Завтрашнє "свято" на державному рівні перенесли на 14 жовтня. Проте деякі мешканці України, особливо старшого віку, за інерцією святкують 23 лютого.

Кореспонденти Знай.ua вирішили розібратись, що саме вони так стійко відзначають. Цей день дуже довго вважався професійним святом військових, прищеплений ще радянською владою у СРСР.

"Приурочування святкування річниці до 23 лютого має достатньо випадковий і важко зрозумілий характер і не збігається з історичними датами", - зізнався якось радянський маршал Климент Ворошилов.

Святкувати День радянської армії запропонував Ніколай Подвойський, голова військової інспекції РСЧА (Робітничо-селянської червоної армії) у 1919 році. Річниця створення армії припадала на 28 лютого, проте сам День вирішили сумістити із святом Червоного подарунка. Його ввели трохи раніше у пам'ять про збір речей та спорядження для армії у населення.

Читайте також: Росія в лютому 2014-го збиралась захопити Київ – Пашинський

Популярні новини зараз
Комунальні платежі скасовуються: названо категорію осіб, якій можна не платити Гречку, соняшникову олію та борошно будемо купувати за новими цінами: скільки доведеться викласти Як відмовитися від отримання повістки, щоб вам за це нічого не було Кінець світу все ближче? Експерти знайшли лякаючий напис, який готує до гіршого: "До Землі наближається"
Показати ще

Дата спільного свята мала бути 17 лютого, проте у 1919 році, вона припала на понеділок, тому його перенесли на найближчу неділю - 23 лютого. Тобто дата, що закріпилась, насправді була цілком випадковою.

На п'яту річницю РСЧА святкування набуло нових масштабів та отримало свою офіційну назву - День Червоної армії і флоту. Він лишався сталим до 1949 року. Червону армію переіменували у радянську, і День радянської армії та військово-морського флоту був чинним в Україні до 1992 року, а у Росії - до 1993.

Протягом кількох років, під "випадкову" дату 23 лютого намагались підлаштувати історичні події. Наприклад, у 23-му році у журналі "Військова думка та революція" написали, що саме цього числа створили першу червоноармійську частину, яка нібито брала участь у боях на північному заході. А у 1938 році Йосип Сталін власною персоною оголосив про перемоги червоноармійців під Псковом та Нарвою. Цікаво, що жодних боїв у цій місцевості 23 лютого 1918 року не було і бути не могло в принципі.

Того дня, за німецькими документами, три їхні передові частини розташовувались у 55 кілометрів від Пскова та у 170 кілометрах від Нарви. Там ні з ким не воювали, згідно записів корпусу групи армій "Д". 24-го вони були у Пскові, а 25-го - у Нарві. Німці не зустріли опору, і ознак армії вони не помітили. Тобто, навіть якщо уявити, що дата трохи зміщена, ніяких бойових подвигів, які варто було б святкувати, вчинено не було.

Цікаво, що суперечки про доцільність святкування саме цього дня тривають і у Росії. А перші такі дискусії відбулись ще у СРСР. Натомість, в Україні свято відмінили у 2014 році.

Президент Петро Порошенко призначив альтернативним Днем захисника України 14 жовтня указом № 806/2014. Дата обрана більш ніж невипадково: у цей день відзначається свято Покрови Пресвятої Богородиці, покровительки козацтва та воїнів УПА трохи згодом.