Біографія
Віталій Борисович Антонов народився 12 грудня 1962 року народження, в м.Стрий, Львівської області.
Про життя, перші кроки у великому бізнесі, про захоплення Віталія Борисовича інформації досить мало. Все, що вдається дізнатися, колись розповів сам пан Антонов.
Майбутній «король бензоколонок» виріс у простій родині, його мама працювала в перукарні, а батько був майстром в ПТУ. Коли хлопчикові виповнилося 13 років, його батько помер, тому подальші кроки в житті Віталію довелося робити без серйозної матеріальної підтримки з боку батьків. Як зазначає нинішній мільярдер, це тільки загартувало його характер.
Крім того, в 14 років юного Антонова, який всі вихідні проводив на скелях Довбуша в наметах, умовили взяти участь в обласних змаганнях зі скелелазіння. Юнак тоді зайняв призове місце і з тих пір займався альпінізмом з повною самовіддачею. Віталій Антонов є кандидатом в майстри спорту зі скелелазіння та альпінізму. Йому скорилася найвища точка Африки, гора Кіліманджаро (5895 м).
Віталій Борисович згадує, що в 16 років його вразили книги Теодора Драйзера, а ось ставлення до бізнесу сформувалося після прочитання робіт Карла Маркса.
Сьогодні Віталій Антонов є Генеральним почесним консулом Литовської республіки у Львові, а також відзначений найвищою урядовою нагородою Литви - «Зіркою тисячоліття».
Крім цього, пан Антонов отримав Державний Орден України «За заслуги» ІІІ ступеня.
Віталій Антонов неодноразово визнавався одним з кращих топ-менеджерів України, а також потрапив до списку найвпливовіших людей України. Стан бізнесмена, на думку Форбс, оцінюється в 500 млн доларів. І цей капітал показує стабільний приріст з року в рік. Сам бізнесмен вважає свій добробут показником ефективності і підтвердженням правильного вибудовування взаємин з людьми.
Сім'я
Особисте життя бізнесмена не виставляється на широкий огляд, і про свій сімейний стан пан Антонов не говорить. Загальновідомо, що у нього є дочка Юлія, яка є членом наглядової ради «Галнафтогаз» і вважається досить завидною нареченою з багатим приданим. Крім неї у Антонова є більш молодші діти, 1993 і 2003 року народження.
Освіта
У 1970-1978 роках Віталій Антонов навчався в міській середній загальноосвітній школі № 4, потім, в 1981 році, закінчив училище № 8. Був покликаний в армію, а в 1988 році отримав диплом з відзнакою Тернопільського фінансово-економічного інституту за спеціальністю «Фінанси і кредит».
У 2011 році Віталій Борисович захистив дисертацію на здобуття ступеня кандидата економічних наук. Темою його наукових пошуків стало залучення іноземних інвестицій в економіку України в умовах глобальної конкуренції.
Кар'єра і бізнес
Перші кроки в своїй кар'єрі Віталій Антонов пов'язав саме з альпіністським напрямком. У 1988-1990 під керівництвом Антонова був відкритий альпіністський-туристичний клуб «Карпати». Саме тоді спортивне захоплення стало приносити перші прибутки - Антонов з товаришами надавали послуги з висотних робіт, які виконували швидко і якісно. Наприклад, фарбували газопровідні труби за допомогою альпіністського спорядження, і виконували замовлення в рази швидше, ніж колеги на будівельних лісах. Зароблені гроші Антонов і компаньйони витрачали на організацію експедицій. У 1990, за словами самого Віталія Антонова, він став очевидцем смерті одного зі своїх товаришів-альпіністів. Те, що відбулося, змусило по-новому подивитися на життя, переосмислити цінності, у Антонова вже була дружина і підростала 5-річна дочка, тому зі спортивним альпінізмом було покінчено.
Після цього, протягом двох наступних років, в 1990-1992 роках Віталій Борисович очолював рятівну службу Товариства Червоного Хреста.
Після роботи рятувальником Антонов відкрив власний кооператив під назвою «Карат» (1992 рік). Він був першим, хто завіз на Львівщину цитрусові і іншу фруктову екзотику в обмін на автокрани Дрогобицького заводу. Але працювати доводилося по бартерній системі, замість грошей кооператив отримував інші дефіцитні товари для перепродажу. Так, від угорських контрагентів була отримана перша цистерна імпортного бензину, яку розпродали буквально за кілька годин. Значна маржа на обміні кранів на нафтопродукти дозволила займатися тільки цим напрямком. Зовсім скоро, в 1995 році, Антонов став президентом ВАТ «Галнафтогаз» і присвятив себе оптовій торгівлі паливом. Тісно співпрацював з литовським нафтопереробним заводом, із задоволенням переймав досвід ведення прозорого і легального бізнесу в іноземних інвесторів.
