В Україні масово змінюють назви вулиць, сіл, міст і зносять пам'ятники, які нагадують про радянське минуле.

У травні минулого року, набув чинності прийнятий Верховною Радою закон "про засудження комуністичного і нацистського режимів", який забороняє пропаганду радянської символіки. Закон спрямований на перейменування міст і вулиць, названих на честь радянських державних діячів. Інститут національної пам'яті України опублікував список з 520 імен, чия діяльність підпадає під дію закону "про декомунізацію". Закон передбачає, що перераховані в списку імена повинні зникнути з географічних назв. За даними Інституту, до кінця листопада 2016 року мають бути перейменовані понад 940 населених пунктів.

В цілому найбільше топоніміки, яка повинна бути змінена, зосереджено в східних і південних областях. У Харківській області назв таких більше 90, в Дніпропетровській і Донецькій - щонайменше по 70, в Луганській - близько 50, в Криму - 66, в Одеській області - понад 40, у Херсонській - більше 30.

Читайте також: "Правий сектор" пішов штурмом на одеських суддів

Експерти вже підрахували - щоб перейменувати і перереєструвати населені пункти потрібно від 7 до 15 млрд. грн. Таку ж цифру офіційно називали і в опозиційному блоці.

Популярні новини зараз
Пенсіонерам дадуть знижку на продукти 20%: що потрібно взяти в магазин Залишать голими та босими: комунальники пообіцяли "не райдужну перспективу" всім боржникам Доїхати на роботу і назад – вже не по кишені: проїзд у маршрутках дорожчає Що насправді роблять контролери з вашими лічильниками: чого боятися, а чого не варто
Показати ще

19 травня Верховна Рада України дала нові назви понад 300 населеним пунктам України, в тому числі Дніпропетровську і Дніпродзержинську. Процес декомунізації в Україні добігає кінця. За даними Українського інституту національної пам'яті, в рамках декомунізації в Україні залишилося перейменувати близько 10 населених пунктів і один обласний центр - Кіровоград.

Закон викликав великий резонанс серед громадян України. Уряд обіцяв внести в закон правки і прибрати неточності.

Не всі громадяни України хочуть таких змін. Жителі Андріївки Буського району Львівської області виступають проти перейменування села. Нова назва села - Мармузовічі. Для більшості селян важливіше більш життєві питання. Такі як безпека на вулицях, медичний сервіс, освіта дітей, доступність адміністративних послуг, впорядкованість вулиць, вартість комунальних платежів, ціни на ліки і продукти харчування.

Жителі села вже збирають підписи, щоб скасувати відповідну постанову Верховної Ради і повернути стару назву.

Односельці заявили, що готові перекривати дороги і проводити протестні акції. У селі проживає близько 1,5 тис. чоловік. Люди не бачать нічого поганого в тому, що село було названо на честь комуніста Андрєєва - він був директором машинно-тракторної станції і був убитий борцями за незалежність. Місцеві вже давно пов'язують цю назву з ім'ям апостола Андрія Первозванного.

Село Маяки у Волинській області, так само потрапило в список декомунізаціі. Перейменували село в Княгінінок. Мешканці не задоволені новою назвою і збирають підписи за скасування пункту відповідної постанови Верховної Ради.

"Не люди вибрали назву, вони не задоволені новою назвою. Ініціював перейменування Маяків Інститут національної пам'яті, і місцеві депутати не підтримали цього рішення. Зараз в селі опитують мешканців, якщо більшість з них офіційно виступлять проти нової назви, я напишу відповідний лист на ім'я Президента України", - заявила голова Маяківского сільської ради Олена Твердохліб.

Село з комуністичною назвою Жовтневе, Володимир-Волинського району має носити назву Сусваль. Нова назва вибрана не просто так, а в честь мобілізованого солдата 51-й ОМБр Петра Сусваля, який отримав важкі поранення в боях за Савур-Могилу і помер від ран в дніпропетровському госпіталі. Але односельці загиблого героя проти, щоб їх село назвали на честь загиблого героя АТО. З вибором назви не погодилися і батьки загиблого. Герою, який віддав життя за Україну, було 23 роки.

"Нас ніхто не запитав - ми того хочемо чи ні, з нами ніхто не порадився - просто поставили перед фактом і людей і нас. Якщо влада хоче таким чином відкупитися перед мною і матір'ю, що відняла у нас такого молодого сина, то нічого не вийде!", - заявив батько загиблого героя.

