Біографія

Народний депутат України від партії «Слуга народу» (54-й номер у списках на виборах у багатомандатному окрузі). Голова Комітету ВР з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. Безпартійна.

До 1 липня 2019 р. – Генеральний директор асоціації «Українська федерація убезпечення» – громадської організації найбільших страховиків країни. Фінансовий експерт і громадський діяч. Екс-керівник страхової компанії «АСКА-Життя».

Народилася 21 січня 1963 року в с. Новокубанці Цілиноградської області Казахської РСР (нині – Акмолинська область Казахстану зі столичним анклавом Нур-Султан).

Знак зодіаку – Водолій.

Згідно зі Східним календарем, народилася під знаком Водяного Тигра. Людей цього знака відрізняють гнучкість, залізні нерви й витримка, невгамовна жага діяльності; завзятість у досягненні поставленої мети; широка сфера інтересів; доброта і комунікабельність. Приклад Галини Третьякової – яскраве тому підтвердження.

Сім'я

Дані про сім’ю – дуже скупі. Згідно з інформацією з персональної сторінки Галини Миколаївни в Фейсбуці, 21 вересня 2019 р. вона вийшла заміж за Сергія Попова, колегу по громадській організації «Інститут Громадянських свобод». До того, за даними деяких ЗМІ, мала дітей в попередньому шлюбі.

Новобрачные Галина Третьякова и Сергей Попов

Освіта

Після закінчення середньої школи переїхала з Казахстану до Харкова, де вступила до Харківського авіаційного інституту (нині – Національний аерокосмічний університет ім. М. Жуковського «Харківський авіаційний інститут») та після закінчення його у 1986 р. отримала кваліфікацію «інженер-механік авіаційних двигунів». Пізніше навчалася в Міжнародному інституті ринкових відносин і підприємництва, де отримала освітньо-кваліфікаційний рівень «магістр фінансів». Крім того, закінчила Інститут міжнародних відносин КНУ імені Т. Шевченка. Здобувач наукового ступеня кандидата економічних наук.

Кар'єра і бізнес

Професійна карєра

Трудову біографію розпочала у 1986 р. інженером-технологом у військовій частині № 55484 в Харкові і, як повідомляли деякі ЗМІ, директором малого підприємства при Харківському бронетанковому заводі.

З 1991 по 1999 рр. пройшла шлях від директора зі страхової справи Української акціонерно-страхової компанії «АСКА» до директора київської філії та першого заступника генерального директора цієї ж компанії.

З 1996 року – перша віце-президент, член правління Ліги страхових організацій України.

З 1999 р. була головою правління Української акціонерно-страхової компанії «АСКА-життя». Але в боротьбі за повний контроль над страховими холдингом «АСКА» Третьякова була, по суті, «видалена» з нього, під примусом продавши свій 10% -ий пакет акцій (див. Розділ «Компромат і чутки»).

З 2006 по 2009 рр. – генеральний директор страхової компанії з російським капіталом «ПРОСТО-страхування. Життя та пенсія». Компанія в результаті закрилася у 2012 р. через надмірно ризиковані фінансово-страхові операції зі львівським виробником електричних ламп «Іскра».

У 2009–2010 рр. була членом Комісії – директором департаменту тимчасового адміністрування фінансово-кредитних установ Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг. Пізніше була членом Цільової команди із впровадження реформ (ЦКР) Національної ради з реформи фінансового сектора.

У 2015–2017 рр. – член правління Пенсійного Фонду України та голова Громадської ради при ПФУ.

З 2010 р. до 1 липня 2019 р. очолювала на посаді гендиректора асоціацію «Українська федерація убезпечення» (УФУ), яка об’єднує провідні страхові компанії України, сприяє розвитку прозорого класичного страхування в Україні та високій якості страхування, недопущенню недобросовісної діяльності учасників цього ринку послуг, інтеграції українського та європейського ринків страхування.

Галина Третьякова зазначає, що завдяки зусиллям УФУ вдалося змінити систему оподаткування страховиків, яка, на жаль, призвела до того, що класичні страхові компанії стали менше платити податків, в той час як відрахування в казну від «схемщиків» ринку зросли в рази. Підвищилася транспарентність ринку. Інформація про компанії стала більш прозорою і доступною для клієнтів, а страховий ринок – більш привабливим.

Третьякова є співзасновником двох ТОВ: «Маврік» і «Про100 Дельта».

