Біографія

Український політик, народний депутат України у Верховній Раді VIII та IX скликань (з 2014 р. по теперішній час), маркетолог.

З травня 2016 по квітень 2017 р. – представник Президента України (Петра Порошенка) у Верховній Раді VIII скликання. C квітня 2017 по серпень 2019 рр. – голова найбільшої у ВР провладної парламентської фракції партії «Блок Петра Порошенка "Солідарність"» (з 24 травня 2019 р. – партії «Європейська солідарність»). Із серпня 2019 р. – співголова парламентської фракції партії «Європейська солідарність» у Верховній Раді IX скликання.

Народився 23 серпня 1972 р. у смт Решетилівка Полтавської області.

Знак Зодіаку – Лев.

Згідно зі Східним календарем, народився в рік Водяного Щура. Як правило, люди цього знаку (і Артур Герасимов є тому підтвердженням) – природжені дипломати, люди з широким світоглядом, які вміють аргументовано переконувати, давати точні прогнози, справлятися з великим потоком інформації.

Сім'я

Артур Герасимов одружений на Наталії Бухаловій. Вона – фахівець з фінансового менеджменту та міжнародної економіки. З 1998 р. працювала у Світовому банку, пізніше – заступником свого чоловіка під час перебування його на посаді генерального директора «Української маркетингової групи» (UMG), а з 2012 р. – генеральний директор UMG. Веде власний блог. Соціально активна, часто виступає з лекціями й бере участь у різних конференціях, реалізувала спільно з Міністерством інформаційної політики важливий проект «Бути українцем сьогодні».

Дружина Артура Герасимова - Наталя Бухалова - стала наступницею на посаді генерального директора компанії UMG

У родині – п’ятеро дітей: дочки Катерина та Марія, сини Олександр, Георгій та Данило (в останній електронної декларації за 2018 р. Катерина не зазначена – можливо, через від’їзд на навчання).

Освіта

У 1995 р. закінчив Київський національний університет ім. Т. Шевченка (факультет соціології та психології), а в 1997 р. – аспірантуру цього університету.

У 2016–2019 рр. навчався в Інституті міжнародних відносин КНУ ім. Т. Шевченка (спеціалізація – «міжнародне право»).

Деякі ЗМІ стверджують, що нібито Артур Герасимов в 1989–93 рр. навчався в Мінському військово-політичному училищі, але ця інформація позбавлена ​​надійних підтверджень.

Кар'єра і бізнес

Робота у сфері маркетингу

Перша робота Артура Герасимова була «всерйоз і надовго». Ще до отримання університетського диплома, в 1994 році він почав кар’єру в компанії «Українська маркетингова група» (Ukrainian Marketing Group, UMG–International) заступником директора. За іншими даними, став співзасновником цього проекту. І працював тут 21 рік.

UMG–International – міжнародна дослідницька компанія, яка посідає друге місце (згідно з рейтингом Української Асоціації Маркетингу) у сфері маркетингових досліджень в різних галузях економіки та товарних категоріях в Україні, країнах СНД, Євросоюзі та США. Деякі джерела стверджують, що компанія спочатку була соціологічним проектом.

У 1997 він зріс до директора компанії, а в 1999-му став її генеральним директором, пробувши на цій посаді до обрання народним депутатом у 2012 р. Деякі ЗМІ стверджують, що Герасимов фактично залишається власником і неформальним керівником UMG, оскільки взяв на час виконання депутатських функцій «безстрокову відпустку» (і вона нібито не є неоплачуваною).

Серед досягнень компанії у 2000-х роках – впровадження нових власних дослідницьких методологій і напрямків, комплексних досліджень «на замовлення», реалізація ситуаційних проектів для вирішення вузьких, специфічних завдань, в тому числі – в галузі медицини та фармацевтики (для фахівців цих галузей відкритий портал); методу «он-лайн» досліджень (понад 25 тисяч учасників), рейтингу розкішних брендів. А крім цього – організація безкоштовної школи модераторів для студентів і аспірантів.

За інформацією певних джерел, Герасимову, крім UMG, також належать ТОВ «Комкон Україна», «Комкон Фарма–Україна» і ТОВ «ФОП Україна» (дочірні компанії UMG). Не виключено, що в цьому ж рядку – ще дві складові частини компанії UMG – «RТРІ» («Рітейл Трекинг Рисерч Інтернешнл») та брендингова агенція «Марка».