За словами сільського голови Сергія Панасевич, два рази були збори громади села, однак жодного голосу не було подано за перейменування Жовтневого. Зараз люди пишуть лист з проханням скасувати нову назву і збирають підписи.

Мер міста Комсомольськ Дмитро Биков заявив, що місцева влада збирається оскаржити у Вищому адміністративному суді рішення Верховної Ради України про перейменування міста в Горішні Плавні. Биков не ставить під сумнів виконання закону про декомунізацію, але громадськість міста виступила проти нової назви.

24 травня в Комсомольську пройшов стихійний мітинг проти перейменування міста в Горішні Плавні, в якому взяли участь понад 300 осіб.

"Були проведені громадські слухання з приводу перейменування міста. 98% жителів виступили проти нової назви. Після цього, міська рада вирішила подати назву "Комсомольськ" в якості абревіатури. Це також не пройшло. Ми просили відстрочити це питання до кінця року, оскільки городянам не просто визначитися з новою назвою. Варіантів близько ста, а історичної назви немає. Пропонують - Борисфен, Придніпровський, Боголюбський, Християнськ ... Люди поки не готові вибрати конкретну назву. Закон про декомунізацію передбачав перейменування до 21 лютого 2016 року. А так як народні депутати самі не вписалися в цей термін, а змін в закон про продовження строку не внесли, ми були впевнені, що є час до кінця 2016 року", - сказав міський голова.

Подібні протести прокотилися чи не по всій Україні - багато українців запевняють, що змінювати назви вулиць і населених пунктів дорого, затратно, не всі їх зможуть запам'ятати, що викличе незручності. Люди більше стурбовані цінами і тарифами і радять владі думати не про знесення пам'ятників і перейменування вулиць, а про благополуччя народу і про війну.

Читайте також: Савченко не знає, що буде робити у політиці

Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович пояснює, що при перейменуванні населених пунктів, в інституті керувалися двома критеріями - пропозиціями громадськості та можливістю повернути населеним пунктам їх історичні назви.

"Якщо не було пропозицій від громадськості або були пропозиції такі, як в Комсомольську, де заявляли - давайте перевернемо назву і будемо називатися на честь не комсомольців, а "молодих, енергійних людей" і так далі, то в таких випадках вступали в дію наші пропозиції , які базувалися на історії або історичній топоніміці. Ми вийшли на завершальний етап декомунізації", - каже Володимир В'ятрович.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій розповів журналістам, що народні депутати України повинні були завершити декомунізацію назв українських міст до 18 лютого.

Величезні суперечки ніяк не можуть вирішити і прийти до єдиного рішення влада Кіровограда. Було проведено голосування, в ньому взяли участь майже 46 тис. осіб, з яких понад 35 тис. проголосувало за повернення місту історичної назви - Єлисаветград. Але незважаючи на бажання громадян, і рекомендації міської ради, Верховна Рада наказала привласнити місту назву - Інгульськ. Дані дії українського парламенту обумовлені тим, що Кіровоград був заснований російською імператрицею Єлизаветою Петрівною, дочкою Петра I, і на думку української влади місто побудовано "клятими москалями".

"Випадки вчинення опору народом декомунізації не поодинокі і не випадкові. Активна і масова протидія владі, простих громадян є усвідомлене і масштабне явище, що охоплює всі регіони України. Причому цікаво те, що навіть коли під потужним тиском Києва не вдається відмовитися від перейменування, народ ігнорує запропоновані йому зі столиці нові назви у вигляді українських героїв. Люди впевнені, що це не поліпшить їхнє життя, вони стурбовані, чим годувати дітей і як платити за комунальні послуги. У багатьох проблеми з банками, так як немає грошей повернути кредити взяті ще до початку антитерористичної операції в країні. Ось про що думають прості українці сьогодні", - відзначив керівник соціальної служби Фонду "Соціальне партнерство" Денис Горін.

Заступник міністра культури Юрій Зубко каже, що поки Інститут національної пам'яті проводить інвентаризацію всього, що підпадає під дію законів про декомунізацію - а після інвентаризації можна буде говорити про конкретні цифри, у скільки саме обійдеться сам процес.