Завтрашнє "свято" на державному рівні перенесли на 14 жовтня. Проте деякі мешканці України, особливо старшого віку, за інерцією святкують 23 лютого.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяКореспонденти Знай.ua вирішили розібратись, що саме вони так стійко відзначають. Цей день дуже довго вважався професійним святом військових, прищеплений ще радянською владою у СРСР.
"Приурочування святкування річниці до 23 лютого має достатньо випадковий і важко зрозумілий характер і не збігається з історичними датами", - зізнався якось радянський маршал Климент Ворошилов.
Святкувати День радянської армії запропонував Ніколай Подвойський, голова військової інспекції РСЧА (Робітничо-селянської червоної армії) у 1919 році. Річниця створення армії припадала на 28 лютого, проте сам День вирішили сумістити із святом Червоного подарунка. Його ввели трохи раніше у пам'ять про збір речей та спорядження для армії у населення.
Читайте також: Росія в лютому 2014-го збиралась захопити Київ – Пашинський
Дата спільного свята мала бути 17 лютого, проте у 1919 році, вона припала на понеділок, тому його перенесли на найближчу неділю - 23 лютого. Тобто дата, що закріпилась, насправді була цілком випадковою.
На п'яту річницю РСЧА святкування набуло нових масштабів та отримало свою офіційну назву - День Червоної армії і флоту. Він лишався сталим до 1949 року. Червону армію переіменували у радянську, і День радянської армії та військово-морського флоту був чинним в Україні до 1992 року, а у Росії - до 1993.
Протягом кількох років, під "випадкову" дату 23 лютого намагались підлаштувати історичні події. Наприклад, у 23-му році у журналі "Військова думка та революція" написали, що саме цього числа створили першу червоноармійську частину, яка нібито брала участь у боях на північному заході. А у 1938 році Йосип Сталін власною персоною оголосив про перемоги червоноармійців під Псковом та Нарвою. Цікаво, що жодних боїв у цій місцевості 23 лютого 1918 року не було і бути не могло в принципі.
Того дня, за німецькими документами, три їхні передові частини розташовувались у 55 кілометрів від Пскова та у 170 кілометрах від Нарви. Там ні з ким не воювали, згідно записів корпусу групи армій "Д". 24-го вони були у Пскові, а 25-го - у Нарві. Німці не зустріли опору, і ознак армії вони не помітили. Тобто, навіть якщо уявити, що дата трохи зміщена, ніяких бойових подвигів, які варто було б святкувати, вчинено не було.
Цікаво, що суперечки про доцільність святкування саме цього дня тривають і у Росії. А перші такі дискусії відбулись ще у СРСР. Натомість, в Україні свято відмінили у 2014 році.
Президент Петро Порошенко призначив альтернативним Днем захисника України 14 жовтня указом № 806/2014. Дата обрана більш ніж невипадково: у цей день відзначається свято Покрови Пресвятої Богородиці, покровительки козацтва та воїнів УПА трохи згодом.