Політична діяльність

Перша спроба потрапити до Верховної Ради була зроблена у 2012 р. в мажоритарному окрузі №51 у м. Горлівці (Донецька обл.). Артур Герасимов брав участь у складі неполітичного об’єднання «Команда Сергія Шахова» (див. розділ «Компромат і чутки»), але отримав лише 12,24% голосів, програвши «регіоналу» Анатолію Гончарову (40,11%).

Восени 2014 р. Герасимов знову йде на вибори (тепер – позачергові). Але вже не як «мажоритарник», а в списку «Блоку Петра Порошенка» під №43. Спроба цього разу була успішною. Більше півтора року він – «рядовий» депутат, і лише 20 травня 2016 р. був призначений представником Президента у Верховній Раді.

3 квітня 2017 р. фракція «Блоку Петра Порошенка» у ВР довірила Артуру Герасимову місію голови фракції, яка до того була покладена на нардепа і політтехнолога Ігоря Гриніва (власне, він і запропонував колегам кандидатуру свого наступника). За свідченнями членів фракції БПП, суперниками Герасимова на посаду керманича фракції вважалися Ірина Луценко та Сергій Березенко.

Сам же Герасимов до останнього моменту не бажав очолювати фракцію і всіляко заперечував можливість свого призначення. Але виявився самої компромісною фігурою для всієї фракції – через безконфліктність і «вміння домовлятися».

Герасимова після нового призначення змінила на посаді представника Президента в парламенті нардеп Ірина Луценко, дружина тодішнього Генпрокурора України Юрія Луценка.

Артур Володимирович брав участь в дострокових парламентських виборах 2019 р. від партії «Європейська солідарність» (№11 у партійному списку) і вдруге став народним депутатом.

29 серпня, в день початку каденції Верховної Ради IX скликання, фракція «Європейська Солідарність» обрала Герасимова на посаду співголови фракції (разом з Іриною Геращенко).

У Верховній Раді він – член Комітету з питань аграрної та земельної політики, заступник голови Постійної делегації у Парламентській асамблеї Організації з безпеки та співпраці в Європі (ПА ОБСЄ); член виконавчого комітету Національної парламентської групи в Міжпарламентському Союзі; член двох груп з міжпарламентських зв’язків (з Канадою і Японією).

Близько чотирьох років володів вищим дипломатичним рангом Надзвичайного і Повноважного Посла в ОБСЄ, але в вересні 2019 р. указом Президента України Володимира Зеленського позбавлений цього рангу.

Громадська і публічна діяльність

Артур Герасимов є членом наглядової ради громадської організації «Союз Відродження Донбасу».

У 1996 р. – член керівних органів Української асоціації маркетингу.

У 1998 р. – член ESOMAR (Європейської асоціації дослідників ринку і громадської думки).

У 2003 р. – член Американської асоціації маркетингу.

З 2016 р. Герасимов вперше обраний заступником голови Комітету з економічних питань, науки, технології та охорони навколишнього середовища Парламентської Асамблеї ОБСЄ та увійшов до керівних органів Асамблеї. Одноголосно переобирався на цю посаду у 2017, 2018 та 2019 роках.

Добробут і статки

У 2017 р. деякі ЗМІ посилалися на слова самого Артура Герасимова, що його робота в UMG приносила йому понад 1 млн грн на рік (без урахування доходів в тій же компанії дружини). І це нібито зробило його заможною людиною – в такій мірі, що він живе на свої заощадження, а депутатську зарплату жертвує на потреби біженців з Донбасу.

Попри заможність, в останній декларації майнового стану за 2018 р. Герасимов знову підтвердив, що не має в столиці та за її межами жодної нерухомості. А ось дружина є власницею двох квартир в Києві площею 256,5 та 48 кв. м та трьох гаражів. Наталія Бухалова також володіє автомобілем BMW-X5 2011 р. випуску. А ще родина пересувається автомобілем Range Rover Sport 2007 р. випуску, але він є власністю третьої особи (Віолетти Герасимової).

Час подружжя звіряє по чотирьох коштовних швейцарських годинниках, придбаних ще до депутатства Артура Герасимова: він – по хронометрах Breguet і IWC, вона – по Breguet і Chopard.

Зарплата Артура Герасимова у ВР становила 393,6 тис. грн, Наталії Бухалової в компанії UMG – всього 66 тис. грн. Дохід від відчуження рухомого майна – 101 тис. грн (ймовірно, від продажу автомобіля «Опель-Вектра» 2003 р. в., який Артур Герасимов зазначав у попередніх деклараціях). Накопичення Артур Володимирович зберігає в готівковій формі – він задекларував 2 млн 130 тис. грн, $80 тис. та €20 тис.

