Шон Бішоп (Shawn Bishop) з Технічного університету Мюнхена, а також його колеги з Німеччини і Австрії провели новий аналіз пилу в осадових породах, що залишилася після вибуху наднової зірки.

Результати дослідження вчені опублікували в журналі PNAS.

Завдяки цьому дослідники змогли уточнити час вибуху наднової. А це, в свою чергу, допоможе краще зрозуміти, яку роль цей приплив речовини зіграв у житті на Землі.

У своїй статті автори повідомляють, що приплив речовини почався 2,7 млн ​​років тому і тривав до 800 тис. років.

При цьому, близько 2,6 млн років тому на Землі закінчився неогеновий період кайнозойської ери і почався сучасний, четвертинний. Температура на Землі помітно впала, відбулося вимирання і скорочення площі африканських лісів, що, можливо, зіграло ключову роль в появі нашого виду.

Популярні новини зараз
"Відрізати два міста, прикриваючись миром": відомий екстрасенс визначив плани росії на травень 2024 З'ясовуватимуть після конфіскації: адвокат розповів, як "забиратимуть" авто на користь ЗСУ Комунальники "наплювали" на мораторій: встановили незаконні тарифи та змушували переплачувати Українців закликали не відкладати на завтра: можна подати заяву на пенсію за лічені хвилини
Показати ще

Автори провели оцінку вмісту в осадових породах радіоактивного ізотопу заліза-60, період напіврозпаду якого становить близько 2,6 млн років. Цей ізотоп утворюється лише в термоядерних реакторах наднових, однак хімічно не відрізняється від інших. Тому, потрапивши на Землю, він виявився в складі магнетиту (магнітний залізняк, мінерал чорного кольору), який утворюють деякі бактерії.

"Думка про те, що пил зірок знаходиться на нашій планеті і потрапляє в кристали магнетиту, синтезованого бактеріями в океані, мене просто вражає", - зазначає Шон Бішоп.

У той же час, довгий термін, протягом якого Сонце і його планети пролітали крізь хмару із залишками наднової, залишається загадкою.

Довідка:

Наднова зірка або спалах наднової - феномен, в ході якого зірка різко змінює свою яскравість на 4-8 порядків (на десяток зоряних величин) з подальшим повільним згасанням спалаху. Даний феномен є результатом катаклізмічного процесу, що виникає в кінці еволюції деяких зірок і супроводжується виділенням величезної енергії.

Найновіша вибухнула кілька мільйонів років тому, в 300 світлових роках від Землі. Після цього Сонячну систему накрила хмара частинок, розкиданих вибухом. Сліди знаходять досі: в 2004 році вчені виявили пил наднової в осадових породах, піднятих з дна Тихого океану.

Підготувала: Ася Рябошапка