Ідея апокаліпсису давно перестала бути виключно сюжетом фантастики. Світ живе в очікуванні катастроф — від глобального потепління до ядерних конфліктів.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяГодинник Судного дня, створений ще у 1947 році, сьогодні як ніколи близький до символічної "півночі". Але навіть якщо людство дивом уникне всіх самостворених загроз, є фактор, проти якого ми безсилі — сама природа.
Вчені дійшли висновку: життя на Землі має чітко визначений фінал. І він настане значно раніше, ніж припускали раніше.
Дослідники Кадзумі Озакі та Крістофер Т. Райнхард переглянули традиційні уявлення про тривалість існування біосфери. Раніше вважалося, що Земля стане непридатною для життя приблизно через два мільярди років через поступові зміни Сонця. Але нові розрахунки, виконані з використанням даних Інституту астробіології NASA, показують іншу картину.
За оцінками суперкомп’ютера, «термін придатності» нашої планети спливе приблизно через один мільярд років — орієнтовно у 1 000 002 021 році.
"Протягом багатьох років тривалість життя біосфери Землі обговорювалася на основі неухильного підвищення яскравості Сонця", – пояснив Одзакі.
На перший погляд, мільярд років звучить як нескінченність. Але в масштабах космосу — це лише мить.
Іронія в тому, що саме кисень, без якого неможливе сучасне життя, колись став причиною масового вимирання. Близько 2,5 мільярда років тому так звана «Киснева подія» змінила атмосферу планети, фактично знищивши більшість тодішніх організмів і створивши умови для появи складного життя.
Сьогодні ж цей баланс знову під загрозою.
"Наразі фотосинтезуюча біосфера Землі підтримує великі валові потоки O2 [діоксигену] у систему океан-атмосфера... внаслідок чого сучасна атмосфера становить приблизно 20% O2 за об’ємом".
Втім, стабільність цього процесу — ілюзія.
"Однак присутності кисневих фототрофів [рослин і мікроорганізмів] самої по собі може бути недостатньо для підтримки сильно оксигенованої атмосфери".
І далі — ще тривожніше.
"Прийнято вважати, що вміст O2 в атмосфері Землі був значно нижчим за сьогоднішній протягом більшої частини історії Землі, і що сучасний атмосферний вміст O2 розвинувся лише після появи наземних рослин, які еволюціонували, щоб прискорити геохімічні цикли життєво важливих елементів (насамперед фосфору) у середовищах поверхні Землі".
Головний "винуватець" майбутніх змін — Сонце. Воно поступово ставатиме яскравішим і гарячішим. Це призведе до випаровування океанів, руйнування кліматичних систем і зникнення кисню в атмосфері. Планета повільно перетвориться на непридатну для життя пустелю.
Це не раптовий кінець — радше довгий і незворотний процес деградації.
Втім, у цієї історії є ще один вимір. Людство, якщо доживе до тих часів (що вже звучить як виклик), теоретично може знайти спосіб обійти вирок природи — від колонізації інших планет до технологій, які сьогодні здаються фантастикою.
А поки що вчені дивляться далі — за межі Землі. Майбутня місія LUVOIR дозволить спостерігати за подібними процесами на далеких планетах, фіксуючи, як зароджується і зникає життя в інших світах.
І це, можливо, найтривожніше: ми не унікальні в цьому сценарії. Просто ще не дійшли до фінальної сцени.
Нагадаємо, що у NASA назвали точну дату кінця життя на Землі: коли зникне людство.
Рагіше ми повідомляли, що планета-"цукрова вата" ламає фізику: вона майже нічого не важить, але більше Юпітера в рази.