Галина Третьякова відома як палкий прихильник накопичувальної пенсійної системи – виключно на індивідуальні рахунки фізичних осіб, а також як адепт підвищення пенсійного віку при збереженні співвідношення пенсії та зарплати на рівні не нижче 60%. Третьякова пропонує залишити сферою діяльності Пенсійного фонду лише пенсії за віком. Все інше – це витрати Мінфіну і фондів соціального забезпечення.

У березні 2018 р. вона детально й аргументовано критикувала анонсовану урядом Володимира Гройсмана велику пенсійну реформу, яку свого часу не схвалила й місія МВФ. Головні її недоліки, на думку Третьякової: прив’язка пенсії до трудового стажу (від 25 років з підвищенням мінімального порогу до 2028 р.); значна індексація соціальних виплат для більш ніж 5 млн осіб, за що доведеться розплачуватися наступному поколінню пенсіонерів – їх пенсія може знизитись у співвідношенні до заробітної плати з 60% до 35%, а ось дефіцит ПФУ загостриться.

Політична кар'єра

На українських позачергових парламентських виборах в липні 2019 р. Галина Третьякова балотувалася в народні депутати за списками політичної сили «Слуга народу» (№54 у списку).

У Верховній Раді IX скликання Галина Третьякова очолила комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів (раніше це був Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення), що налічує 9 депутатів. Одним з двох її заступників стала загартована в парламентських боях Наталія Королевська («Опозиційна платформа – За життя»).

Своє рішення балотуватися вона пояснювала так: «Я вважаю, що сьогодні більше користі принесу суспільству, якщо буду брати участь в реформі сфери соціального захисту населення».

У статусі народного депутата вона, зокрема, планує брати участь у впровадженні другого рівня пенсійної реформи, змінити підходи в роботі державного Фонду соціального страхування, медичного страхування.

Свою роботу у ВР Галина Третьякова почала досить активно.

Вона стала одним з ініціаторів прийняття закону про верифікацію (масову перевірку призначення та виплат) всіх видів соціальної допомоги. Відповідний законопроект Верховна Рада планує розглянути ще до кінця 2019 року. На думку Третьякової, очікуваний ефект від перевірок колосальний – Україна може повернути до держбюджету від 22,5 до 75 млрд грн. Законопроект пропонує створити єдину інформаційну платформу, яку будуть поповнювати даними з різних реєстрів. Головний об’єкт перевірки – не пільговики та субсідіанти як такі, а чиновники, які оформлюють пільги. Проте щодо чиновників-порушників пропонується застосовувати амністію.

Вже як Голова Комітету ВР з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова зробила 23 вересня 2019 р. ще одну гучну заяву: про те, що зростання пенсій буде відбуватися швидше, ніж інфляція. За її словами, пенсія може зрости приблизно на 12–13% – завдяки підвищенню прожиткового мінімуму, швидкому зростанню фонду зарплат через відтік робочих за кордон і т. ін.

Громадська і публічна діяльність

У 2015-2019 рр. входила до складу Громадських рад при Міністерстві соцполітики і Міністерстві охорони здоров’я України, а за деякими даними – також при Міністерстві фінансів і Міністерстві доходів і зборів України; з 2016 по 2019 рр. – при Нацкомфінпослуг і Комітеті ВРУ з питань податкової та митної політики.

З 2017 р. була експертом групи «Реформа фінансового сектора та пенсійної системи» в Громадській платформі «Реанімаційний пакет реформ» – коаліції 65 провідних неурядових організацій та експертів всієї України, яка виконує функції координаційного центру з розробки та реалізації ключових реформ в країні.

Того ж року Галина Третьякова стала співзасновником і керівником «Інститут Громадянських свобод» (Civil liberties) – неурядової, неприбуткової громадської організації, в якій дев’ять експертів об’єдналися заради створення механізмів захисту соціально-економічних прав людини, похідних від права на гідне життя.

Добробут, статки

Декларація про майно, доходи, витрати та зобов’язання фінансового характеру у 2018 р., подана Галиною Миколаївною, формально не підтверджує у неї наявності просторих «хоромів» від поєднання двох квартир, про які писали деякі ЗМІ. Ймовірно, журналісти вважали за такі придбані ще в 90-х київські квартири – площею 87,7 м2 (куплена у 1996 р. за 30 тис. грн.) та 56,1 м2 (куплена у 1997 р. за 5 тис. грн.). У декларації зазначено й третє житло – квартира в 100 м2, яка будується компанією «Укрвійськбуд».