Наталії Бухаловій належать 45% загального капіталу компанії «Комкон Україна» і 85% – компанії «Комкон Фарма–Україна».

390 тис. грн сім’я витратила за навчання (ймовірно, одного з дітей).

Компромат і чутки

Найбільш скандальні і найчастіше обговорювані в пресі сторінки біографії Артура Герасимова припадають на період його переходу зі статусу бізнесмена в статус політика і безуспішної спроби пройти до Верховної Ради у 2012 р.

Багатьом здавалося дивним, що столичний маркетолог вирішив тоді балотуватися в мажоритарному окрузі №51 у Горлівці та боротися з представником Партії регіонів. Але – не як «чужак-одинак», а виступаючи кандидатом від «команди Сергія Шахова» – уродженця Казахстану, одіозного підприємця з м. Кадіївки (раніше – Стаханова) Луганської області, керівника компанії «Луганська промислова група», волонтера, активіста партії «Наш край» і нинішнього позафракційного народного депутата (у ВР попереднього скликання він якийсь час він перебував у фракції «Воля народу»).

Шахова чутки наполегливо пов’язували з кримінальними колами, в середовищі яких він був відомий як «Кіт» або «Валютник». Українські мас-медіа не раз торкалися корупційних зв’язків Шахова з сім’єю екс-генпрокурора Пшонки та іншими представниками режиму Януковича. Шахов зі своїм проектом «команди імені себе» за допомогою «стимулювання» виборців домагався потрібних результатів під час виборів до парламенту. Жорстко боровся за захоплення сфер впливу в місцевих органах влади в Донбасі (зокрема, в Сєвєродонецьку і Кадієвці).

Він же запам’ятався публічними бійками з міністром енергетики та вугільної промисловості Ігорем Насаликом та нардепом- «радикалом» Ігорем Мосійчуком та гонитвою за ним спецпризначенців з полку «Миротворець». У ЗМІ писали, що надихачем і спонсором проекту «Команда Сергія Шахова» був Віктор Тополов, творець АКБ «Надра» і один із засновників ЗАТ «Київ–Донбас». Обидві бізнес-структури мали тісні зв’язки з київським ОЗУ Олега Асмакова (на прізвисько «Алік Магадан»), а вже воно було під контролем міжнародного мафіозі Семена Могилевича.

Така «компанія» за спиною кандидата в депутати ВР й породила безліч питань, пов’язаних з «донецьким» етапом політичної кар’єри Герасимова. Перші вибори були ним програні, але «шлейф недоброї слави» тягнеться до цього часу.

Передвиборчий агітплакат Герасимова у Горлівці 2012 р..

У ЗМІ зустрічалися свідоцтва, що на той період Герасимова на виборах підтримував тодішній міністр економічного розвитку (в уряді Миколи Азарова) Петро Порошенко, який стверджував, що добре знає його з кінця 1990-х років. А сам кандидат і його команда користувалися вигаданими та обкатаними Шаховим методами підкупу виборців, аж до «червоних книжечок» з 30-ма відривними купонами, що видаються при пред’явленні реєстрації. Кожен купон обмінювався на мітингах у «контролерів» на 50 грн «матеріальної допомоги». За даними сайту Gorlovka.ua, в округах №51 і 52 книжечками скористалися 20 тис. жителів. Отже, сума винагород – 30 млн грн. Правда, перемоги вони не принесли.

книжечка з відрізники купонами була ноу-хау команди Сергія Шахова

В українських мас-медіа давно мусується делікатна тема скандального зв’язку Артура Герасимова з сумнозвісним Ігорем Безлером на прізвисько «Біс», який невдовзі після початку підтриманого РФ сепаратистського заколоту в Донбасі створював і очолив так зване «народне ополчення» Горлівки.  Звичайний нібито директор комунальної ритуальної служби Горлівки «Простір» та начальник охорони одного із заводів був, як вивідали спецслужби та журналісти, випускником військової академії ім. Дзержинського в Москві, досвідченим диверсантом і підполковником сил спецпризначення ГРУ. Він підпорядковувався Генштабу ВС Росії, керував захопленням райвідділу МВС України в Горлівці і був причетний до організації захоплення будівлі СБУ в Донецьку. Але до цих подій, у 2012 р., саме він очолював охорону кандидата в депутати Герасимова та його штабу.

