Житомирський апеляційний суд відхилив скаргу АТ «Державний ощадний банк України» і залишив у силі рішення про повернення клієнту 29 900 гривень, які невідомі викрали з його картки. Окрім цього, банк зобов'язали сплатити 1 331 гривню судового збору, повідомляє видання Інформатор з посиланням на Єдиний державний реєстр судових рішень.
Історія почалася 17 серпня 2025 року. На рахунку чоловіка лежало 36 000 гривень. О 18:15 на його телефон почали надходити sms із проханням підтвердити переказ на картку іншого банку кодом — ці повідомлення він проігнорував і вилучив. Коли клієнт спробував зайти в застосунок «Ощад24/7» під правильним паролем, додаток видавав помилку. Лише після перереєстрації чоловік побачив, що з рахунку вже списано 29 900 гривень і ще 299 гривень комісії.
Він одразу зателефонував на гарячу лінію банку, щоб заблокувати картку. О 18:33 надійшло повідомлення банку про «підозрілу активність по картці», після чого картку заблокували. За фактом викрадення коштів 3 вересня 2025 року відкрили кримінальне провадження за частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України — досудове розслідування досі триває.
13 вересня 2025 року чоловік подав до банку письмову заяву з вимогою повернути кошти, але отримав відмову. Тоді в лютому 2026 року він звернувся до суду. 9 липня 2026 року Звягельський міськрайонний суд Житомирської області позов задовольнив і зобов'язав банк зарахувати на рахунок клієнта 29 900 гривень. Ощадбанк подав апеляційну скаргу, наполягаючи, що операцію підтвердили паролями, відомими лише власнику картки.
Чому суд став на бік клієнта
Колегія суддів відхилила аргументи банку. Виявилося, що банк сам надсилав чоловіку повідомлення про досягнення ліміту переказів і виявлення незвичної активності — тобто помітив підозрілі операції, але не зупинив їх вчасно. Крім того, викрадені гроші перерахували на картку в АТ «Банк Кредит Дніпро», власником якої виявилася третя особа у справі.
Суд також послався на сталу практику Верховного Суду: клієнт не несе відповідальності за платіжні операції, якщо банк не довів, що саме його дії чи бездіяльність призвели до втрати ПІН-коду або іншої облікової інформації. Чоловіка визнали добросовісним: він не розкривав коди стороннім, а навпаки — одразу намагався заблокувати картку.
Що робити, якщо з картки зникли гроші
Практика подібних справ показує: шанс повернути кошти залежить від швидкості та правильності дій клієнта. Щоб захистити себе, варто:
- негайно заблокувати картку через гарячу лінію банку або застосунок і зберегти підтвердження блокування;
- подати до банку письмову заяву з вимогою повернути кошти — з датою та реєстрацією звернення;
- звернутися до поліції із заявою про крадіжку, за якою відкривають провадження за статтею 185 ККУ;
- зберегти скриншоти sms, виписки по рахунку та аудіозаписи розмов із банком.
Якщо банк відмовляє, суд може зобов'язати його відновити кошти — саме так сталося у справі №285/653/26. Постанова Житомирського апеляційного суду набрала законної сили з дня ухвалення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Раніше портал Знай повідомляв, дзвінок «банкіра» коштував жінці 246 тисяч гривень.
Також наш портал інформував, банк стежить за кожним переказом — найчастіші помилки, що ведуть до блокування.
