Собака з давніх часів вважається найкращим другом людини. Виявляється, ці тварини були одомашнені двічі в різних кінцях Євразії. Їх предками, швидше за все, стали дві різні популяції вовків із заходу і сходу континенту.

Такі висновки зробили вчені з Оксфордського університету, провівши масштабне дослідження. Результати його були опубліковані в Science, повідомляє пише N + 1.

У ході досліджень науковці виділили і вивчили мітохондріальну ДНК 59 собак, які жили від трьох до 14 тисяч років тому в Євразії і в Африці. Велику роль в дослідженні зіграла ДНК собаки, знайденої в неолітичному похованні Ньюгрейндж в Ірландії, яка жила 4800 років тому. Вчені порівняли отримані дані з генетичним матеріалом сучасних собак різних порід.

Читайте також: Як селекція знівечила собак

У підсумку дослідники запропонували новий сценарій одомашнення собак. На їх думку, популяція вовків, котрі мешкали в Євразії, в якийсь момент розділилася на дві - східну і західну, що не схрещувалися між собою і були одомашнені в епоху палеоліту незалежно один від одного. Одна гілка стала родоначальником східно-євразійських собак з Китаю, з Камчатки і Східного Сибіру, ​​інша гілка породила західно-євразійських собак, які жили в Європі і на Близькому Сході. У період між 6400 і 14 тисяч років тому східно-євразійські собаки з'явилися в Європі і поступово витіснили більшу частину стародавньої західно-євразійської популяції.

Популярні новини зараз

Орбакайте похизувалась дорослими синами і донькою від різних чоловіків: ″Троє чудових людей"

У Хмельницькому коронавірус обірвав життя проректора та професора національного університету - їх поважали колеги та студенти

Українцям показали найгарнішу жінку світу: чоловіки ковтають слинки

Українська Кардашьян закрилася у примірювальній магазину і почала "любити" себе

Показати ще

Собаки уперше почали зустрічатися в Східній Євразії близько 12,5 тисяч років тому, а в Європі і на Близькому Сході – 15 тисяч років тому. У той же час в Центральній Азії залишків собак, старших 8 тисяч років, і досі не знайдено.

За словами професора Оксфордського університету Грегера Ларсона, археологічні та генетичні дані спростовують гіпотезу, згідно з якою вовки були одомашнені лише одного разу, в Європі чи в Азії, а потім розселилися по континенту.