплесками Артиста, коли він вийшов на сцену. Повага – це дати можливість Артисту зробити свою роботу, навіть якщо тобі цей Артист не до вподоби, бо на тобі особисто світ клином не зійшовся. Коли ти йдеш на концерт де є кілька Артистів, то май стримання, людино! У Артиста є Глядач. Можливо, це не ти. Але є хтось, хто прийшов саме на нього! І якщо б ви запитали в улюбленого Артиста, чи радий він скандуванню його імені під час виступу іншого Артиста, то почули б у відповідь, що це найжахливіше, що може трапитись! Ваш Артист обов’язково вийде до Вас. Але вже далеко не з тим настроєм, коли усвідомлює, що для того, щоб він вийшов, Ти, любий Глядач, виганяєш зі сцени іншого Артиста! Це десь так само, як би ви у когось на дні Народження стали говорити тост, а кілька сп’янілих гостей почали кричати: «фууууу! Заминай! Харош! Давай краще Володька скаже! Ми любим його тости!» Відчуваєте, як приємно? Ото ж бо й воно! P.S. Одразу прошу розмежовувати «мухи» і «котлети». Пост не про міста Тернопіль і Запоріжжя, не про всіх глядачів на вищезгаданих заходах і не про середньостатистичного глядача у тих містах, в принципі! Адресати претензії чітко вказані. Пишу це для того, щоб коли ідіоти, які сидять у жовтих інтернет-виданнях і заробляють відвідуваність на своїх сайтах заголовками, від яких стигне кров, почали креативити заголовки на кшталт «Притула розказав, як йому було соромно за Тернопіль», «Сергей Притула пристыдил запорожцев», «Сергей Притула рассказал, как Монатик сорвал концерт группы «La Bush»» або «Сергій Притула смертельно образив Дзідзьо після виступу в Тернополі», у читачів вже була чітка уява, що я мав на увазі. Дякую. P.P.S. Відео взяте з виступу ТНМК у фан-зоні під Олімпійським, коли ми вибили з ФФУ право підтримати Збірну під час матчу з дискваліфікованим стадіоном, щоб наші хлопці, граючи, чули підтримку. Під сценою – 1500 чоловік. Зайшли у фан-зону 5000. Так, більшість жувала хот-доги і пила пиво. Але, принаймні, та більшість не заважала іншим. Зрештою, думаю, #вірнізбірній це перемелють!

Posted by Сергій Притула - офіційна сторінка on Tuesday, 8 August 2017
 Публіка теж може залишити по собі неприємне враження, переважно – рівнем свого виховання:

"Глядач теж, іноді, розчаровує Артиста. Я можу особисто пригадати випадки, коли на концертах "Вар’яти-шоу" глядачі голосно розмовляли по телефону, сидячи з викинутими ногами на передній ряд, коли під час якогось номеру людина в залі (віком років 18) голосно казала: "дівки, йдем посцим", і група у 6-8 чоловік дружно виходила (питання тільки куди, адже, у тому БК діючих WC не було, і навіть ми, артисти, никались між службовим бусом і стінкою БК)".

Вирішити вічну дилему порозуміння між публікою та зірками гуморист пропонує у найпростіший спосіб: спробувати ставитися один до одного із повагою:

"Повага – це не тільки зустріти оплесками Артиста, коли він вийшов на сцену. Повага – це дати можливість Артисту зробити свою роботу, навіть якщо тобі цей Артист не до вподоби, бо на тобі особисто світ клином не зійшовся. Коли ти йдеш на концерт де є кілька Артистів, то май стримання, людино!".

Як повідомляв портал "Знай.ua", Притула поділився секретами виховання дітей.