Третьякова – прихильниця іномарок «Сітроен». В її розпорядженні дві машини французької компанії – С4 Picasso (2009 р., ціна придбання 40 тис. грн.) та Grand С4 Picasso (2016 р., 806 тис. грн.). З цінних паперів у Третьякової – 160 інвестиційних сертифікатів від Компанії управління активами «Інвестіціонний капітал – фонд облігацій» номінальною вартістю 1000 грн.

Галина Миколаївна – кінцевий бенефіціар ТОВ «Маврік» (частка в статутному фонді 55%, 18 260 грн. в грошовому вираженні) і ТОВ «Про100Дельта» (24,5%, 12 862 грн.).

Зарплата Третьякової в УФУ склала майже 570,3 тис. грн., готівкою вона зберігає $10 тис. та 50 тис. грн., на банківських рахунках – 42,2 тис. грн. Як активна поборниця відкритих недержавних пенсійних фондів, до одного з них - «Всі» - вона внесла 54,1 тис. грн.

Компромат і чутки

По суті, весь чималий відрізок життя, який Галина Третьякова віддала роботі в страховій компанії «АСКА», – це майже гостросюжетний детективний трилер.

Трохи історії. Донецьку філію московського «Акціонерного страхового кооперативного товариства» («АСКО») – до речі, першої в СРСР приватної страхової компанії! – створили в 1990 р. два компаньйони: Геннадій Хавуля і тоді ще головний інженер дуже прибуткового кооперативу «Союз» при Донецькому обкомі ЛКСМУ Олександр Сосіс. Тоді вони і прийняли на роботу директора малого підприємства при Харківському бронетанковому заводі Галину Третьякову. Спочатку їй делегували посаду секретарки.

Після еміграції Хавулі до США компанію очолив Сосіс, який розширяв мережу філій, пробився з «АСКО» на київський страховий ринок і врешті-решт «відокремився від Москви», змінивши одну літеру в назві компанії – «АСКА». (Сьогодні вона має ряд дочірніх страхових фірм, а контролює «АСКА» Рінат Ахметов).

На жаль, обіцянки Хавулі зробити акціонерами страхової компанії весь колектив виявилися порожніми. Ще при ньому основну частину акцій розділили між собою топ-менеджери, швидко скупивши потім решту. І за стислий проміжок часу казково розбагатіли.

До складу топ-менеджменту входила і Галина Третьякова, яка працювала в 1990-х заступником директора київського офісу. Її добробут теж помітно покращився. Один лише «приклад з життя»: коли в 1992-му вона приїхала до Києва, то жила на арендованій квартирі, щоправда, найняла сусідку в якості домробітниці. Однак, як пишуть ЗМІ,  «вже через пару років вона викупила й орендовану квартиру, і сусідську (з доброї волі?), з’єднала їх в одну і перетворила – за мірками того часу – в хороми». У Третьякової навіть була приватна охорона, а колишня охоронниця була приставлена до дітей.

«Бодігарди» в ті лихі часи не були чимось зайвим: «АСКА», яка купалася в легких грошах, мала безпосередні ділові відносини з напівкримінальним і кримінальним бізнесом. Без власного «даху» компанія могла або в один момент «прогоріти», або перейти в інші руки. Уже в 1993-му її намагалися «розводити на страховку»: офіційно застрахований вантаж нібито зникав, а бандити вимагали з компанії страхову суму. Тоді Третьякова, Сосіс і інші топ-менеджери «АСКА» підключали для «розрулювання» подібних ситуацій і знаходження вантажів цілими та неушкодженими вже свої «дахи».

Як писали ЗМІ, Третьякова знаходила допомогу і у одного з київських оргпнызованих злочинних угруповань (за деякими відомостями, Бориса Савлохова), і у корумпованого столичного УБОЗу. Сосіс, якого тоді вже називали «фінансовим схемником Ахметова», налагодив «заступництво» у донецьких «земляків» – угруповання Брагіна–Ахметова. І з часом всередині «АСКА» утворилися немов би два центри впливу: в Києві (що спирався на Третьякову та її успішну «дочірню компанію» «АСКА-Життя») і в Донецьку (Сосіс). При цьому структури Ахметова почали поступово поглинати «АСКО» вже з кінця 1990-х.

У 2000-х рр. між Києвом і Донецьком вчинилася боротьба за повний контроль над «АСКА». Третьякова її програла і була усунута зі співвласників компанії.

