Через різке здорожчання вартості проїзду в громадському транспорті, комунальні платежі та продукти харчування кияни і українці загалом мимоволі перестають звертати увагу на екологічну катастрофу, яка загрожує країні.

Про це пише Олександр Федоренко у своєму блозі на сайті "Рідна країна".

Так за результатами досліджень Pollution Index 2018 Mid-Year Київ увійшов в десятку найбільш забруднених столиць Європи.

Звичайно такий стан речей викликає здивування, адже промисловим містом столицю не назвеш, то в чому ж проблема?

Якщо звернути увагу на рейтинги рівня забрудненості міст, то можна відмітити наступну тенденцію. Чим більше місто має заводів, виробництв та фінансових активів, тим більше дбає про еколгію, оскільки отримує екологічний збір, який витрачає на озеленення, очистку води, утилізацію відходів і таке інше.

Однозначно не останню роль відіграє й законодавство в цій сфері. За викидання побутових відходів у населених пунктах за межі ємностей, призначених для збирання, утилізації або переробки сміття відповідальності взагалі немає.

Штрафи, наприклад, за спалення листя чи сміття максимально сягають для громадян до 1360 грн, а для суб`єктів підприємницької діяльності – 1700 грн. Високими їх назвати важко, але проблема навіть не в цьому, адже не розмір плати за правопорушення зазвичай стримує, а неминучість його уникнення.

Так правоохоронці притримуються такої думки, мовляв, немає сенсу затримувати порушника, оскільки розмір штрафу не коштує часу і паперу, на якому він буде виписаний.

Більш глобальні проблеми сьогодні владі невигідно вирішувати на рівні країни. У 2015 році Микола Томенко разом з іншими депутатами та експертами розробили законопроект, яким передбачалось виплату екологічного податку до бюджету від виробників пляшок та пакетів, який би пропорційно розподілявся по території країни й витрачався на утилізацію відходів. Але депутати коаліції та їх уряд на вимогу міжнародних компаній типу Кока-Кола, Тетра Пак, міжнародних пивних компаній тощо відмовилися розглядати ці закони.

Також слід згадати, що з 1 січня 2018 року українців на папері зобов`язали сортувати сміття, але на практиці сортують сміття хіба безхатченки, відбираючи скло та макулатуру.

Таким чином можна виділити три основні проблеми, які загрожують екології столиці та країни загалом:

-невідповідність штрафів;

-відсутність механізму виконання вже існуючого законодавства в цій сфері;

-лобі монополістів на рівні законотворчих органів.

Висновок один: екологічну катастрофу в столиці та країні загалом можливо вирішити лише на рівні держави. Але доки влада буде любити гроші більше, ніж країну, очікувати позитивних змін не варто.