Упаковка – білоруська. Добрива – російські

В українських фермерів в цьому році стали купувати порожню тару, що залишилася від мінеральних добрив, щоб повторно її використовувати як упаковку продукції

Про це під час круглого столу Державна підтримка фермерів – чого чекати в 2019 році? розповів один з учасників: Особливо цікавляться, якщо є упаковка від білоруських, менше від узбецьких або казахстанських добрив, повідомляє Вizagro. Спочатку було незрозуміло навіщо це робиться, а потім з’ясувалося, що в неї по другому колу фасують російський контрафакт.

Таким чином виходить, що, наприклад, під торговою маркою з Білорусі продається товар з Росії незрозумілої якості. Цей факт в першу чергу відноситься до мінеральних добрив у вигляді гранул – селітри, нітроамофоски, суперфосфату та інших.

Головний аналітик по ринку агрохімії ІА Інфоіндустрія Михайло Саніцкій в коментарі виданню Агроінсайдер зазначив, що серед мінеральних добрив проблема №1 – це фальсифікат карбамідно-аміачної суміші (КАС).

“Розплодилося багато шахраїв, які” бодяжать бурду “і видають її за КАС. І з фальсифікатом рідких добрив боротися складно”, – зазначив він Карбамидо-аміачна суміш (КАС 32) містить 32% азоту. Завдяки цьому хімічному елементу КАС виходить дуже щільним по консистенції. Але якщо добриво розбавити звичайною водою і додати звичайну кухонну сіль, то зовні її буде не відрізнити від оригінальної КАС. Результат використання такого “добрива” виявляється плачевним: повністю “згорає” урожай і завдається шкода грунту.

За інформацією Інституту здоров’я рослин, кількості гумусу в українських чорноземах за останні сто років знизилося з 12% до 3-4%. До виснаження грунтів з одного боку призводить дефіцит внесених добрив, а з іншого – низька якість контрафактної продукції з Росії, Білорусі та інших пострадянських країн, яке завдає шкоди українського агропромислового комплексу вже зараз.

Союз хіміків України відзначає, що будь-який контроль якості або хімічного складу ввозяться добрив на кордоні не проводиться.

Очікується, що урожай озимих культур в 2019 році виявиться гірше нинішнього: “Валовий збір озимої пшениці в 2019 році прогнозується на рівні 25,3 млн т, що на 0,6% менше в порівнянні з очікуваннями 2018 року. Дещо більше може знизитися виробництво озимого ячменю (в межах 3%) та озимого жита (до 20%)”, – зазначив Юрій Лупенко, директор Національного наукового центру Інститут аграрної економіки.

Експерти також відзначають, що рентабельність вирощування зерна зменшується з кожним роком: якщо в 2016 році вона становила 37,8%, то в 2017 році скоротилася до 25%.