Криза 1998 року поставила перед бізнесменом нові рубежі, які довелося долати рішуче. В той момент компанія Антонова стала «спадкоємницею» деякої кількості старих заправних станцій. Деякі з них були реконструйовані за новим принципом, «на західний манер», об'єднавши під одним дахом і саму заправну станцію, і магазин з закусками для автомобілістів, а також портальну автомийку. Саме так було створено мережу заправок «ОККО».
Крім того, за допомогою грошових вливань Європейського банку розвитку, був створений концерн «Галнафтогаз», в якому Антонов є головою Наглядової ради. На сучасному етапі холдинг налічує чотири напрямки - робота з нафтопродуктами, хлібопекарська галузь, страхова справа, девелоперський напрямок. З 2006 року Антонов є членом Наглядової ради «Концерну Хлібпром», з 2008-го - очолює Наглядову Раду Страхової компанії «Універсальна».
Віталій Борисович є учасником проекту Бізнес100 - спільноти впливових сучасних бізнесменів України, які виступають за формування економічно прозорого і сприятливого середовища для українського бізнесу. Очолює Наглядову раду Фонду економічної безпеки України.
Компромат і чутки
Варто відзначити, що деякі джерела свої правки в біографію, розказану самим Віталієм Антоновим. За запевненням порталу Антикор, успішний старт паливного бізнесу Антонова не що інше, як наслідок незаконного рейдерського захоплення ВАТ «Львівнафтопродукт». А стрімке процвітання «Галнафтогазу» стало можливим завдяки проведенню «мутних» паливних схем.
З ім'ям власника автозаправок «ОККО» пов'язують і ще один гучний скандал, вже більш «свіжий». Після анексії Криму та окупації українських територій в Донецькій і Луганській областях, Антонов «втратив» 12 заправок на півострові і 25 - на сході країни. самого бізнесмена, прямі збитки його компанії склали близько 80 млн доларів. Щоправда, спочатку заправні станції в Криму були передані в оренду колишнім співробітникам компанії. До тих пір, поки фінансові операції між півостровом і материковою Україною не були під забороною, Антонов отримував орендну плату. Однак, не в тих розмірах, які очікувалися від початку. Але ось дозволу на використання свого бренду «ОККО» кримським ділкам Антонов не передавав. Як з'ясувалося згодом, орендарі змінили бренд далеко не відразу і в окупованому Криму якийсь час працювали заправки в корпоративних кольорах і під логотипом «ОККО».
Саме тому, в серпні 2018 року в офіси компанії ПАТ «Концерн Галнафтагаз» вломилися співробітники СБУ, які пред'явили очільнику компанії звинувачення в «фінансуванні тероризму». Як говорить сам Віталій Борисович, в числі претензій до його компанії було звинувачення в сплаті податків на користь російської скарбниці в Криму і управлінська діяльність українських менеджерів компанії, яка поширювалася на окуповані території. Але сплату податків країні-агресору, так само як і контакти з кримськими заправками Антонов заперечує.
І вже в жовтні 2018, з огляду на відсутність складу злочину, тобто, розібравшись в ситуації, кримінальне провадження проти концерну було закрито за рішенням Генпрокуратури України. Про події, що відбулися нагадують лише важкі броньовані двері, які встановили при вході в головний офіс концерну замість прозорих скляних.
Найбільш суперечливі чутки ходять і навколо особистого життя бізнесмена. Віталію Антонову роман з відомою українською телеведучою, Ольгою Фреймут. Ні Віталій Борисович, ні Ольга Михайлівна про свій роман нічого не розповідають. Їх зв'язок ніяк не підтверджується ні в фейсбук-публікаціях, ні в інстаграм-постах. Однак чутки в медіапросторі продовжують наполегливо ширитися, і ось уже нове джерело що ведучу і бізнесмена пов'язують ближчі відносини, аніж щира дружба.
Фотографії
Відео
Посилання
-сторінка бізнесмена не дуже багатослівна
А ось в трохи більше про роботу та життя бізнесмена.