Спочатку стараннями Сосіса 51% акцій «АСКА» придбали дві компанії Ахметова («АРС» і «Данко»). Потім позиції Третьякової як одного з двох великих акціонерів помітно послабила смерть «авторитета» Савлохова. А «помаранчева революція» започаткувала тренд: ігнорувати всі компанії «донецьких». І справи у київській «АСКА-Життя» погіршали. Сосіс, який мріяв про повний контроль над «АСКА», переконав Ахметова не згортати страховий напрямок в бізнесі.

Третьякова і її партнери мали намір продати свій пакет акцій «АСКА» інвестиційній групі «PPF» чеського олігарха Петра Келлнера (в 2018 році його статки перевищували $ 15 млрд). Але Келлнер бажав великий пакет, і без акцій Сосіса угода втрачала сенс. Сосіс не піддався на вмовляння Третьякової і пішов не проти Ахметова, а проти… самої Третьякової. З його подачі почалося «пресування» Галини Третьякової людьми Ахметова. У підсумку вона втратила посаду директора «АСКА-Життя», а в її крісло тут же всівся Сосіс.

За її акції «донецькі» запропонували Третьяковій лише 200 тис. грн. Але сміливість, завзятість і незговірливість Третьякової, яка мала чималий досвід справ з «лихими людьми», дала їй можливість виторгувати за свої 10% акцій 1,5 млн євро – але і цю ціну її частки в компанії вважали явно заниженою в рази. Адже всього за рік по тому Сосіс збирався продати Ахметову свій пакет акцій (23%) за 7 млн ​​євро!

Досить резонансною була заява Галини Третьякової, зроблена нею 23 вересня 2019 р. на форумі Національної бізнес-коаліції в Києві. Воно стосувалося блокування депутатами від політичної сили «Слуга народу» прийнятого в першому читанні ще у 2015 р. проекту довгоочікуваного нового Трудового кодексу України та внесення на розгляд сесії іншого законопроекту – вже від фракції «Слуга народу». "Ми вже заблокували сьогодні тріумфальне проходження Трудового кодексу, який був ухвалений у першому читанні Радою попереднього скликання", - заявила Третьякова.  Президент України доручив доопрацювати і затвердити новий Трудовий кодекс до 1 січня 2020 р.

Як наголосила Галина Третьякова, ліберальний (і, можливо, навіть занадто ліберальний!) для роботодавців Трудовий кодекс передбачатиме «прості і дешеві» умови відкриття та закриття робочого місця. При цьому вона зауважила: «Але це означає, що ми будемо трохи «наїжджати» на права і дискримінувати найманого працівника». І додала, що ВР попросить роботодавців «взяти більш потужну, ніж це було в попередніх пропозиціях, участь у другому рівні пенсійного забезпечення, накопичувальному».

Фотографії

Відео

III Open economic forum

Бачення бізнесу щодо економічного стану держави та пропозиції до його покращення на III Open economic forum

Geplaatst door Українська Рада бізнесу op Zondag 20 mei 2018

Галина Третьякова: про нагальність реформи пенсійної системи

Чому в Україні одного пенсіонера утримує одна працююча людина, а в Чилі, наприклад, коли запроваджували пенсійне забезпечення, пропорція була 1 пенсіонер на 14 працюючих? Яку демографічну бомбу підклало покоління бебі-бумерів нашій пенсійній системі? І як зробити так, щоб людина сама обирала собі пенсійний вік та час виходу на пенсію? Про це та багато іншого дивіться у коментарі голови Громадської ради при Пенсійному фонді України Tretyakova Galina під час Smart Talk «Пенсійна реформа в Україні» #SmartTalk Why in Ukraine one working person maintains one pensioner, and in Chile, for example, when pension insurance was introducing, the ratio was one retiree for 14 employees? What demographic time bomb a generation of Baby Boomers planted to our pension system? And, how make so that a person chose the retirement age and the time of retirement along for itself? About this, and more, see the comment of Chairman of the Public Council under the Pension Fund of Ukraine Halyna Tretyakova at the Smart Talk «Pension reform in Ukraine".

