"Не жіноча це справа" – таке частенько кажуть про те, чим займається окрім музики Анастасія Приходько. Справді, не кожна зважиться поїхати туди, де ризик зловити кулю надто великий.
Проте вона повертається туди знову і знову, тому що інакше, як сама зізнається, просто не може. Востаннє артистка була в АТО на святкуванні другої річниці 90-го батальйону в Костянтинівці. Перший рік існування підрозділу був іще менш радісним – доводилося проводжати бійців у самісіньке пекло, яким на той момент стала промислова зона Авдіївки.
Тієї Авдіївки, яку потім рятували всією Україною від атак, надсилали допомогу і зовсім вже без пафосу і жартів – молилися за її визволення.
"Я їх дуже люблю всіх, це завжди дуже емоційно і напевне в один момент страшно. Неймовірна сила в них, у цих солдатах. Вони завжди готуються до того, коли я приїду. Іноді вони забувають, що я сиджу поруч і ці історії слухати страшно.Мороз по шкірі йде. Низький уклін їх мамам…Я завжди кажу: ангела охоронця вам у дорогу, нехай бог оберігає кожного. Дуже хочу, щоб усе це закінчилося".
Найстрашніше, на думку Приходько, навіть не це. Тяжко на душі співачці стає від того, що тих, кого вона бачить сьогодні, завтра цілком реально вже може не бути в живих:
У харківському морзі аншлаг, родичі вишикувалися в чергу - "Поминки справляють на капоті"
Кума Дзідзьо Цибульська розставила ноги і дуже здивувалася: "Її немає. Не мочи штани"
Львів'янин з трояндами став на одне коліно в центрі міста, романтика зашкалює: "Будеш моєю дружиною?"
Маленькі діти кілька днів жили з трупами батьків: "Тато чомусь весь почорнів"
"Ти ж їх бачив, їх проводжав..Тому це для мене болюча тема", - зізнається вона.
Як повідомляв портал "Знай.ua", Приходько виконала спільну композицію із військовим медиком АТО Дар'єю Зубенко.