Є дані, що Безлер та довірена особа Герасимова (а згодом його помічник) Євген Татарчук організували в окрузі №51 напад на суперника Герасимова від партії «Батьківщина» Володимира Веселкина і відібрали у нього відеокамеру, коли він знімав незаконне розклеювання агітлистівок.

Той самий Горлівський Біс - Безлер

У Фейсбуці відразу після призначення Герасимова очыльником фракції БПП з’явився недвозначний і іронічний коментар Безлера, в якому той «нагадує» про те, як був у Герасимова у 2012 р. начальником служби безпеки, як сам нардеп ночував у нього вдома, розповідав про «кухню» у ВР, їздив з Безлером до Ялти на економічний форум і селився в одному готельному номері.

При цьому Безлер називає «казками» коментування Герасимовим цього знайомства (мовляв, Безлер за безпеку не відповідав і був у нього лише водієм, та й то – протягом двох тижнів під час виборчої кампанії).

Опозиційно налаштовані до Герасимова ЗМІ вибудували цілий ланцюжок «Безлер – Татарчук – Герасимов – Порошенко» та висувають чимало здогадок щодо можливих варіантів і пояснень цьому уявному зв’язку між Києвом і ОРДЛО і щодо обопільних політичних або бізнес-інтересів в тандемі «Порошенко – Герасимов».

Чимало припущень і здогадів – також навколо причин, за якими Петро Порошенко раптом долучив Артура Герасимова до своїх політичних фаворитів. І наділив його негласною місією «наглядача за виборами в Донбасі». Журналісти та аналітики висували припущення, що Герасимов нібито займався разом з Центрвиборчкомом «нарізкою» (переформовуванням) округів після відокремлення тимчасово окупованих районів Донбасу. Він же пильно стежив за розміщенням на них кандидатів від БПП і людей Шахова.

Завдання було просте: долучити до «Солідарності» потрібних цій політсилі людей Донбасу (в тому числі з оточення Януковича, Ахметова Іванющенка), забезпечивши їм перемогу на виборах та посади «пильнуючих» (тобто керівників партосередків) на місцях. Зиск – обопільний: партія зміцнює позиції в округах, переможці ж вдячні за «кар’єрне зростання» й нові можливості.

На плакаті Петро Порошенко знає Герасимова з 1998 року

При цьому в деяких джерелах Герасимова навіть підозрювали в корупції: він нібито брав «винагороди» за призначення на посади голів міських партійних організацій «Солідарності» (такий статус автоматично забезпечував місця в міськрадах) і за розподіл кандидатів до ВР по округах – наприклад, 48-й округ (м. Краматорськ), як писали обізнані джерела, був «проданий» Максиму Єфімову, а 53-й (м. Вуглегірськ) – Олегу Недаві.

З ім'ям Олега Недави (одного з топ-менеджерів в компанії «Карпатибудінвест», що належала олігархові Іванющенку на прізвисько «Юра Єнакіївський») злі язики пов’язують «нецільове використання» їм і Герасимовим серйозних бюджетних коштів і допомоги з боку Євросоюзу, що надходили на будівництво житла для біженців. Називалися масштаби: десятки й сотні мільйонів євро. А у 2015 р. скандалом обернулася спроба усунути з посади голови Маріупольської міської парторганізації «Європейської Солідарності» Сергія Нестерова на користь близького до Ріната Ахметова мільйонера Юрія Тернавського. Нестеров звинуватив Герасимова у продажу місця керівника, за що піддався погрозам і нападу.

«Українська правда» повідомляла про схожу історію у Слов’янську, де нібито з ініціативи Артура Герасимова та Олега Недави був усунутий з посади в. о. мера міста Олег Зонтов, який вважався українським патріотом і давнім ідеологічним опонентом «Партії регіонів».

А ще подейкують, що в Артура Герасимова, крім зазначених в розділі «Кар’єра і бізнес», були та є інші фірми, які займалися консалтингом і нерухомістю, але наявність яких старанно приховується.

Фотографії

Відео

#Наживо Голова фракції #БПП Артур Герасимов бере участь у програмі "Свобода слова" на телеканалі ICTV ➡Відео з youtube-каналу "Телеканал ICTV":https://www.youtube.com/watch?v=T0bAmzNuy4M&t=0s&list=PLD3A76B6F97CB8430&index=2

Geplaatst door Європейська Солідарність op Maandag 9 juli 2018

Посилання

Контактні дані:
Тел: (044) 255-34-74к
Тел: (044) 255-28-64
Ел. пошта: 

[email protected]

Сторінка на сайті Верховної Ради: http://itd.rada.gov.ua/mps/info/page/17985