При впровадженні накопичувальної системи пенсійного забезпечення необхідно забезпечити механізм гарантування збереження пенсійних внесків громадян. Про це заявив економіст Сергій Блінов.

«Важливий пункт реформи - гарантування пенсійних внесків. Тобто, це повинно бути максимально чітко прописано в законодавстві. Причому, я так розумію, як в банках - фактично повна відповідальність держави», - сказав Блінов.

На менш важливим, на його думку, є убезпечення накопичень українців від знецінення в недержавних пенсійних фондах, які не завжди забезпечують дохідність вкладів.

«Дохідність по них досить сильно варіюється по цьому року. Наприклад, є лідери, які станом за 9 чи 10 місяців мали дохідність 12-13%, що значно перевищувало інфляцію, в тому числі фактично по споживчому кошику інвесторів, містян. Але є, наприклад, фонди, які давали від’ємну дохідність по таких інструментах, з урахуванням інфляції», - пояснив Блінов.

За його оцінкою, жоден запропонованих нині законопроєктів щодо пенсійної реформи не передбачає таких гарантій.

Популярные статьи сейчас
До 20 декабря нужно успеть: кто должен посетить ТЦК Подорожание будет невыносимым: украинцам советуют делать запасы – по 10 кило не меньше Наконец-то хватит на коммуналку: пенсию будут считать по новой формуле, на сколько увеличатся выплаты В ТЦК поставили точку в вопросе мобилизации 50-летних мужчин: "Есть директива..."
Показать еще

«В тих законопроєктах, що я бачив, ці гарантії недостатньо якісно виписані, в тому числі відповідальність за те, що дохідність таких фондів, такого пенсійного фонду буде значно нижча за ринкову», - сказав Блінов.

Раніше народний депутат Вікторія Гриб заявила, що запропоновані варіанти введення другого рівня пенсійної реформи можуть привести до втрати українцями своїх пенсійних накопичень, оскільки не передбачені механізми захисту вкладів від інфляції та девальвації. У підсумку, на її думку, пенсійні вклади може спіткати та ж доля, що і вклади в Ощадбанку СРСР.

Нагадаємо, у Верховній Раді зареєстровано два законопроєкти щодо пенсійної реформи – депутатський «Про загальнообов'язкове накопичувальне пенсійне забезпечення» (реєстр. №2683) та урядовий «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо накопичувальної професійної пенсійної системи» (реєстр.№4408), кожен з яких передбачає додаткові витрати для бізнесу.