Geplaatst door Інститут суспільно-економічних досліджень - ІСЕД op Donderdag 9 maart 2017

У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо створення Державного дорожнього фонду України» р.№ 2725. Відповідно до Проекту пропонується визначити, що «одним з джерел формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів, є кошти фонду попереджувальних заходів Моторного (транспортного) страхового бюро України». Журналісти програми ДжеДАІ телеканалу 2+2 спробували розібратися у цьому питанні - "Депутати оголосили полювання на страховиків. Щороку такі компанії відраховують гроші до фонду, що має пропагувати безпеку на дорогах. Тобто - встановлювати рекламні щити та проводити різноманітні акції для виховання свідомих керманичів"

Geplaatst door Українська федерація убезпечення op Woensdag 18 november 2015

Пенсійна реформа: що змінюється та чого чекати

Наразі Україну охопила низка реформ: зміна системи охорони здоров’я, нова поліція, податкова реформа, реформа місцевого самоврядування, створення нових державних інституцій та багато іншого. Дійшла черга й до пенсіонерів. Безумовно, пенсійну систему радянського зразка необхідно змінити. Пенсійне забезпечення України будується на солідарній відповідальності поколінь. Тобто працююче покоління, сплачуючи податки, забезпечує необхідними виплатами тих, хто вже не працює. «Поки у нас демографічна ситуація складалася так, що дві-три-чотири працюючих людини забезпечували одного пенсіонера, все було більш-менш економічно налагоджено. Зараз же ми прийшли до ситуації, коли один працюючий забезпечує одного пенсіонера», - пояснює Генеральний директор «Української федерації убезпечення» Галина Третьякова. Відповідно до чинного законодавства, сума пенсії має складати 60% від останньої заробітної плати. Для наявності коштів в Пенсійному фонді, кожен працюючий відраховує 36% від своєї заробітної плати. Додатково Пенсійний фонд фінансується з державного бюджету. Перші зміни, які передбачає реформа – скасування спеціальних пенсій і створення пенсійної моделі, яка буде однаковою для всіх громадян країни. «Наразі у нас є більше 30 законів, відповідно до яких громадяни мають право обирати формулу нарахування пенсії. Це залежить від стажу, посади та багатьох інших чинників. Зазвичай обирали такий закон, в якому передбачалася найбільша сума. Реформа зводить всі ці положення в одне ціле», - повідомила в ефірі телеканалу «Соціальна країна» Галина Третьякова. Відтепер нарахування пенсії буде відбуватися за єдиною формулою, незалежно від посади пенсіонера. «Ми хочемо змінити форму Пенсійного фонду України на фінансову установу публічного права. Принципи, за якими нараховується пенсія повинні бути зафіксовані в законі. Більше того, Пенсійний фонд має звітувати перед громадою на підставі фінансової звітності, яку складає будь-яка установа», - наголосила пані Галина. Пенсійна реформа підводить громадян до того, що хто більше заробляє, у того буде і більше пенсійне забезпечення. Головним елементом пенсійної реформи є паралельне запровадження накопичувального механізму пенсійного забезпечення. Цей механізм дасть можливість побороти «зарплати у конвертах» і створить умови для відповідальності кожного працюючого за своє майбутнє і свої статки у старості. При цьому громадяни матимуть змогу самостійно обирати відсоток відрахувань до накопичувального фонду своєї майбутньої пенсії. «Якщо зараз ми платимо 36% на пенсійне забезпечення, то після реформи будемо платити 2% на особовий рахунок, а 34% до загального фонду. Потім буде 3%, потім - 4%, і так дійде до 7%. Ми взагалі пропонували довести ці відрахування до 14%. А відсоток відрахувань у загальній фонд, відповідно, буде зменшуватися», - зауважила Галина Миколаївна. Разом з тим пенсії виплачуватимуться з двох джерел: державний Пенсійний фонд (солідарна система) та недержавний (накопичувальна система). В першому випадку виплати не залежать від економічних криз чи валютних коливань, в другому – від демографічних ризиків, людина сама собі відкладає кошти на майбутнє. Успішне втілення реформи в життя залежить від налагодженої співпраці як державних, так і приватних структур. Важливу роль відіграє бажання та готовність українців залишити звичну «радянську» систему життя, коли держава забезпечувала всім необхідним та дотувала певні витрати. І головним чинником майбутнього достатку кожного з нас є процвітаюча та стабільна держава, нормально працююча економіка. #пенсионнаяреформа

Geplaatst door Українська федерація убезпечення op Dinsdag 17 november 2015

III Open economic forum

Бачення бізнесу щодо економічного стану держави та пропозиції до його покращення на III Open economic forum

Geplaatst door Українська Рада бізнесу op Zondag 20 mei 2018

Посилання

Сторінка в Фейсбук https://www.facebook.com/profile.php?id=100002660029319

Сторінка на сайті Верховної Ради: https://itd.rada.gov.ua/mps/info/page/21121

Тел: (044) 255-41-39 (помічник), (044) 255-40-15

Ел. пошта: [email protected]