На початку двадцятого століття в Європі не існувало єдиного розміру для ділових паперів та документації. Кожна паперова фабрика випускала папір власного формату.

Пропорції прямокутного аркуша також були різними . Так звана "Золота" пропорція 1:1,618 , яку так любили архітектори та живописці Відродження , виявився зовсім не підходящою для поліграфії та книговидавництва . Коли такий листок складали вдвічі , то розмір сторінки ставав негарним і зовсім незручним для роботи.

Доктор наук Вальтер Портсманн, німецький інженер , математик та теоретик галузі стандартизації в промисловості , запропонував підігнати розміри паперу під один стандарт. Він взяв за основу лист із співвідношенням сторін 1:1,4142 і площею в один квадратний метр. При складанні його навпіл це давало в результаті прямокутник з таким же співвідношенням . Тобто він був подібний аркушу до його скаладання.

Проект Комітету з Виробничих стандартів Німеччини був опублікований 18 серпня 1922 Вихідний формат отримав позначення А0 . Результати складання його вдвічі - відповідно A1 , A2 і т.д. Таким чином , формат А4 становить 1/ 16 частина великого аркуша формату A0 .

Цікавим є те , що аркуш паперу формату А4 (210 х 297) не можливо скласти навпіл більше семи разів.

Популярні новини зараз
Пенсіонерам виплатять 3000 гривень: хто зможе отримати грошову допомогу Податки на карткові перекази: з якої суми доведеться віддати майже чверть Ухилянтам готують посилені санкції від ТЦК Дорого і принизливо: експерти назвали, скільки збитків завдають державі ТЦК
Показати ще