Об’єднання українців у Польщі з нагоди 74-ї річниці антиукраїнських акцій на Холмщині звернулося із заявою до польського суспільства з проханням про діалог з організаціями української меншини.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяТекст заяви опублікував на своїй сторінці у соцмережах Петро Тима.
У ній йдеться: «У березні поточного року виповнюється 74-та річниця акції підрозділів Армії Крайової і Батальйонів Хлопських проти українських сіл на території колишніх Грубещівського і Томашівського районів. Згідно з висновками істориків, в результаті акції польського підпілля лише в березні 1944 року було знищено кілька десятків сіл.
Під час пацифікації гинуло українське цивільне населення. Найбільшу кількість осіб було вбито 10 березня 1944 року. Наприклад, у селі Сагринь та прилеглих селищах було вбито 606 мешканців, імена та прізвища яких відомі, в тому числі – щонайменше шестеро осіб польської національності, які помилково були прийняті за українців (серед вбитих було 227 жінок та 151 дитина) в селі Шиховиці – щонайменше 138 осіб (у тому числі 66 жінок та 34 дитини), в Мєткому – не менше, ніж 110 осіб (44 жінки та 27 дітей), а в Ласкові – 326 осіб (131 жінка та 72 дітей). Протягом кількох днів (з 9 по 11 березня 1944 року) одинадцять селищ було зруйновано.
Згідно з останніми даними, від рук польських формувань загинуло щонайменше 1228 українців. Ще 21 селище було знищено з 19 по 22 березня. Однією з найбільших трагедій цього періоду була пацифікація села Бересть 21 березня 1944 р. Тоді було вбито не менше 239 осіб (у тому числі 104 жінки та 50 дітей). Загалом у березні та квітні на сході Люблінського воєводства загинуло не менше 2220 осіб української національності, у тому числі 850 жінок та 422 дитини.
Керівництво Об'єднання українців в Польщі з подивом сприймає той факт, що серед польських політиків та інституцій, відповідальних за розслідування військових злочинів, триває мовчання про події, які торкнулися польських громадян української національності. У публічному просторі звучать чисельні виправдання військових злочинів, наприклад, визначення вищезазначених акцій проти українського цивільного населення як «превентивних акцій у відповідь».
Усі заходи Інституту національної пам'яті, здійснені до сьогоднішнього дня, ми вважаємо недостатніми та малоефективними. Доказом цього є кількаразове призупинення слідства у справі різанини у Сагрині, ігнорування заклику до проведення ексгумацій та поховань рештків жертв пацифікації села (які до сьогодні лежать поза межами Сагринського цвинтаря), що прозвучав під час засідання Спільної комісії національних та етнічних меншин.
Для нас також неприпустимо, що сьогодні не було офіційного відкриття пам'ятника жертв на кладовищі в селі Сахрін. Святкування, заплановане на 2009 рік за участю Президента Республіки Польща Леха Качинського та Президента України Віктора Ющенка, не дійшли до кінця через рішення польської сторони. Багато релігійних церемоній біля пам'ятника жертвам було проведено без участі представників польської держави. З іншого боку, організаторів та учасників допитувала прокуратура за повідомленнями антиукраїнських організацій.
З огляду на перераховані вище факти, ми звертаємось до влади Республіки Польща із закликом взяти участь в урочистостях до 74-ї річниці воєнних злочинів, жертвами яких стали громадяни Польщі української національності.
Панихида на спомин про жертв тих подій відбудеться 10 березня 2018 року на кладовищі в селі Сагринь (Грубешівський повіт, Люблінське воєводство). Початок церемонії: 12:00. Організатор: Українське товариство.
У річницю цих трагічних подій ми поновлюємо наше прохання про діалог з організаціями української меншини в Польщі щодо пам'яті про жертв військових злочинів, акцій пацифікації та комуністичних репресій в 1944-1947 роках. Водночас ми звертаємось із закликом до польського суспільства про солідарність з нашою спільнотою та засудження тенденційних публікацій та дій, які виправдовують масові злочини проти українського цивільного населення та випадки ігнорування та блокування справи відновлення могил та місць пам'яті у Республіці Польща».
Дивіться сюжет про те, як живеться українцям в Польщі
Раніше портал "Знай.ua" повідомляв, що українці відповіли на "антибандерівський" закон Польщі.
