Вчорашня злива буквально за годину перетворила вулиці Києва на річки – автомобілі потопали у воді на проїжджій частині, а пішоходи діставалися додому по коліно в калюжах. Знай.ua дізнавалися, чому мережа зливостоків не справляється із напливом води та хто несе за це відповідальність.

Зливостоки Лівобережжя не відповідають рельєфу

В ТОПі найбільш затоплених районів столиці одним з лідерів став Голосіївський район – фото дощового колапсу, під час якого люди практично пливли дорогами, жителі масово викладали на власних сторінках соцмереж.

"У дворах ситуація була не на стільки критичною, як на проїжджій частині. Вода просто не встигала потрапляти до стоків – настільки сильні були опади, – каже старший заступник директора КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району міста Києва". – Станом на сьогодні, у дворових зливостоків немає балансоутримувача, втім ми наймаємо приватну компанію, яка здійснює очищення проблемних ділянок".

На глибокі озера перетворилися також і вулиці на Лівому березі – особливо, у Дніпровському районі поблизу станцій метро "Лівобережна" і "Дарниця".

Популярні новини зараз

Дружина Віктора Павліка Репяхова показала величезну сім'ю майбутнього малюка: буде кому няньчити

Зірка "Дизель шоу" Булітко згадала свій ніжний танець з Чапкісом: "Останній вальс"

Юля "Зайка" розповіла про інтим з Мішею Заливако на Холостяку

Дзідзьо після розлучення втік до Львова заради легендарної акторки: "Це відповідально  i радісно"

Показати ще

"При проектуванні зливостоків вибирається найвище місце району, і від нього труби спускаються до річки. Якщо ми подивимося на правий берег, то побачимо, що він крутий, і там все більш-менш нормально стікає. Лівий берег рівний – там мають бути свої особливості проектування, які, цілком ймовірно, не були враховані", – говорить відомий столичний архітектор Анатолій Фролов.

Як повідомили в Департамент міського благоустрою КМДА, одними з основних балансоутримувачами мережі зливних стоків є КК "Київавтодор" та КП "Плесо". В усній формі поспілкуватися з "Київавтодором" нам не вдалося – на їхню вимогу ми надіслали відповідний запит.

"Ретро"-система підлягає осучасненню

Як зазначають в КП "Плесо", одного з головних балансоутримувачів зливостоків, відповідна система проектувалася в першій половині 20-го століття. В той час використовувалися застарілі технології та способи прорахухку, не розраховані на сучасну інфраструктуру міста, таку кількість доріг та автомобілів.

"Аби цю систему оновити, потрібні професійні гідротехніки, яких в Україні вже фактично немає – всіх їх забирають працювати за кордон. В країні немає жодного профільного підприємства, що займається відповідним проектуванням, – розповідає прес-секретар КП "Плесо" Євген Кобан. – Тільки місце прокладання однієї труби нараховує близько 100 можливих варіантів, тож без комплексного підходу фахівців тут не впоратися".

Впродовж останніх 3-4 останніх років це питання застарілості мережі почало враховуватися при повній реконструкції чи будівництві нових доріг – в цих місцях відбувається повне оновлення системи.

"Все, що можна сьогодні робити – це міняти мережі та реконструювати очисні споруди. Альтернативою великих міських очисних можуть стати невеличкі локальні споруди, розміром з МАФ, які всередині оснащені відповідним обладнанням. Саме таку ми встановили на пляжі "Венеція"", – каже прес-секретар КП "Плесо".

Ця невеличка очисна приймає стоки зі всього Долобецького острову. Поки питання реконструкції великих очисних споруд із року в рік зависає в повітрі, при бажанні такі аналоги можна побудувати і в місті – одного такого "МАФу" вистачило б на мікрорайон. Тоді питання дощових потопів поступово почало б вирішуватися.

Приватні балансоутримувачі та "врізання" дачників

Ще однією проблемою є забиті колектори, куди потрапляє вода зі зливостоків.

"Проблема в тому, що значна частина колекторів перебуває не на балансі міста, а на балансі приватних підприємств, частина з яких вже навіть є недіючими. Так, наприклад, з гідротехнічної споруди річки Либідь місту належить тільки близько 15 % . Чистити на території приватної власності повинен відповідний балансоутримувач", – зазначає Євген Кобан.

Окреме навантаження на систему здійснюють господарі дачних ділянок, які масово без жодних дозволів "врізаються" до загальної мережі зливостоків. В КП "Плесо" зазначають, що штраф за такий вчинок нині становить 1700 грн. – це замала сума для того, щоб дієво вплинути на попередження таких випадків.