Члени Української Ради Бізнесу, до складу якої входять асоціації різних галузей економіки, проаналізували проєкт Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій фізичними особами-платниками єдиного податку”, нещодавно опублікований для публічного обговорення та зареєстрований під номером 2645-д.

Проєкт має наступні ключові норми:

– Звільнення більшості платників, що перебувають на 2-й групі єдиного податку, від примусу використання касових апаратів (пп. 296.10 ПКУ).

Проєкт передбачає заміну моделі повної фіскалізації розрахунків платників єдиного податку другої групи на обов’язок застосування РРО лише ризиковими групами (класифікація за видами діяльності або товарами та послугами). Для прикладу, реалізація продуктів, косметичних товарів, торгівля квітами, насінням, добривами домашніми тваринами та кормами, надання послуг перукарнями та салонами краси не потребує застосування касового апарату у випадку, якщо діяльність здійснюється у торгових об’єктах, площа яких не перевищує 60 кв. метрів – у селах або селищах, та 40 кв. метрів – у містах;

– Розширення кола представників мікро- та малого бізнесу, що зможуть застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (пп. 291.5.3 та 291.7 ПКУ).

Популярные статьи сейчас
Гороскоп на неделю 18-24 марта для всех знаков Зодиака: легкий путь Скорпионов, отказ Тельцов и трудности Рыб Выезд из Украины изменится 18 марта: какие нововведения ждут всех уже в понедельник Все данные передадут налоговой: придется заплатить за каждый метр Новые правила передачи показателей и оплаты услуг: газовики предупредили об изменениях
Показать еще

Поширення сфери застосування спеціального податкового режиму за рахунок:

(а) включення до складу побутових послуг населенню нових видів послуг (послуги репетитора, з індивідуального виховання дітей, утримання тварин, у т.ч. дресування та догляд за ними, послуги з дизайну інтер’єру та з реставрації творів мистецтва, послуги з перекладу) та уточненню двох діючих (послуги у сфері фотографії та з відеозйомки подій);

(б) збільшення розмірів загальної площі житлових (зі 100 до 400 кв м) та нежитлових (з 300 до 900 кв м) приміщень, надання в оренду яких дозволяє перебування у статусі платника єдиного податку.

– Лібералізація та вдосконалення політики штрафів (ст. 17 Закону про РРО).

Пом’якшення умов застосування найбільш поширеного порушення – невідповідності на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті (з 10% до подвійного розміру мінімальної заробітної плати), виключення програмних РРО з окремих категорій фінансових санкцій.

Більшість перелічених норм є позитивними, вони позбавляють значну частину підприємців від необхідності використовувати РРО.

В той же час вкрай важливим є доопрацювати такі норми:

– норми щодо метражу торгової площі у 40 кв. метрів у містах та 60 кв. метрів у селах вбачаються не оптимальними. У 2020 році відбулося підвищення лімітів 2 та 3 груп спрощеної системи оподаткування до 5 млн грн та 7 млн грн відповідно. Відповідно, граничні метражі, після яких необхідно використовувати РРО, необхідно визначити для 2 та 3 груп ССО щонайменше 100-120 кв м для міст та 150-200 кв м для сіл. Також ця норма має діяти і для реалізації продукції з текстилю: торговці на невеликих площах мають бути позбавлені РРО;

– під дію РРО у поточній редакції проєкту потрапляють водії таксі, що вбачається не оптимальним рішенням. Пропонуємо позбавити водіїв необхідності видавати фіскальні чеки, в той же час фіскалізувати всі диспетчерські служби/технологічні платформи таксі і зобов’язати їх видавати е-чек пасажиру;

– потребує узгодження з іншими нормативно-правовими актами визначення термінів «торговий об’єкт», “дрібнороздрібна торговельна мережа” для уникнення колізій;

– вимагають уточнення норми Закону про застосування РРО, а саме: потрібно чітко визначити, що застосування електронних платіжних засобів – зокрема, переказ коштів за допомогою платіжних систем, – та переказ коштів через POS-термінал банку для отримувача коштів є операцією з розрахунків у безготівковій формі.

Щодо доповнення у Законопроекті підпункт 20.1.11 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу новим підпунктом 20.1.11-1, то вважаємо недоцільним вимагати від платників єдиного податку залучення повноважних осіб або службових осіб такого платника для спільного з представниками контролюючого органу обміру торгових об’єктів, де здійснюється реалізація товарів чи надання послуг, та викласти підпункт 20.1.11-1 у наступній редакції: «Під час проведення перевірок у платників єдиного податку перевіряти документи, що підтверджують право власності чи право користування платника єдиного податку на торговий об’єкт, здійснювати звірку площ торгових об’єктів з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно».

Виходячи з викладеного вище, проєкт має позитивне спрямування, суттєво зменшує сферу застосування РРО та позбавляє значну кількість мікропідприємців необхідності використовувати РРО.

В той же час проєкт потребує доопрацювання до ІІ читання в частині збільшення розміру торгової площі, робота на якій не передбачає обов’язок застосування РРО, а також врахування інших зазначених вище пропозицій.